Виставка авангардистів у зоні
Близько трьох тисяч ув’язнених протягом місяця познайомилося з творчістю
місцевих художників-авангардистів В’ячеслава Странника і Віктора Тополя
безпосередньо в зоні, повідомляє з Кривого Рога журналіст Валерій КОЗАК.
Ці, відомі своїми вельми епатажними виставками, митці цього разу діяли
без особливого шуму. 60 картин було перевезено до сумно відомої колонії
+ 80 поруч з промзоною, окрім того, керівництво спецзакладу на всіх етапах
надавало організаторам підтримку. В’ячеслав Странник (який зіграв, до речі,
свого часу головну роль у гучному фільмі А.Сакурова «Мадам Боварі») повідомив
«Дню», що він з другом спробував на практиці реалізувати принципи громадянського
суспільства, не поділяючи людей на хороших і поганих. «У зоні я зустрів
чимало хлопців, яких усього кілька місяців тому бачив у міському парку
в театрі. І це реальність життя», — філософськи зауважив він. Цікаво, що
у книзі відгуків, яку завели самі ув’язнені, містяться записи, що нічим
не різняться від тих, які Страннику і Тополю писали на «нормальних» виставках,
у тому числі й зарубіжних.
«Шукайте роботу!» — запропонували співробітникам центрів зайнятості
Прогнози, висловлені недавно кореспондентом «Дня» Василем ПІДДУБНЯКОМ
щодо можливого скорочення кадрів у центрах зайнятості на Херсонщині, підтвердилися
навіть скоріше, ніж можна було очікувати. В обласному центрі під один дах
«звели» три районних і міський заклади. Мовляв, «тепер люди в пошуках роботи
не оббиватимуть такої кількості порогів, розкиданих по місту». Створюється
і єдиний банк даних. Але не всіх ця реорганізація, розпочата з подачі самого
Президента України під час недавнього перебування глави держави в південних
степах, порадувала. Майже на чверть скорочується «обслуговуючий персонал»
чотирьох колишніх закладів. Може радувати хіба що той факт, що рівень працевлаштування
в області — один із найкращих в Україні після Одеської, Миколаївської областей
та Києва. За перше півріччя на підприємствах усіх форм власності створено
більш ніж 700 нових робочих місць, а це гарантія того, що колишнім працівникам
центрів зайнятості оббивати рідні пороги доведеться недовго.
За виручку з автостоянки школа взяла на «причеп» дитсадок
У Хмельницькому не стало школи №2. Одначе йдеться не про прикру втрату,
а про гарне надбання. Відтепер тут-таки з’явився «Дошкільний заклад — загальноосвітня
школа-колегіум». Невгамовний Петро Гевал, який керує цим закладом нового
типу, пояснив кореспонденту «Дня» Михайлові ВАСИЛЕВСЬКОМУ: «Взяли під свій
«дах» і сусідній дитячий садок, сказати б, кузню колегіумного контингенту.
Через гру будемо навчати наймолодше покоління комп’ютерної грамоти». Отож
у дитсадку устатковується комп’ютерний клас. Цікава деталь: майже половина
витрат на дорогу сучасну техніку — із шкільної каси. Бо П. Гевал ще раніше,
ніж вдатися до створення навчального закладу нового типу, змусив широку
громадськість схрестити списи у завзятих дискусіях. Щодо платної автостоянки,
котру обладнанала школа №2. Для всіх, хто побажає. Виручка — до шкільної
каси. Що ж до дискусій, то директорові опоненти свого часу палко та вперто
засуджували це рішення. Мовляв, ще тільки комерції у храмі знань бракувало.
Вже суперечки, як кажуть у народі, — минулий етап. Натомість є певна можливість
для нових педагогічних експериментів. Це вже прообраз загальноосвітнього
закладу третього тисячоліття нашої ери, — сказали не без пафосу про очолюваний
П. Гевалом заклад у міськуправлінні освіти.
