П’ята хвиля міграції з України
Українські трудові мігранти дедалі частіше забирають своїх дітей з України, бо вважають, що дитині буде краще й безпечніше з батьками, ніж з опікунами на Батьківщині. Останні два роки українські трудові мігранти забирають за кордон не лише неповнолітніх дітей, але й доросліших, які закінчили школу в Україні, а також подають документи на возз’єднання родини з дітьми, які мають свої сім’ї. Це є свідченням того, що заробітчани не планують повертатися на батьківщину, сказала «Радіо Свобода» директор суботніх шкіл Асоціації українців в Португалії Оксана Гуцько. «Жінки приїжджають усе частіше з дітьми і створюють у Португалії родини. Зробити документи для возз’єднання з дітьми нескладно, — зазначає вона. — Процес легалізації триває протягом року, але можна це питання розв’язати й швидше. Жодної корупції з боку Португалії немає, усе це офіційно. А ось в Україні раніше траплялися випадки корупції, коли доводилося робити документи». За даними центру «Жіночі перспективи», понад 40 відсотків трудових мігрантів — молодь. Майже 90 відсотків жінок, які поїхали на заробітки в Італію, залишили своїх дітей в Україні, а згодом дехто почав подавати документи на возз’єднання родини. За даними опитування, з десяти заробітчанок дев’ять мають дітей. Кожною четвертою дитиною опікується тато, у кожної шостої дитини обоє батьків працюють за кордоном. Учитель у Португалії Оксана Гуцько наголошує, що найскладніше батькам знайти порозуміння з дітьми, яких вони залишили на бабусь і дідусів у маленькому віці, до восьми років. Така дитина боїться життя, уважає світ ворожим, ображається на батьків, почувається покинутою і потребує уваги. Тим часом дорослим дітям важко адаптуватися на чужині. Їм некомфортно в школах через незнання мови, але згодом вони вступають до західних університетів й складають конкуренцію своїм ровесникам. Нині за кордоном є п’ять українськомовних шкіл, які працюють протягом п’яти днів на тиждень. Випускники отримують дипломи Міносвіти України, мають право вступати в закордонні й українські навчальні заклади.
Буковина заготовляє лікарські трави
На Буковині цьогоріч заготовлять близько чотирьох тисяч центнерів лікарських рослин та ягід, повідомляє прес-служба Чернівецької ОДА з посиланням на начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області Бориса Баглея. Заготівлею ягід і лікарських рослин займаються шість підприємств різної форми власності. Серед них — три приватних, одне спільне українсько-італійське, облспоживспілка та обласне управління лісового й мисливського господарства. Сукупно за сезон вони мають намір заготовити 3 тис. 875 центнерів лікарських рослин і ягід. А серед них найбільше — давні збирачі: облспоживспілка та лісомисливське господарство, які заготовлятимуть також майже всі рослини з переліку 58, дозволених для збирання. Приватні підприємства заготовляють окремі види лікарських рослин, зазначили в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області: одні збиратимуть лише аронію, липу, дуб та арніку, а, наприклад, українсько-італійське підприємство збиратиме лише чорницю.
Година перед телевізором може забрати 22 хвилини життя
Кожен, хто просиджує перед телеекраном по шість годин щодня, ризикує померти на п’ять років раніше за того, хто надає перевагу активнішим заняттям, застерігають науковці з університету Квінсленда. Надмірне захоплення телевізором, а отже, сидячий спосіб життя для здоров’я є настільки ж небезпечним, як куріння чи надмірна вага, кажуть вони. Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням та The Telegraph. «Навіть одна година переглядання телевізійних передач може скоротити життя на цілі 22 хвилини», — кажуть експерти. Під час дослідження науковці враховували результати опитування, проведеного серед більше ніж 11 тисяч австралійців 1999—2000 роками, щодо того, скільки годин на день вони дивляться телевізор. Іще вчені розглянули дані зі смертності по країні. Вони порівняли тривалість життя дорослих, які дивилися телевізор, і тих, хто не дивився, і дійшли висновку, що кожна година перед екраном здатна забрати 21,8 хвилини людського життя. Відмовитися від сидячого способу життя та більше рухатися радять і британські медики. «Багато хто з нас ухвалює свідоме рішення не палити, оскільки ми знаємо, що це нам шкодить, а це дослідження свідчить про те, що багатьом з нас не завадило б дати таку ж обіцянку й щодо лежання та переглядання великій кількості телевізійних передач», — зауважує співробітниця British Heart Foundation Морін Телбот. «Якщо ми додамо більше активності до нашого повсякденного життя, а це, наприклад, іти пішки до крамниці, а не сідати в автобус, користуватися сходами, а не ліфтом, мати активні хобі — спорт чи садівництво, це означатиме, що ми не будемо проводити так багато часу перед телевізором», — закликає вона.
