Від подорожчання сигарет бюджет отримав 3,25 мільярда гривень
За першу половину поточного року акцизні збори з вироблених в Україні тютюнових виробів, за даними ДПА, принесли в державний бюджет 3 млрд. 25 млн. гривень, що в 2,3 рази більше, ніж у січні-червні минулого року. З урахуванням зборів від акцизу на імпортні сигарети бюджет додатково отримав майже два мільярди гривень. Таке збільшення надходжень стало результатом двічі суттєво піднятих акцизів — у вересні 2008 та в травні 2009 року. Завдяки зростанню ціни на тютюнові вироби зросли й надходження від ПДВ. Частка акцизу в ціні сигарет із фільтром рік тому складала в середньому лише 50 копійок, а зараз — понад дві гривні, тобто в грошовому вимірі ставка акцизу зросла в чотири рази. Але тютюнові корпорації суттєво підвищили неоподатковану частку ціни для збереження своїх прибутків, і тому відносна частка акцизу в ціні сигарет зросла лише вдвічі: з 19% до 40%, і це ще далеко від вимог Євросоюзу, де така частка має складати не менше 57%.
Викликане підняттям акцизу зростання цін на сигарети не призвело до катастрофічного зменшення їхнього виробництва. За перші шість місяців 2009 року в Україні було вироблено 54,9 мільярда сигарет, тоді як за аналогічний період минулого року — 61,7 млрд. Падіння виробництва склало лише 11% при зростанні надходжень до бюджету в 2,3 разу. Міжнародний досвід свідчить, що підвищення тютюнових акцизів і цін дає подвійний виграш: збільшення надходжень до бюджету й зменшення викликаних тютюном хвороб та смертей, тому що високі ціни на сигарети є одним з головних чинників, які стримують поширеність куріння.
В Україні вже зафіксовано позитивну тенденцію зменшення рівня куріння. Так, згідно даних КМІСу, поширеність куріння серед дорослого населення України в 2005 році складала 41%, в листопаді 2008 року — 35%, а у травні 2009 року — 31%. З 1 січня 2010 року, згідно чинного законодавства, ставки акцизу на тютюнові вироби мають зрости ще на 15%. Проте досвід акцизної політики останнього року доводить, що акцизи можна підвищити навіть ще більше, повідомляє Олександрa УСТІНОВА.
Велосипедисти Києва скаржаться на бездіяльність влади
Асоціація велосипедистів Києва вказує на «злочинну бездіяльність» міської влади в питанні створення велосипедних доріжок, повідомляє УНІАН з посиланням на громадську організацію «Асоціація велосипедистів Києва» (АВК). Так, за даними активістів організації, Київська міська державна адміністрація та комунальне підприємство «Київдорсервіс» досі не виконали свої зобов’язання, визначені в розпорядженні міського голови від 1 липня 2008 року щодо обладнання доріг столиці, особливо мостів через Дніпро, велосипедними чи пішохідно-велосипедними доріжками.
«Велосипедисти Києва неодноразово наголошували, що мости через Дніпро є одними з найбільш небезпечних місць, і тому вони потребують першочергового обладнання велосипедними чи пішохідно-велосипедними доріжками. Завдяки цій незмінній позиції АВК, відповідне розпорядження міської влади передбачало створення велодоріжок на мостах Московському, Патона і Парковому з терміном виконання до кінця 2008 року», — йдеться в заяві велосипедистів. Водночас, як наголошують в АВК, незважаючи на те, що виконання цього рішення потребує мізерних видатків, КП «Київдорсервіс» (відповідальний виконавець) не зробило жодного кроку до його виконання. Саме тому Асоціація велосипедистів Києва звернулася до керівника столичної міліції Віталія Яреми з проханням провести відповідну перевірку. Окрім цього, у громадській організації занепокоєні, що Державтоінспекція намагається кваліфікувати ДТП за участю велосипедистів не як «наїзд на велосипедиста», а як «падіння велосипедиста». Загалом у Києві — понад 15 тисяч велосипедистів.
В Україні орудують «екологічні патрулі козаків»
Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України попереджає іноземців про незаконну діяльність «екологічних патрулів козаків» на дорогах України, повідомляє УНІАН. Як повідомляють у ДАІ, в деяких регіонах України намагаються «працювати» так звані екологічні патрулі козаків, представники яких не є співробітниками органів внутрішніх справ. «Зупинка на їхню вимогу не є обов’язковою. Представники таких формувань не мають права здійснювати екологічний контроль транспортних засобів на автошляхах, складати адміністративні протоколи, стягувати будь-які штрафи, у тому числі на місці», — констатують у Державтоінспекції. Правоохоронці наголошують, що це «патрулювання» здійснюється на приватних автомобілях, у форменому одязі, наближеному за зовнішніми ознаками до одягу працівників Державтоінспекції, зокрема, з капітанськими або майорськими погонами, генеральськими лампасами і шевронами червоного кольору. «Працівники Державтоінспекції МВС України не займаються реалізацією так званих екологічних талонів, які намагаються продавати водіям патрулі козаків», — зазначається у зверненні ДАІ. Водночас у Державтоінспекції нагадують, що іноземний водій, який в’їжджає на територію України, повинен мати при собі національне або міжнародне посвідчення водія відповідної категорії, що відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух, документ про реєстрацію транспортного засобу і поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»). У свою чергу працівники ДАІ, які контролюють дотримання Правил дорожнього руху, повинні перебувати на службі у форменому одязі, мати нагрудний знак встановленого зразка та патрулювати на службових автомобілях з відповідним розфарбуванням і номерними знаками на синьому фоні.
