Українським професіоналам відкривають доступ для роботи в ЄС
Країни Євросоюзу домовилися про введення для іноземців дозволу на роботу і проживання в ЄС — «блакитної картки» (Blue Card). Для кваліфікованих фахівців із Росії, України та інших країн, що не входять до Євросоюзу, з’явилася реальна можливість гідного працевлаштування в країнах ЄС. Як передає «Deutche Welle», експерт із питань праці німецького союзу інформаційно-комунікаційних технологій «Вітком» Штефан Пфістерер (Stephan Pfisterer) зазначає, що введення «блакитної картки» — це відповідь на конкуренцію, що посилюється в боротьбі за професійні кадри. «Блакитна картка», за його словами, повинна полегшити в’їзд для фахівців з країн, що не входять до ЄС. Йдеться, передусім, про людей, що володіють хорошою освітою та високою кваліфікацією. Ш. Пфістерер вважає, що введення такої картки в ЄС для іноземного фахівця означало б «велику свободу дій і єдині стандарти». «Після закінчення договору, наприклад, у Німеччині у людини з’явиться можливість продовжити роботу в будь-якій іншій країні Євросоюзу», — вказує експерт. Нагадаємо, фахівці з усього світу, які хочуть працювати в ЄС, повинні знайти високооплачувану роботу. Лише із зарплатою, яка буде в півтора раза більшою за середню, можна отримати дозвіл на роботу і проживання в ЄС — «блакитну картку».
13 тисяч дітей знайшли сім’ї
Українці протягом 9 місяців 2008 року взяли до своїх родин понад 13 тисяч дітей, що втратили можливість виховуватись у рідних сім’ях, повідомила прес-служба Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. За словами директора Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Людмили Волинець, окрім того, іноземці за цей період усиновили 998 дітей. Також Л. Волинець розповіла, що у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу станом на 1 жовтня 2008 року виховується 6 тисяч 36 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з яких тільки за останні 9 місяців влаштовано 1 515 дітей, що на 150 осіб більше у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року; під опікою та піклуванням громадян перебуває 63 295 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з яких 10 263 дітей влаштовано під опіку, піклування протягом останніх 9 місяців 2008 року, що на 2 381 дитину більше у порівнянні з відповідним періодом 2007 року; 1 144 подружні пари зареєстровано кандидатами в усиновлювачі.
Землі Херсонеса роздають під будівництво
Землі заповідника «Херсонес Таврійський» роздають під забудову, при цьому севастопольська влада не поспішає визначати його кордони. Як повідомляє телеканал ICTV, директор «Херсонеса» Леонід Марченко стверджує, що землі роздають без узгодження із заповідником. За його словами, за останні 15 років хора — сільськогосподарська земля навколо міста — скоротилася на 200 гектарів, а це майже третина. «Херсонес» зацікавив ЮНЕСКО, організація готова взяти його під свій захист. Але без підтримки музею Україною цього ніхто не зробить. У Херсонесі археологи за 200 років розкопали лише третину городища. Майже не дослідженою залишилася хора — її фахівці вважають найціннішою, оскільки антична сільгоспкультура ніде в світі не збереглася. З 200 тис. експонатів, викопаних у Херсонесі, місцевий музей виставляє лише 5%.
Археологи знайшли стелу бронзового віку
Експозицію парку-музею прадавнього каменерізного мистецтва під відкритим небом Луганського національного університету поповнила нова знахідка студентів вузу — стела бронзового віку, — передає УКРІНФОРМ з посиланням на кандидата історичних наук, доцента ЛНУ Костянтина Красильникова. Експедиція, у результаті якої у парку-музеї з’явилася новинка, проходила у с. Кам’янка Лутугинського району. «Нами було проведено рятувальні розкопки курганного комплексу. Копаємо цей курган уже третій рік, і нам вдалося знайти чотири скульптури, які належать до бронзового віку та середньовіччя», — розповів Костянтин Красильников. Знайдені стели — предмети сакрального характеру. Як і будь-яка археологічна знахідка, вони ілюструють особливий фрагмент культурного минулого нашого народу. Але луганці зможуть побачити в парку поки що лише одну з них. Три інших експонувати на вулиці не можна, оскільки дві створено з мергеля, який руйнується під дією природних чинників, а одна вимагає серйозної реставрації. Археолого-етнографічний музейний комплекс Луганського національного університету унікальний. У 2004 році його внесено до переліку наукових об’єктів, які є національним надбанням України. З кожною науково-дослідною експедицією музей поповнюється новими експонатами. Сьогодні в його фондах понад п’ять тисяч одиниць зберігання. У парку-музеї вузу понад 80 скульптур. Ці пам’ятки також називають «кам’яними бабами», оскільки більшість з них за своїми контурами нагадує людські постаті, переважно воїнів або жінок. Ставилися баби на курганах древніми народами. Знайдено їх у великій кількості на сході України, а також у степовій смузі Росії, у південному Сибіру, Німеччині, Середній Азії та Монголії.
