У Криму створять ігрову зону
Створення в Криму спеціальної ігрової зони є реальним проектом. Про це заявив голова Ради Міністрів Криму Василь Джарти в прямому ефірі телеканалу «ICTV», повідомляє «Лігабізнесінформ». «Я позитивно ставлюся до окремої спеціальної ігрової зони», — зауважив В. Джарти. «Це будівництво готелів, нові робочі місця», — додав він. Нагадаємо, раніше В. Джарти виступав проти відкриття казино в готелях півострова. «Я проти того, аби в готелях відкривали казино. Я не проти, аби на окремих територіях створювалися умови для грального бізнесу, але це питання майбутнього», — зазначив він.
За словами голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського, в Україні, зокрема в Автономній Республіці Крим, відновлять роботу казино. Крім того, за організацію нелегального грального бізнесу в Україні пропонується встановити кримінальну відповідальність, а гравців притягувати до адміністративної відповідальності.
Бездомні тварини небезпечні?
Тварини, що живуть на міських вулицях, являють небезпеку для більшості мешканців міст (70,1%). Не бачать такої загрози близько чверті опитаних (26,1%). Такі результати отримано під час опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, повідомляє журнал «Фокус».
Проте переважна більшість (82,7%) респондентів визнає наявність проблеми покинутих тварин. Але конкретно допомогти наважується не багато хто. Зазвичай громадяни (68,3%) не готові підібрати чи взяти на утримання бездомну тварину. Лише половина опитаних (49,0%) готова надавати підтримку спеціалізованим організаціям. А от за обов’язкову реєстрацію домашніх тварин висловилася більшість жителів міст-мільйонників (81,6%).
Телефонне опитування проводилося з 11-го по 13 травня. Загалом згідно з випадковою вибіркою було опитано 1 200 респондентів у містах-мільйонниках: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та Львові. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України віком від 18 років. Квотами були регіон проживання, стать та вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує 3,2%.
Наука почекає?
Із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» країна втратила сподівання на активізацію наукової сфери, її впливу на розвиток держави та впровадження інновацій, вважає голова комітету ВР з питань науки й освіти Володимир Полохало, повідомляє прес-служба комітету. Він зазначив, що «показники бюджету цього року не відповідають проголошеним урядом обіцянкам щодо посилення науково-технічного та інноваційного розвитку економіки». «Видатки на науку складають всього 0,43% ВВП — це найнижчий показник в нашій країні за останнє десятиліття і найменший показник серед усіх європейських країн, — наголосив голова комітету. — Таке ставлення до науки з боку влади за цим показником було лише 2003 року, коли прем’єр-міністром був Віктор Янукович».
В. Полохало зауважив, що державний бюджет України на 2010 рік не забезпечує навіть мінімальних потреб Національної академії наук, дефіцит складає майже 1,2 млрд гривень. Через це низку важливих державних цільових науково-технічних програм, фундаментальних та прикладних досліджень, які підтримував попередній уряд, буде скорочено більше ніж у 20 разів. Володимир Полохало піддав критиці тезу прем’єр-міністра України М. Азарова, який виступив на загальних зборах Національної академії наук України, про те, що «державне фінансування науки буде збільшуватися лише в міру того, як економіка буде ставати на ноги, а що стосується бізнесу, то науковці мають переконати його, щоб він (бізнес) побачив перспективи і вигоду від впровадження наукових розробок».
Полохало вважає, що «лише 8% власників промислових підприємств намагаються так чи інакше запроваджувати інновації, а всі решта, які лобіюють свої інтереси через Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України, роблять ставку на сировинну відсталу економіку і преференції від уряду, і тому вони не потребують інновацій».
Про горизонти українців
Піклуючись про «розширення мовного горизонту українців», міністр освіти і науки Дмитро Табачник пропонує повернути до українських шкіл курс російської літератури. Про це він сказав у Харкові. «Я вважаю, що долею подаровано українському народу білінгвізм, і відмовлятися від нього абсолютно недоцільно, недоречно. Знання кожної мови — це знання цілого світу. В нас сьогодні в Україні всі мають можливість одночасно гармонійно бути причетними до двох океанів культур, до двох морів інформації. Треба говорити не те, щоб відвести воду і заборонити користуватися океаном однієї культури, а опанувати третій, четвертий океан англомовної культури, франкомовної або якоїсь іншої».
Сьогодні українські школярі вивчають два курси літератури: українську і зарубіжну. Остання передбачає ознайомлення учнів із перлинами літератур різних народів. До нього увійшли і кращі твори російської літератури. Чому головного українського освітянина не влаштовує існуюча ситуація? «Я хочу сказати, що перенесення російської літератури в курс зарубіжної літератури, на мою думку, — це спотворення, яке абсолютно не відповідає якості освіти, тому що Україна є поряд з Росією співавтором і співвласником величезної української російськомовної культури», — підкреслює пан Табачник. Але не в меншій мірі, ніж росіяни, на нашу культуру вплинули поляки, євреї, румуни, білоруси. Та вивчати як окремі предмети курси літератури цих народів нереально. Для цього доведеться включити до навчального плану школярів 5—6 додаткових предметів. Чи доцільно дублювати програму із зарубіжної літератури, збільшуючи навантаження учнів, і витрачати великі кошти на друк нових підручників? Зрозуміло, що ні. Отож, остання ідея пана міністра є нічим іншим, як черговим заграванням з Росією, повідомляє Оксана ОНИЩЕНКО
