У Хмільнику дискутували про Синьоводську битву
Із нагоди 650-річчя Синьоводської битви, що відзначатиметься у вересні, в Хмільнику, на базі медичного центру реабілітації працівників Південно-Західної залізниці, відбулася Міжнародна наукова конференція «Синьоводська битва 1362 року — визначальна подія в історії України». Нагадаємо, що під час зазначеної звитяги русько-литовські війська під проводом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича розгромили монголо-татарські орди ханів Качибея, Котлубуга та Дмитра-Солтана й визволили Поділля з-під золотоординського іга. Однак питання, де ж насправді відбулося бойовище: на річці Синюсі Кіровоградської чи Сниводі Вінницької області, досі є відкритим. Прихильники останньої версії й зібралися в місті-курорті. На її захист виступили доктор історичних наук, професор, головний редактор журналу «Воєнна історія» Сергій Литвин, дослідник із Білорусі Міколай Лінік, він надав копію мапи Великого князя литовського, оригінал котрої зберігається в Парижі. У виступах директора Воронівської CЗШ I-III ст., члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Миколи Дороша, доцента Інституту післядипломної освіти КНУ ім.Т. Шевченка Миколи. Пашковця, голови ВОО НКСУ, керівника філії Центру досліджень історії Поділля НАН України при Кам’янець-Подільському НУ ім. І. Огієнка, кандидата історичних наук, доцента Сергія Гальчака та ін. наводилися аргументи, що вказують на місце битви — пограниччя Волині, Київщини і Поділля на річці Снивода біля сіл Уланів (град Синя Вода), Воронівці, Рибчинці, Зозулинці, Білий рукав Хмільницького району. Ще одна конференція на зазначену тему відбудеться восени в Кіровограді, повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.
На Херсонщині волонтери висадили кримські сосни
На території Цюрупинського лісомисливського господарства, що в Херсонській області, на місці знищених вогнем дерев добровольці висадили 40 тисяч сіянців кримської сосни. Перед початком акції «Майбутнє лісу — в наших руках!» студенти, представники облдержадміністрації та міська влада Цюрупинська пройшли інструктаж у досвідчених лісівників, без цього вони навряд чи змогли б скористатися спеціальним знаряддям — мечем Колосова — і так посадити саджанці, щоб вони прийнялися. Як з’ясувалося, робота ця — не з легких і потребує неабиякого вміння. Кримській сосні ідеально підходить піщаний цюрупинський ѓрунт. Не боїться вона гарячого піску, температура якого у травні часом досягає 60—70 градусів. Не кожна лісова культура таке витримає. Мине кілька років і зашумить молодий ліс. А через 60 років тут стоятимуть могутні сосни. Взагалі ж, кримська сосна в умовах Херсонщини здатна рости 120 — 150 років. Ось чому разом із білою акацією вона вважається в області лісоутворюючою, повідомляє Софія СЕРЕБРЯКОВА, Херсонська область.
Львів розробив мобільні додатки для вболівальників
Щоб туристам під час єврочемпіонату було зручніше орієнтуватися в місті, у Львові розробили «Путівник уболівальника» та «Події у Львові». Це аплікації для мобільних телефонів на базі iOS та Android, причому відразу кількома мовами — українською, англійською, німецькою, польською та португальською. Як розповіла «Дню» заступник директора Агенції з підготовки Львова до Євро-2012 Соломія Короненко, завантажити додатки можна буде безкоштовно — за допомогою QR кодів, розміщених у довідково-інформаційних пунктах, на сумках волонтерів, а також у місцях прибуття гостей. Користувачеві в додатку пропонують перелік офіційних місць євротурніру, список закладів харчування, де є безкоштовний Wi-Fi та меню кількома мовами, а також медичних установ, що обслуговуватимуть уболівальників, історичних місць та пам’яток архітектури. Важливо, що користуватися аплікаціями туристи зможуть і після Євро-2012. Окрім мобільних путівників, уболівальникам запропонують друковані версії цих програм, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
Іноземці зацікавилися черкаською гіперболоїдною вежею
У Черкасах іноземці ось уже другий рік поспіль досліджують гіперболоїдну вежу, яку спроектував відомий російський інженер Володимир Шухов. Як повідомили «Дню» у комунальному підприємстві «Черкасиводоканал», навесні минулого року в Україні розпочалася реалізація міжнародного наукового проекту під назвою «Iнженерне мистецтво раннього модерну. Стратегії Шухова в проектуванні легких металоконструкцій» з дослідження споруд Володимира Шухова. Учасниками наукових робіт є університети Німеччини, Швейцарії й Австрії. Метою проекту є дослідження гіперболоїдних веж, яке допоможе зберегти ці історично важливі споруди. Черкаська водонапірна вежа — одна з перших гіперболоїдних конструкцій Шухова, збудована 1914 року, коли місто використовувало для водопостачання підземні води. Тоді башта під тиском «подавала» воду в будівлі висотою до тридцяти метрів. У грудні 1944 року, під час Другої світової війни, її зруйнували. Після війни було вирішено відбудувати унікальну конструкцію. Повністю башту відновили лише 1949 року. Із 1975 року, коли Черкаси перейшли на споживання дніпрової води, від використання башти відмовились. Сьогодні вона є унікальною пам’яткою архітектури. Таких водонапірних веж в Україні залишилося шість. Саме через унікальність башти цією спорудою цікавляться різні науковці й наукові установи всього світу. Тож не дивно, що вежа Шухова зацікавила учасників міжнародного наукового проекту. Наразі доктор архітектури Мюнхенського технічного університету Андрій Кутний та архітектор Андрій Трєгубов вивчають гіперболоїдну вежу, проводять деформаційні обміри й складають документацію конструкції, повідомляє Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси.
