Комітет ВР просить Президента вирішити питання із землею для Української православної церкви в Криму
Народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов ініціював звернення Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, у якому він працює, до Президента Віктора Януковича з проханням зрозуміти становище кримських українців, вірян УПЦ КП і допомогти їм вирішити питання з виділенням землі під будівництво в Сімферополі кафедрального собору УПЦ КП «Храм Христа Спасителя» («День» писав про цю проблему в № 44 від 14 березня 2012 року). У зверненні народних депутатів до глави держави також торкнулись проблеми виділення земельної ділянки для будівництва кафедрального собору в Сімферополі. Вони доводять до відома глави держави, що ще 2008 року було офіційно затверджено місце будівництва кафедрального собору «Храм Христа Спасителя» — вулиця Київська, неподалік від української школи-гімназії в Сімферополі. Цей храм, за планами, мав стати духовним центром української громадськості в Криму. — Комітет Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, крім того, звернувся до Президента України з проханням доручити постійному представнику президента в АРК створити Раду церков, яка виконувала б функції консультативного органу з метою налагодження діалогу, задля уникнення міжнаціональних і міжконфесійних протистоянь та збереження стабільності в регіоні. «Я дуже радий і вдячний Мустафі Джемільову за те, що він підтримує УПЦ КП в питанні будівництва кафедрального собору «Храм Христа Спасителя», — сказав із цього приводу журналістам архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент. — Наша церква і Муфтіят мусульман Криму дуже дбайливо ставляться до потреб і прав вірян різних конфесій, ми завжди підтримуємо одне одного у вирішенні нагальних проблем, пов’язаних зі світською владою, у нас склались хороші і довірчі взаємини», повідомляє Микола СЕМЕНА, «День», Сімферополь.
Молоді прищеплюватимуть «луганський характер»
На останній сесії міської ради Луганська було ухвалено цільову програму «Луганський характер» на 2012—2016 рр., покликану модернізувати систему патріотичного виховання молоді. Для цього заплановано цілу низку заходів. Наприклад, проведення «Зірниць» (які на сьогодні продовжують проводити лише у Луганській області), а також «Козацьких забав» та інших змагань імені відомих луганців. На базі загальноосвітніх шкіл та ліцеїв планують відкривати кадетські класи з поглибленим вивченням англійської мови, етики і фізичної підготовки, а також клуби військово-патріотичного виховання. Один з основних напрямів програми — вивчення історії. Організовуватимуться пошуково-дослідницька робота з вивчення історії Луганська, його бойових і трудових традицій, проведення етнографічних і фольклорних експедицій. Водночас Володимир Семистяга, доцент кафедри історії України ЛНУ імені Т. Шевченка, голова Луганського обласного об’єднання «Просвіта», сумнівається в дієвості цієї програми. «Програма повинна була обговорюватись у колі молоді і громадськості, а не лише на комісіях міської ради. Адже там, скажімо, немає розділів про функціонування української мови, а посилання часто робляться на застарілі документи. Немає також і істинно національно-патріотичного виховання, бо все залишається в руслі «Зірниці» — колишньої радянської гри, а козацьке виховання практично відсутнє. Точка зору цієї програми, як на мене — фактично містечкова. Тому що виникає питання: а де ж український характер? Думаю, ця програма не діятиме в повному обсязі, бо, як завжди, не вистачить грошей. Крім того, всю роботу у нас покладають на школу, батьки не залучені до цього процесу, а це біда всієї країни, не лише Луганська», — зазначає він. Повідомляє Євгенія КРИКУН, Луганськ
Цигарки в обмін на чай із холодноярських трав
Днями в Черкасах провели фестиваль тверезості. Розпочалося все із ходи за здоровий спосіб життя. Молодь весело крокувала через усе місто аж до парку 50-річчя Жовтня (який, до речі, відсвяткував своє 45-річчя), де черкащан розважали різні казкові герої та клоуни, молодіжні музичні гурти, представники хіп-хопу та паркуру. Проте чи не найцікавішим дійством виявився флешмоб «Звільнися від отрути». Проводили його представники руху Straight Edge (в перекладі з англійської — «чітка межа»). Вони мали зображення хрестів на руках — символ, який з’явився ще наприкінці сімдесятих, коли неповнолітнім, котрі приходили в клуби на концерти, малювали на руці хреста, щоб їм не продавали спиртного. Такий самий хрест, але вже добровільно, малюють собі прихильники руху Straight Edge, керуючись гаслом «Ні — наркотикам, алкоголю та розпусті!». Черкащанка Діана та дніпропетровець Едуард, який приїхав до Черкас саме на фестиваль тверезості, міняли цигарки й пиво на яблука та чай із трав, зібраних у Холодному Яру. «Ми не вживаємо ні наркотиків, ні алкоголю. Не засуджуємо інших, але агітуємо їх позбутися шкідливих звичок. Також ми демонструємо, що гарно проводити час і веселитися можна й без алкоголю», — розповів Едуард. Дивовижне поєднання конюшини, м’яти, кропиви, звіробою, ехінацеї та меліси нікого не залишило байдужим. Маленькі паперові пакетики з чарівними пахощами сотні черкащан понесли додому, щоб приготувати собі запашного чаю, що, погодьтеся, краще, ніж вдихати дим від цигарок. Крім того, в парку поряд із літнім кінотеатром упродовж фестивалю проходив Будянський ярмарок. Мешканці родових поселень хутора Буда, про яких уже не раз писав «День», продавали різноманітні екологічно чисті продукти, а всі охочі мали змогу взяти участь у майстер-класах народних ремесел та послухати акапельні співи від будянського жіночого хору «Горлиця», повідомляє Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси.
«Великоднє диво» Вінниччини запрошує на майстер-класи
Означена виставка в рамках проекту «Митці Вінниччини до ювілею області» з 28 березня по 22 квітня триває у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. На ній представлено писанки з колекції закладу культури та роботи сучасних майстрів із їхніми портретами. Представлено мапу розвитку цього виду мистецтва в краї. Відвідувачі можуть не лише споглядати воскові, шкрабані, мальовані, декоративні на видутих яйцях, дерев’яні, крейдяні, з тканини, бісерні, різьблені християнські писанки, але й узяти участь у майстер класах із їх виготовлення. Згодом планується видання каталогу кращих творів цього древнього виду ужиткового мистецтва. За ініціативи народного депутата України Анатолія Матвієнка та підтримки УПЦ МП конкурс «Напиши свою писанку» триває у Бершадському районі. У Вінницькому музеї гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина в рамках Великоднього фестивалю відбулася виставка «Подільська писанка в фокусі уваги», повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.
