На Волині діти малювали місто, якого вже майже немає
Більше сотні робіт було представлено на конкурс дитячого малюнка «Тіні старого міста». Місто Ковель на Волині має, на жаль, небагато історичних пам’яток, зокрема і найбільший на Волині католицький костел святого Станіслава вже не існує. А саме його величну споруду і намалювали багато учасників конкурсу. Кожен, звичайно, каже директор Ковельської дитячої художньої школи імені Андроника Лазарчука Олена Цьомик, робив це в силу своїх творчих можливостей. Проте виставка малюнків «Тіні старого Ковеля» стала своєрідним екскурсом не лише у минуле міста, яке є географічним центром Волині та великим залізничним вузлом, а й підставою для вивчення історії рідного краю. Ідея конкурсу (як і грошові призи) належить відомому у Ковелі меценату Наталії Дуброві. Усі, хто бажав взяти участь у конкурсі малюнків, отримали від організаторів фотознімки старого Ковеля. Проте Олена Цьомик каже, що діти познаходили стільки старих книжок про місто, що можна було скласти цілу історичну бібліотеку. Участь у виставці дала можливість і дітям, і їхнім батькам дізнатися про Ковель багато нового, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Волинська область.
У Харкові обмінювали сміття на книжки
Прибрати в зеленій зоні, й разом з цим втілити свої креативні ідеї, можна було 10 листопада в сквері за зоопарком. А ще учасники «еко-мистецького суботника» танцювали, спілкувалися з перехожими та пропонували всім охочим винагороду за «екологічний внесок» у вигляді тістечок з чаєм та книжок. «Екологічний внесок» — це пакунок зі сміттям, що збирали прямо в сквері, під ногами. Пакунки та одноразові рукавички учасникам, яких зранку зібралося кілька десятків, видавали самі організатори. «Не думала, що навколо стільки бруду!» — дивується дівчина, що дізналася про «суботник» у соцмережі, як і більшість із присутніх. У її пакунку пластикові пляшки, обгортки, тара з-під пива та напоїв і навіть деталі старих комп’ютерів. До прибирання долучилися також перехожі з дітьми, яких привабили запальні танцювальні мелодії з гучномовців і танці професійної групи, яка влаштувала безкоштовний «опен-єр» на підтримку хорошої справи. І роздавала новенькі книжки в обмін на сміття — енциклопедії, історичні есе, мальовничі путівники. Хлопець натхненно фарбує стовбур дерева. «Взагалі-то дерева фарбують навесні. Але чому б не зробити весну, коли скучив за нею?» — пояснює мету і настрій свого арт-перформансу художник Деніс Коен. Поряд дівчата створюють плакати про себе, Землю та своїх менших друзів. «Еко-урбаністика — це напрям, що розвивається в усьому світі. Від таких акцій місто стає чистішим та веселішим», — впевнена одна з організаторів Юлія Демідюк. Вона розповідає, що від задуму до втілення пройшло два тижні, кілька днів зайняла закупівля «призів» та перемовини зі спонсорами. «Ми сподіваємося, що такі прибирання стануть регулярними й традиційними», — каже Ігор Піддубний, директор каналу «Робінзон TV», який і ініціював «мистецько-екологічний суботник». Принаймні він сподівається, що навесні акція буде більш масштабною, повідомляє Альона СОКОЛИНСЬКА, Харків.
Іноземні мисливці роблять внесок... в охорону рідкісних тварин Криму
Крим є центром мисливського туризму і привертає увагу не лише українських, а й іноземних мисливців: щороку сюди приїжджають до півтори тисячі іноземців, в основному з Італії, Франції й Іспанії. Природно-кліматичні та географічні умови півострова сприяють розвитку полювання, але при цьому виникає необхідність у захисті довкілля, рідкісних видів тварин, у відновленні кількості особин після мисливського сезону. З погляду законодавства рідкісні та зникаючі тварини захищені. «Процес полювання регулюється законом, а умови організації та здійснення полювання, розмір оплати за надання послуг і полювання дичини для іноземних громадян визначаються відповідними угодами, які укладають через туроператорів або безпосередньо з мисливським господарством. Закон — один для всіх, але для українських мисливців він прописаний детальніше, а для іноземців усі тонкощі передбачені угодою», — розповідає головний фахівець відділу екологічного контролю біоресурсів Державної екологічної інспекції Олександр Верьовка. «На відміну від українців, іноземці завжди полюють у супроводі єгеря або іншого працівника мисливського господарства, тобто під контролем. Іноземні мисливці приїжджають сюди з певною метою, для полювання певного виду дичини, зокрема 99% мисливців їдуть полювати саме на вальдшнепа. Під час сезону полювання в тих місцях, де мешкають ці птахи, сплутати цей вид дичини з червонокнижним практично неможливо», — пояснює начальник відділу мисливського господарства Сергій Решетько. Охорона мисливських і червонокнижних тварин — обов’язок мисливських господарств. Одним із джерел їх фінансування і є організація полювання для іноземців. Щороку суми, отримані від організації полювання для іноземних громадян, варіюються від півтора до двох мільйонів гривень, при цьому сюди не входять витрати на проживання та харчування поза мисливськими господарствами. «Після мисливського сезону виникає необхідність у відновленні кількості тварин. Основними методами є застосування біотехнічних споруд, підгодівля тварин, а також завезення та поселення тварин з інших регіонів», — розповідає начальник відділу Республіканського комітету АРК з охорони природного довкілля Василь Воронов. Чиновник нагадав також, що обов’язок кожного громадянина — повідомити про факти порушень за телефоном гарячої лінії Ради міністрів або в міліцію, повідомляє Тетяна АВДАШКОВА, Сімферополь.
На Дніпропетровщині молоді лікарі обстежують сільську глибинку
На Дніпропетровщині активісти Мечниковського молодіжного руху надають безкоштовну допомогу мешканцям міст і сіл. Від початку нинішнього року молодими лікарями було комплексно обстежено понад 1000 пацієнтів. Мечниковський молодіжний рух — це громадська організація, яка почала свою роботу в лютому 2012 року. Вона була створена за ініціативи групи молодих фахівців Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова, які намагаються зберегти і підтримувати гуманістичні традиції вітчизняної медицини. Учасники руху щомісячно у вільний від роботи час організовують медичні огляди для людей з обмеженими фізичними можливостями, людей похилого віку, ветеранів війни, людей, які мають хронічні захворювання, а також незахищених верств населення. Від початку року вони провели 14 багатопрофільних медичних оглядів таких пацієнтів. «Нині кількість учасників руху становить понад 30 чоловік. Вони щомісячно проводять повноцінний поліклінічний огляд у будинках інвалідів, будинках для людей літнього віку, госпіталях для ветеранів тощо. Мета такої роботи — зробити якісне медичне обслуговування доступним для кожного мешканця регіону незалежно від місця проживання», — говорить головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.Мечникова Сергій Риженко. Акції молодіжного руху проводяться в обласному центрі, а в разі потреби члени руху неодноразово виїжджали до пацієнтів у найвіддаленіші села Синельниківського, Царичанського, Новомоськовського та інших районів області. Пацієнти пройшли обстеження з використанням сучасного діагностичного устаткування і отримали консультації у фахівців лікарні ім. І.Мечникова: кардіологів, хірургів, окулістів, отоларингологів, невропатологів. За результатами обстеження і в разі потреби пацієнти вирушали для подальшої діагностики і лікування до Дніпропетровська. Допомогу і підтримку у проведенні акцій молодіжному руху надає обласна влада, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.
