На Тернопіллі відбувся 100-кілометровий марафон
Поки столиця гучно відзначала день міста, в інших куточках України також не бракувало цікавих заходів. У ніч із 26 на 27 травня на Тернопіллі кільканадцять відчайдухів долали 100-кілометрову дистанцію супермарафону. Історія заходу бере початок із шістдесятих років минулого століття. Тоді його організацією опікувалася обласна газета «Вільне життя». Наприкінці 1980-х років ініціатива занепала, як і загалом туристичний рух в Україні. 1996 року силами туристичного клубу «Кристал» марафон відновлено. Цьогоріч його проводили удванадцяте. Старт супермарафону традиційно відбувається на Театральній площі Тернополя. Уже кілька років поспіль маршрут учасників пробігу пролягає трикутником Тернопіль — Зборів — Козова . Участь у супермарафоні може взяти кожен, кому минуло 16 років. Оскільки захід не має комерційного складника, кількість його учасників відносно невелика. Найбагатолюдніший старт — 28 учасників — зафіксовано у 2005 — 2006 роках. Переможці марафону — усі, хто подужав 100-кілометрову дистанцію і вклався в 24 години. Сто кілометрів зазвичай долає половина чи дві третини бігунів. Однак успіхом є вже й те, що людина наважилася на участь у супермарафоні. Як наголошує один з організаторів пробігу, голова клубу активного відпочинку «Файні мандри» Роман Задорожний, гасло марафону — «Спробуй перемогти принаймні самого себе». Його приурочено до Свята Героїв, яке відзначають 23 травня. У цьогорічному заході взяли участь 12 осіб. Крім Тернополя й області, географія учасників охоплює Київ, Львівщину й навіть Санкт-Петербург. До фінішу дійшло лише четверо — українець із Санкт-Петербурга Геннадій Логвиненко, киянин Володимир Пупинін і двоє тернополян — Іван Кізюк та Андрій Сторож, повідомляє Олеся ПУПИНІНА.
Чому «штучні нирки» працюють неефективно
Нині в Україні зареєстровано понад 473 тисяч людей з хронічною хворобою нирок. При цьому, за даними Академії медичних наук України, число лікарів-нефрологів у нас становить 10,5 тисяч на один мільйон, тоді як у європейських країнах — у середньому 40 тисяч на один мільйон. У разі найскладнішої — п’ятої стадії хвороби — для збереження життя пацієнтів необхідне застосування апаратів «штучна нирка» (гемодіалізу), або перитонеального діалізу, коли здійснюють очищення крові. Це — одні з найдорожчих медичних технологій у світі загалом і в Україні зокрема: так, за даними МОЗ, лікування одного хворого із застосуванням гемодіалізу впродовж року коштує 160 — 170 тисяч гривень, а методом перитонеального діалізу — 180 — 190 тисяч. «Протягом 2011 року розпочали лікування гемодіалізом лише 737 осіб, а методом перитонеального діалізу — 140 пацієнтів, що становить лише 18% від потреби. В Україні експлуатуються 846 апаратів «штучна нирка» і за минулий 2011 рік було виконано 549,9 тисяч сесій гемодіалізу (650 на один апарат). Це означає, що навіть наявні апарати використовуються не досить ефективно, оскільки на одному апараті в умовах роботи у три зміни протягом шести днів (оптимальний режим роботи апарату) слід виконувати 936 сесій гемодіалізу. Забезпечення в необхідній кількості витратними матеріалами наявних апаратів для гемодіалізу дасть змогу пролікувати ще 1550 хворих, а забезпеченість цим методом терапії становитиме 51%», — повідомила «Дню» прес-служба Національної академії медичних наук України. Як стверджують фахівці, нині за кошти державного бюджету фінансується лікування лише 55 хворих методом перитонеального діалізу (7,7 мільйона гривень). Останній має низку переваг, оскільки лікування хворих здійснюється в амбулаторних умовах. Коли ж говорити про лікування решти хворих, то їх лікування торік здійснювалося за рахунок коштів обласних бюджетів. Фахівці підрахували, що організація допомоги хворим із нирковою недостатністю має низьку ефективність та, як наслідок, підвищує її вартість, повідомляє Оксана МИКОЛЮК, «День».
Олімпійський вогонь нестимуть лікарі та благодійники
Компанія Samsung Electronics, яка є представляючим партнером Естафети Олімпійського вогню Лондон-2012, оголосила імена тих, хто нестиме смолоскип, які, на думку наших співвітчизників і експертного журі, гідні представляти Україну перед світовою спільнотою на одній із найяскравіших олімпійських подій, повідомляє прес-служба компанії. Всього було номіновано три тисячі претендентів. Найчастіше українці рекомендували лікарів, вчителів, спортсменів — більшість рекомендацій було присвячено простим українцям (друзям, колегам і родичам претендентів). Вибором чотирьох осіб, які несуть смолоскип, займалося журі у складі президента Національного олімпійського комітету України Сергія Бубки, співачки Руслани, телеведучого Савіка Шустера і президента «Samsung Electronics Україна» Юнгчула Парка. Честі нести Олімпійський вогонь лондонської Олімпіади від імені України удостоєно Віру Ремажевську — директора і засновника унікального реабілітаційного центру для дітей з проблемами зору в Україні, Лариса Лавренюк — організатор добродійного центру «Краб», який допомагає онкохворим дітям, Руслан Коваленко — один із засновників черкаського велоклубу — власними силами і за свій рахунок відроджує велосипедний спорт у рідному місті Черкаси і Павло Макогончук — хірург, який практично щодня проводить в операційній по 12-15 годин, рятуючи людей. Крім того, почесними послами від України на Естафеті Олімпійського вогню виступлять двократна призерка Олімпійських ігор з художньої гімнастики Ганна Бессонова і популярний український телеведучий і актор Юрій Горбунов. Всього в Естафеті візьмуть участь 8 000 факелоносців зі всіх куточків планети. Добір кандидатів проводили оргкомітет Олімпіади Лондон-2012 (LOCOG) і партнери, які представляють Естафету Олімпійського вогню — компанії Coca-Cola, Lloyds TSB і Samsung Electronics. Естафета пройде через всю територію Великобританії з 19 травня до 27 липня поточного року його пронесуть більш ніж через тисячу міст і сіл країни.
