У Львові — нова система знезаражування води
Віднедавна третина населення Львова (а це мешканці Франківського, частково — Галицького й Сихівського районів) споживає воду, оброблену не як зазвичай — рідким хлором, а гіпохлоритом натрію — сіллю. Як розповів «Дню» головний технолог «Львівводоканалу» Микола Одуха, зміна способу знезаражування спричинена будівництвом нового стадіону до Євро-2012 поблизу хлораторної станції «Сокільники», де в балонах зберігали запас хлору: «Це не відповідало нормам безпеки». Щоденно для знезараження питної води використовують 180 кг солі «Екстра», яку привозять із Білорусі. Сіль розчиняють пом’якшеною водою, а далі концентрований соляний розчин іде в електролізну установку, де й утворюється гіпохлорит, що подають у магістральний водогін. Процес повністю автоматизовано. Реконструкцію помпової станції фінансували з держбюджету. Кошторисна вартість обладнання й будівельних робіт — 12,5 млн грн. За словами М. Одухи, за потужністю та якістю це перша така установка в Україні. Водночас головний технолог «Львівводоканалу» стверджує, що нове обладнання не спричинить зростання тарифу, й обіцяє найближчим часом «переорієнтувати» на сіль ще одну помпову станцію міста — у Залізничному районі, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
У Чернівцях «розквітне» великоднє дерево
8 квітня на Центральній площі Чернівців відбудеться свято Великодньої писанки, яке стане складовою Всеукраїнського фестивалю писанок та Параду вишиванок-2012. Чернівчани та гості міста зможуть побачити «Диво-писанку» розміром 3,75х2,60 метра й вагою 58 кг. Неподалік неї на площі «розквітне» пасхальне деревце. Всі охочі зможуть прикрасити його писанками власного виробництва зі святковими побажаннями. Разом із писанками від городян свої роботи принесуть учасники гуртків декоративно-прикладного мистецтва та студій писанкарства міста й області. Як повідомили у секторі інформації та зв’язків із громадськістю Чернівецької міськради, у програмі заходу також виставка-продаж писанок, майстер-класи з їх виготовлення, парад великодніх кошиків та показ моделей національного вбрання. Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці
Чи витримає повінь Київська ГЕС?
Дніпровська весняна повінь уже дійшла до Київської гідроелектростанції, однак вона може витримати й у кілька разів більше водопілля, заявили керівники Мінекоресурсів та «Укргідроенерго» після того, як оглянули ГЕС. Фахівці прогнозують, що цьогорічна повінь буде меншою, ніж 2010 року. Проте через велику протяжність земляної дамби, біля якої до того ж триває забудова, Київську ГЕС уважають однією з найнебезпечніших гідротехнічних споруд світу, повідомляє «Радіо Свобода». Цього року весняна повінь на Дніпрі поблизу Києва може сягнути 21 кубічного кілометра, тобто — дещо менше, ніж позаторік, повідомляють у компанії «Укргідроенерго». На Київській ГЕС уже помітили початок повені, повідомив генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота. «Київська ГЕС працює в штатному режимі, пропускає 1600—1700 кубометрів на секунду. Повінь лише розпочалася, її піку ми очікуємо в 20-х числах квітня. Ми підрахували, що тоді потік води через греблю буде до 3500 кубометрів на секунду», — сказав Ігор Сирота. Льодохід та повені на українських річках під контролем, запевнив міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський. За його словами, критичних рівнів води цього року очікують лише в містах Ізмаїл, Рені й Вилкове в українському гирлі Дунаю. Тим часом закордонні й українські експерти найслабшим місцем цієї ГЕС уважають 40-кілометрову земляну дамбу уздовж водосховища, в охоронній зоні якої триває котеджна забудова. А оскільки нижче — ще й велике місто, у європейських ЗМІ Київську ГЕС називають одним із найнебезпечніших гідротехнічних об’єктів світу.
