Українські біатлоністи відкрили лік медалям на чемпіонаті Європи
Перші нагороди чемпіонату Старого світу з біатлону — у скарбничці збірної України. В індивідуальних гонках, якими в естонському місті Отепяа відкрилася першість Європи з віком учасників до 26 років, українські спортсмени вже взяли два «срібла», повідомляє прес-служба Національного олімпійського комітету. На другу сходинку п’єдесталу в змаганнях чоловіків піднявся Олег Бережний, поступившись переможцю 15.3 секундами. Срібну нагороду повезе додому й Андрій Возняк, який став другим у змаганнях юніорів. На європейській першості відбудуться індивідуальні гонки жінок. Команда України тут буде представлена Ніною Карасевич, Світланою Крикончук, а також Оленою Підгрушною та Вітою Семеренко, для яких цей старт стане першим після Олімпійських ігор у Ванкувері. У змаганнях юніорок кольори нашої збірної захищатимуть Анастасія Карагодіна, Ірина Варвинець, Юлія Джима та Тетяна Жукова.
Навчання протягом усього життя
Саме таким є основний принцип, який декларує Європейський фонд навчання (ЄФН) — ініціатор проектів з модернізації систем освіти та навчання в країнах-партнерах ЄС (до переліку яких належить Україна), аби населення цих країн володіло актуальними знаннями, навичками та компетенцією в умовах динамічного розвитку економіки.
В середньому громадяни ЄС навчаються на чотири роки довше, аніж громадяни країн-партнерів, стверджує ЄФН. Окрім того, в Україні досі зберігається доволі значний розрив між підготовкою, яку отримують студенти у ВНЗ, та вимогами ринку праці. Тобто багаж тих знань, яких українці набувають протягом років навчання в інститутах та університетах, на практиці, у «дорослому житті» виявляється зайвим, а натомість учорашнім студентам бракує потрібних роботодавцю знань, навичок та вмінь.
Звести підготовку студентів та запити їхніх майбутніх роботодавців до спільного знаменника, сформульованого у вигляді набору професійних стандартів, прагнуть усі учасники процесу — і український роботодавець, і потенційний працівник, і вища школа, і держава. Зрештою, в цьому зацікавлений кожен громадянин України, який прагне, аби здобуті ним у процесі навчання знання використовувалися за призначенням і не втрачали актуальності, навпаки — поглиблювалися. Саме темі розробки професійних стандартів був присвячений семінар «Професійні стандарти як основа для побудови Національної рамки кваліфікацій», що відбувся в Києві в понеділок і зібрав представників Конфедерації роботодавців України, ЄФН, великих компаній-роботодавців та профільних міністерств. Вони обговорили, як максимально наблизити випускників української вищої школи до запитів з боку ринку праці. Треба сказати, що процес такого наближення є вкрай складним та багаторівневим, і Україна наразі перебуває лише на його старті. Детальніше про цей процес та його перспективи розкажуть координатор проектів Європейського фонду навчання в Білорусі, Російській Федерації та Україні Тімо Куусела та директор зі зв’язків із громадськістю та комунікацій компанії «Сістем Кепітал Менеджмент» Наталія Ємченко. Читайте міркування експертів у «Дні» найближчим часом. Повідомляє Марія ТОМАК, «День»
Чернівці претендують на членство в Лізі історичних міст
Місто Чернівці подало заяву на вступ до міжнародної організації «Ліга історичних міст». Про це повідомив начальник відділу міжнародних відносин та зв’язків з громадськістю міської ради Володимир Килинич, пише «Ліга». Як повідомили у прес-центрі Чернівецької міської ради, членство у «Лізі історичних міст» дозволить Чернівцям розвивати свою історичну значимість та слідувати кращим світовим практикам у збереженні історичної спадщини міста. Організація «Ліга історичних міст» створена у 1987 році. Наразі вона нараховує понад 76 міст-членів, серед яких Афіни, Брюссель, Будапешт, Єрусалим, Париж, Рига та інші. Україна представлена Києвом, Львовом, Одесою та Луцьком. Секретаріат Ліги розташований в місті Кіото (Японія), президентом є — Дайсаку Кадокава.
У столичному зоопарку чекають на бебі-бум
У Київському зоопарку цієї весни готуються до справжнього бебі-буму. Поповнення чекають у мавп, оленів, коней Пржевальського, повідомляє «Ліга». Зараз співробітники зоопарку вже доглядають дитинчат кенгуру і дикобраза. Маленького кенгуру валабі на прізвисько Чупа місяць тому знайшли у вольєрі — тварина випала з материнської сумки і ледве не загинула. Від кенгуру відмовилася мама. Дитинча взяла на виховання завідувачка відділу приматів Валентина Дикарьова. Тепер Чупа живе в рукаві від дублянки. Відвідувачам зоопарку його покажуть не раніше, ніж через два місяці. Маленькому дикобразові пощастило більше: його годує мама, а захищають відразу четверо дорослих одноплемінників. Сусіди дикобразів у павільйоні — бородаті агами і шпороносні черепахи — теж відчувають весну. Ось-ось мають відкласти яйця. Чи вийде щось із їхніх зусиль — зоологи дізнаються лише через 8 місяців. Решту малят відвідувачі зможуть побачити вже з настанням тепла.