Близько трьох тисяч ув’язнених протягом місяця познайомилося з творчістю
місцевих художників-авангардистів В’ячеслава Странника і Віктора Тополя
безпосередньо в зоні, повідомляє з Кривого Рога журналіст Валерій КОЗАК.
Ці, відомі своїми вельми епатажними виставками, митці цього разу діяли
без особливого шуму. 60 картин було перевезено до сумно відомої колонії
+ 80 поруч з промзоною, окрім того, керівництво спецзакладу на всіх етапах
надавало організаторам підтримку. В’ячеслав Странник (який зіграв, до речі,
свого часу головну роль у гучному фільмі А.Сакурова «Мадам Боварі») повідомив
«Дню», що він з другом спробував на практиці реалізувати принципи громадянського
суспільства, не поділяючи людей на хороших і поганих. «У зоні я зустрів
чимало хлопців, яких усього кілька місяців тому бачив у міському парку
в театрі. І це реальність життя», — філософськи зауважив він. Цікаво, що
у книзі відгуків, яку завели самі ув’язнені, містяться записи, що нічим
не різняться від тих, які Страннику і Тополю писали на «нормальних» виставках,
у тому числі й зарубіжних.
«Шукайте роботу!» — запропонували співробітникам центрів зайнятості
Прогнози, висловлені недавно кореспондентом «Дня» Василем ПІДДУБНЯКОМ
щодо можливого скорочення кадрів у центрах зайнятості на Херсонщині, підтвердилися
навіть скоріше, ніж можна було очікувати. В обласному центрі під один дах
«звели» три районних і міський заклади. Мовляв, «тепер люди в пошуках роботи
не оббиватимуть такої кількості порогів, розкиданих по місту». Створюється
і єдиний банк даних. Але не всіх ця реорганізація, розпочата з подачі самого
Президента України під час недавнього перебування глави держави в південних
степах, порадувала. Майже на чверть скорочується «обслуговуючий персонал»
чотирьох колишніх закладів. Може радувати хіба що той факт, що рівень працевлаштування
в області — один із найкращих в Україні після Одеської, Миколаївської областей
та Києва. За перше півріччя на підприємствах усіх форм власності створено
більш ніж 700 нових робочих місць, а це гарантія того, що колишнім працівникам
центрів зайнятості оббивати рідні пороги доведеться недовго.
За виручку з автостоянки школа взяла на «причеп» дитсадок
У Хмельницькому не стало школи №2. Одначе йдеться не про прикру втрату,
а про гарне надбання. Відтепер тут-таки з’явився «Дошкільний заклад — загальноосвітня
школа-колегіум». Невгамовний Петро Гевал, який керує цим закладом нового
типу, пояснив кореспонденту «Дня» Михайлові ВАСИЛЕВСЬКОМУ: «Взяли під свій
«дах» і сусідній дитячий садок, сказати б, кузню колегіумного контингенту.
Через гру будемо навчати наймолодше покоління комп’ютерної грамоти». Отож
у дитсадку устатковується комп’ютерний клас. Цікава деталь: майже половина
витрат на дорогу сучасну техніку — із шкільної каси. Бо П. Гевал ще раніше,
ніж вдатися до створення навчального закладу нового типу, змусив широку
громадськість схрестити списи у завзятих дискусіях. Щодо платної автостоянки,
котру обладнанала школа №2. Для всіх, хто побажає. Виручка — до шкільної
каси. Що ж до дискусій, то директорові опоненти свого часу палко та вперто
засуджували це рішення. Мовляв, ще тільки комерції у храмі знань бракувало.
Вже суперечки, як кажуть у народі, — минулий етап. Натомість є певна можливість
для нових педагогічних експериментів. Це вже прообраз загальноосвітнього
закладу третього тисячоліття нашої ери, — сказали не без пафосу про очолюваний
П. Гевалом заклад у міськуправлінні освіти.
