У Львівському природознавчому музеї — перша експозиція за 17 років
Після 17 років реставрації Львівський державний природознавчий музей НАН України знову запрацює. Вже у вересні тут планують презентувати першу експозицію. Відкриття музею, в якому капітальний ремонт розпочався ще 1995 року, у Львові набуло майже міфічного характеру. Головною причиною такого довготривалого ремонту став брак коштів — загалом же на роботи використали близько 10 мільйонів гривень. Нині в музеї закінчили основні реставраційні роботи і готуються до вересневого відкриття. Загальна площа музею — півтори тисячі квадратних метрів. До закриття тут обслуговували близько 50 тисяч відвідувачів на рік, тепер сподіваються збільшити їхню кількість удвічі. Державний природознавчий музей Національної академії наук України у Львові перших візитерів прийняв ще далекого 1870 року. А його засновником є галичанин — граф Володимир Дідушицький, відомий зоолог, етнограф і археолог, з 1881 року член-кореспондент Академії наук у Кракові. Значну частину доходів від своїх маєтків він витрачав, щоб придбати експонати та утримувати музей. Природничі колекції музею становлять понад 400 тисяч одиниць. Серед унікальних пам’яток світового значення — експонати мамонта та носорога з озокеритових копалень Старуні, що на Передкарпатті, метеорити з Пулутська і бурштини з включеннями з Гданська. Унікальна й будівля музею, яка є пам’яткою архітектури ХІХ століття. Її родзинкою є найстаріший у Європі механічний ліфт, виготовлений у Відні. За час реконструкції його повністю відновили, повідомляє Христина БОНДАРЄВА, Львів.
На Херсонщині встановлять пам’ятники дині та гарбузові. Кавуну — вже є
Днями в Голій Пристані, що на Херсонщині, відбувся ІХ Всеукраїнський фестиваль «Український кавун — солодке диво», на якому традиційно визначали найбільші кавуни, дині та гарбузи цьогорічного врожаю. Не випадково такий захід відбувся саме на Херсонщині, адже цей край давно славиться в Україні як найбільш благодатний для баштанних культур, а в самій Голій Пристані віднедавна встановлено пам’ятник кавунові. Після урочистих заходів і виставки-ярмарку було визначено переможців фестивалю, якими стали: кавун вагою 35,6 кг, диня вагою 25,8 кг та гарбуз вагою 95,2 кг, вирощені фермерами міста Голої Пристані та села Кардашинка Голопристанського району. Найважча цьогорічна «ягідка» все ж не побила рекорд попереднього фестивалю, на якому переможець Ростислав Покотилов представив кавун вагою 43,1 кг. Зате супердиня господаря Івана Яланського та гарбуз-велетень Олексія Косенка виявилися значно важчими від торішніх чемпіонів, адже 2011-го найбільша диня «затягнула» всього на 7,9 кг, а гарбуз — на 53,4. За словами Голопристанського міського голови Анатолія Негри, незабаром у містечку буде встановлено пам’ятники дині та гарбузові, які разом із уже відомим кавуном стануть постійними символами фестивалю та родючої Таврійської землі, повідомляє Іван АНТИПЕНКО, Херсон.
У Коломиї освятили найбільший на Заході України кафедральний собор
У Коломиї відбулося освячення центральної святині Коломийсько-Чернівецької єпархії — катедрального собору Преображення Христового. Чин освячення та архієрейську Божественну літургію очолив Блаженнійший Патріарх Святослав (Шевчук), глава УГКЦ. Його зустріли з короваєм і під звуки трембіт. На освячення головного собору єпархії, який, за словами експертів, є одним із найбільших храмів на Заході країни, зібралося майже 200 священиків. Розміри собору — 48х42 метри, висота — 52 метри, загальна площа верхнього й нижнього храмів — приблизно 1,5 тис. кв. м. Одночасно обидва храми можуть прийняти до п’яти тисяч людей. Будівництво собору тривало з 1998 року. Усі ці роки у спорудженні святині допомагала єпархіальна громада, а це близько 240 тисяч вірних, кожен із яких подав свою цеглинку на будівництво собору. Одним із жертводавців був і сам Блаженний Папа Іван Павло II під час візиту в Україну, повідомляє Оксана ОСТРОВСЬКА, Коломия.
Валерій Андрійцев отримає нагороду «Честь і слава Житомирщини»
Днями срібний призер ХХХ Олімпійських ігор, вихованець відділення вільної боротьби Малинської дитячо-юнацької спортивної школи Валерій Андрійцев дістався Житомира — адміністративного центру рідної області. Поглянути на нову зірку в спорті, поспілкуватися з людиною, яка вперше за 75-річну історію Житомирщини принесла їй медаль такого рівня, прийшло чимало представників місцевих ЗМІ та просто зацікавлених. Спочатку 25-річний Валерій справив враження дещо сором’язливого юнака в олімпійській формі України, в якого скромно на грудях красувалася масивна срібляста медаль. Проте непереборний дух перемоги видавав погляд: прямий, але не в очі, по-дитячому наївний і безпосередній, але критичний — до запитань журналістів і до реплік представників місцевої влади. Хто такий Валерій Андрійцев у житті, розповів його наставник — заслужений тренер України Ігор Малинський. «Бажаю всім тренерам таких учнів, як у мене. Валерій дисциплінований, і не лише в спорті. У вільний час або шукає щось в Інтернеті, або читає книжку. Це зрозуміло, адже нині він здобуває третю вищу освіту — є студентом Національного університету податкової служби України. Сесії йому переносять, але за нього їх не складають», — відзначив тренер, якому вдалося довести спортсмена до олімпійської нагороди. Першим же тренером борця Андрійцева був інший заслужений тренер із того ж райцентру на Житомирщині — Анатолій Задорожний, який розповів про те, в яких умовах зростають наші переможці. «Крім Житомира, у нас в області ніде немає нормальних умов для виховання таких спортсменів, як Валерій. У Малинській ДЮСШ працює один тренер, тоді як потрібно чотири-п’ять, лежить один килим, спортивний комплекс недобудований. У таких умовах перебувають фактично всі види спорту. Все тримається на людях-ентузіастах. Зараз для нас питання № 1 — відкриття в Малині школи спортивних єдиноборств: вільна і греко-римська боротьба, тхеквондо та бокс. На це лише потрібна політична воля», — сказав Анатолій Задорожний, поглядаючи на присутніх голів обласної ради та адміністрації. Влада області в п’ять разів збільшила фінансування олімпійського руху та заповзялася підтримати розвиток спорту, підвищивши в чотири рази щомісячні стипендії для 50 кращих спортсменів. Поки на Батьківщині вирішують, як матеріально винагородити Валерія Андрійцева, він уже отримав орден від Президента України «За заслуги» ІІІ ступеня та у вересні урочисто отримає обіцяну нагороду обласної ради — відзнаку «Честь і слава Житомирщини», повідомляє Юлія ГУЗ, Житомир.
