Старий Новий рік живе на світі 90 зим
Cьогодні, 14 січня, за старим стилем літочислення закінчується високосний 2008 рік, пише Укрінформ. Вважалось, що саме у високосні роки частіше траплялися природні катаклізми — повені, землетруси, масові пошесті, недороди, голод. Проте, радять науковці, у цьому не варто вбачати лише випадковий збіг обставин чи марновірність давніх вірувань. Нині доведено, що найбільша дія сонячної активності припадає якраз на високосні роки. У глибоку давнину в багатьох народів рік, згідно з сонячним календарем, мав різну кількість днів: у римлян — 355, у єгиптян — 365. Аби усунути цю неточність, римський імператор Юлій Цезар у 46 році до Різдва Христового за допомогою астронома Созигена запровадив юліанський календар, що налічував 365 днів і 6 годин. За цим календарем за кожні чотири роки набігав «зайвий день», який доплюсовували до останнього місяця року. Ним був лютий. Так і утворився високосний рік. Однак ця система літочислення виявилась недосконалою. Без астрономічного обліку щодоби залишилось 11 хвилин і 14 секунд, які через кожні 128 років утворювали «додатковий» рік. А це, пояснює дослідник, заважало прогнозувати релігійні свята. Тому Папа Римський Григорій ХІІ 1528 року, коли неточність становила 10 днів, запропонував пересунути літочислення з 5 на 15 жовтня, а за високосні роки вважати лише ті, в яких число сотень ділиться на чотири. Таким чином, середня тривалість дня в григоріанському календарі довша за справжню лише на 26 секунд. Цим календарем ми користуємося і по сьогодні. У Російській імперії до 1700 року користувались юліанським літочисленням, Новий рік тоді відзначали першого місяця весни — 14 березня. Щоб уникнути плутанини у місяцечисленні, цар Петро І спеціальним указом запровадив святкування Нового року на два місяці вперед — 14 січня. Так тривало до 1918 року, коли Володимир Ленін також спеціальним указом переніс святкування Нового року, відповідно до європейської традиції, на 1 січня. Проте, як виявилось, найважче викорінювати традиції — в Україні й досі святкують Новий рік двічі: 1 січня за новим стилем і 14 січня — за старим. От і виходить, що Старий Новий рік уже живе 90 років.
Рекорди столичного зоопарку
У Київському зоопарку 2008 року народилося 861 дитинча, передають «Новини-Україна». Як розповіла директор зоопарку Світлана Берзіна, 2007 року народилося в чотири рази менше — 230 малюків. Серед новонароджених — тигрята, індійські дикобрази, лисеняти, носухи, конячка Пржевальського, двогорбі верблюжата, кенгуру валабі. З приматів — бурий капуцин, павіан гамадрил, павіан анібус, зелена мавпа. Серед птахів поповнення в сімейства качок-мандаринок, королівських та алмазних фазанів, журавлів красавок, пугачів, соколів балабанів, чорних лебедів. З’явилися й нові дорослі вихованці. У черкаських колег купили трьох воронів, а в Рівному — трьох гамадрилів. Ще 45 звірів безкоштовно передали з Московського та Харківського зоопарків. Серед них скунси з Харкова, скоро привезуть з Москви палеву білку, кілька видів хом’яків, піщанок, крилана. «Цього року Київський зоопарк відновив своє членство в Європейській програмі розведення рідкісних і зникаючих видів, — зазначає Берзіна, — з якої був виключений кілька років тому. Як і з Євразійської асоціації зоопарків та акваріумів. Але цього року в Пермі проходила Генеральна асамблея асоціації, там позитивно оцінили зміни в першому півріччі 2008 року і тенденції розвитку. Тож нам тепер дарувати тварин не бояться». Обідрані й незручні вольєри оновлюються. Відкрилися нові експозиції для лангустів та єнотів, встановлені чотири сітчасті вольєри для птахів, змішана загорода «Куниці та скунси в саду», створений «Мурашник» біля озера з ібісами. Реконструювали літні вольєри для жирафів, слонів, гіпопотамів — апартаменти бегемотихи Брести розширили напередодні її 50-річчя. Новий дім і в кажанів. Нині закінчується ремонт зимової вольєри для слона Боя. Смертність у зоопарку знизилася майже втричі. Якщо 2007 року померло 143 тварини, то цього — 50. Щоправда, кількох безнадійно хворих тваринних, серед яких лев та левиця, довелося приспати. А ось ветеринарний контроль за всіма вихованцями посилився. Щодня — огляд кожного та перевірка якості кормів. 7352 тварини за станом на грудень 2008 року нараховує колекція Київського зоопарку. Це 414 видів. 2007 року тут жило лише 2962 звіра.
У Тернополі застосують новітні методи лікування
На базі новоствореного центру медико-соціальної реабілітації у Тернопільській обласній комунальній клінічній психоневрологічної лікарні введено новітній ефективний метод сухого витягування хребта за допомогою сучасного американського комп’ютерного оснащення. До цього часу його застосовували на території Україні лише у Харкові та в туристичному центрі «Буковель» Івано-Франківської області. Як зазначає начальник Головного управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації Богдан Ониськів, проблема щодо повноцінної реабілітації хворих є однією з основних у неврології та має велике медико-соціальне значення — тому вдосконалення відновного лікування із застосуванням комбінації сучасних фізіотерапевтичних, фізичних методів з медикаментозною терапією дає можливість підвищити ефективність реабілітації. Створення такого центру розпочалося майже чотири роки тому, коли відкрили четверте неврологічне відділення. Тепер там відчинили двері для хворих фізіотерапевтичне відділення та водолікарня, що дозволить надавати реабілітаційну допомогу пацієнтам у повному обсязі, зокрема, тим, які перенесли інсульт. Адже, за статистикою, щороку інсультів зазнають майже дві тисячі жителів Тернопільщини. З них понад 800 помирає. Діяльність фізіотерапевтичного відділення та водолікарні надасть змогу знизити рівень смертності від інсультів наполовину, а своєчасна та правильно проведена реабілітація підвищить шанси хворих повернутися до повноцінного життя, — впевнені медики, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.
