На думку українців, Україна перетворюється на суцільне сміттєзвалище
Такі результати соціологічного дослідження «Територія», яке провів Інститут Горшеніна в рамках річної програми досліджень 2008 року «Проект країни». 39,8% респондентів вважають екологічну ситуацію в своєму регіоні поганою і 14,9% — катастрофічною. Задовільняє стан навколишнього середовища в їхньому регіоні понад третину українців — 36,3%, і лише 5,9% оцінюють його як добрий, решті — 3,1% опитаних — важко оцінити стан довкілля.
В той же час, відповідаючи на запитання, що, в першу чергу, є джерелами забруднення навколишнього середовища в регіоні проживання респондентів, майже половина опитаних (45,3%) вказали серед відповідей сміттєзвалища; 40% — транспорт; 37,3% українців вважають, що довкілля забруднюють люди, які там мешкають; 25,9% — промислові підприємства; 16,2 % — стічні води населених пунктів. Незначна кількість опитаних у якості відповідей відзначили шахти та родовища корисних копалин (8,6%), хімічні добрива (7%) та військові частини (2,9%).
Соціологічне опитування «Територіально-адміністративний устрій України» Інститут Горшеніна провів в рамках річної програми соціологічних досліджень 2008 року «Проект країни». Всього було опитано 2006 респондентів, які репрезентують доросле населення України віком від 18 років. Квотами у вибірці були: вік, стать, освіта і тип населеного пункту, в якому мешкає респондент. Загальна кількість пунктів опитування 129 (63 міста й 66 сіл).
Фізичною культурою і спортом займається лише 13% українців
Відкриття Олімпійських ігор у Пекіні дивилися майже чотири мільярди мешканців планети. Вболівання за збірну країни, за своїх спортсменів — явище цілком природне, та часом вболівання перетворюється на щось справді хворобливе, спричиняє агресивну, асоціальну поведінку. Надмірне збудження шкодить і здоров’ю: може підвищитися тиск, статися серцевий напад, відомі навіть випадки смерті вболівальників просто на стадіоні.
Чому ж деякі люди, в особистому житті далекі від спорту, стають фанатичними вболівальниками? На думку психологів, для багатьох важливою є можливість долучитися до загалу, відчути спільність і згуртованість. Крім того, активне вболівання — гарний спосіб зняття психологічної напруженості. А для людей зі змагальним типом особистості, які самі спортом не займаються, це ще й спосіб задоволення свого прагнення боротьби в такій-от заміщеній формі. Взагалі найзавзятішими вболівальниками стають ті, у кого в житті бракує яскравих подій, бурхливих емоцій, гострих відчуттів. Вони наче компенсують таким чином одноманітність і нудність свого життя.
На жаль, спортивний ентузіазм багатьох українців обмежується самим лише вболіванням біля телевізора з пивом: за даними Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, фізичною культурою і спортом займається лише 13% українців. Це мізерно мало, особливо в порівнянні з країнами Заходу, де спорту приділяє увагу чи не кожен другий. Позитивний вплив спорту на фізичне здоров’я і довголіття загальновідомий. Менше говорять про його значення для здоров’я психічного. А от австралійські вчені нещодавно встановили, що люди, які приділяють час фізичній активності та спорту, менше схильні до депресій, на їхній настрій менше впливають неприємності на роботі чи вдома.
Тож Олімпійські ігри, окрім всього іншого, — це ще й чудовий привід згадати про спорт у нашому повсякденному житті. Можливо, почати бігати, ходити в тренажерний зал, басейн чи, бодай, просто робити ранкову зарядку. Ну а тоді вже, приділивши хоч трохи часу власній фізичній культурі, вболівайте собі на здоров’я. За матеріалами radiosvoboda.org.
Київська міліція боїться напливу мігрантів із Кавказу
Київська міліція готова забезпечити правопорядок у разі можливого збільшення кількості мігрантів із Кавказу через події в Південній Осетії, заявив начальник Головного управління МВС України в Києві Віталій Ярема, передає УНІАН. «Питання міграції громадян із Кавказького регіону сьогодні дійсно хвилює багатьох, в тому числі й правоохоронні органи, оскільки дуже велика кількість осіб із Кавказу приїздить до України, і вони, на превеликий жаль, вчиняють злочини», — сказав В.Ярема. Він зауважив, що для столичної міліції, зокрема, не є проблемою кількість мігрантів, які можуть прибути до української столиці, «а хвилює більше питання, з якими намірами ці люди до нас приїдуть». «Ми завжди раді гостям — у нас немає питань, пов’язаних із ксенофобією, але якщо ці люди приїздять вчиняти злочини, то ми, звичайно, будемо документувати й затримувати їх для притягнення до відповідальності», — сказав В. Ярема. Він зауважив, що, «на жаль, останнім часом найбільшою проблемою для Києва стали правопорушення з боку громадян Грузії».
За його словами, певним чином це пов’язано з історичним фактором, коли за часів СРСР в Україні «осіло чимало грузинських злодіїв у законі». Певна експансія спостерігається і сьогодні. Зокрема, як зазначив В.Ярема, за наявною інформацією, один із злодіїв в законі на прізвисько «Антимос» сьогодні перебуває в Одесі, але, за оперативною інформацією, діє й у столиці. Через це В. Ярема, звертаючись до мешканців столиці, запевнив їх, що такі злочинні угруповання будуть затримані найближчим часом, оскільки «є інформація в УБОЗ і кримінальному розшуку про те, що найближчим часом ми ці групи знешкодимо».
На Тернопільщині молодь збирає кров
На Тернопільщині молодь започаткувала створення банку даних потенційних донорів крові. Як повідомив УНІАН голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодіжний союз «Наша Україна» Степан Барна, 12 активістів Тернопільської обласної організації безкоштовно здали кров та плазму для тих, хто цього потребує. «У такий спосіб ми започатковуємо акцію «Крапля життя», адже зараз в Україні існує гостра потреба у поповненні резервів банку крові. Як свідчить практика, зараз кров здають переважно родичі реципієнтів. До того ж, існує багато негативних міфів стосовно шкідливості донорства», — зауважив С.Барна.
За його словами, зараз активісти організації проводять роз’яснювальну роботу серед молоді щодо важливості й почесності здачі крові, якщо стан здоров’я дозволяє це зробити. Незабаром на сайті «Молодіжного союзу «Наша Україна» буде створено окремий розділ із базою даних людей, котрі готові надати свою кров», — зазначив С.Барна. Він висловив переконання, що для молодих людей дуже важливо знати, що вони можуть врятувати чиєсь життя.
