У Михайлівському храмі Рівненщини відреставрували царські врата XVII століття
Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах (с. Пляшева Рівненської області), який діє на території державного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», славиться пам’ятками архітектури та мистецькими витворами, які мають національне значення. Це — Георгіївський собор з козацькою усипальницею, монастирські мури, але справжньою перлиною серед них є Свято-Михайлівський храм XVII століття, перенесений на Козацькі Могили у 1912 році з сусіднього села Острів. Сам гетьман Богдан Хмельницький молився у цьому храмі у 1651 році, а духівник козацького війська — митрополит Коринфський Іоасаф — благословляв його на війну з польською шляхтою мечем, освяченим на Гробі Господньому в Єрусалимі, повідомляє прес-служба монастиря (Рівненська єпархія УПЦ КП). У дерев’яному Михайлівському храмі чудом зберігся іконостас XVII—XVIII ст., який є шедевром сакрального мистецтва. Із 2005 року іконостас реставрується, і до останнього часу можна було бачити відреставрованими лише перші три яруси, а царські врата та верхні чотири яруси залишалися демонтованими та не відреставрованими через дефіцит державних коштів, які не виділяло Міністерство культури та туризму України. Нещодавно працівники державного заповідника, на балансі якого перебуває храм, та братія монастиря були свідками приємної та довгоочікуваної події: спеціалісти Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація» встановили царські врата та деякі елементи оздоблення в іконостас Михайлівського храму. Царські врата, які були виготовлені понад 360 років тому місцевими майстрами, виконані з дерева та покриті посрібленням та позолотою. Шість ікон, які зображають Благовіщення Пресвятої Богородиці та чотирьох євангелістів, теж були відреставровані львівськими художниками-реставраторами, які вже багато років опікуються Козацькими Могилами.
У Вознесенську вироблятимуть енергію з відходів
Фонд «Східна Європа» та міжнародна телекомунікаційна компанія Telenor надали грант ГО «Агентство економічного розвитку м. Вознесенська» на впровадження комплексної системи поводження з твердими побутовими відходами та застосування енергоефективних технологій, повідомила «Дню» прес-служба Фонду «Східна Європа». Організатори проекту вчитимуть мешканців приватних садиб Вознесенська, які становлять 83% від усього населення міста, як правильно сортувати тверді побутові відходи, зокрема деревину, листя та траву, щоб згодом їх можна було використовувати для переробки. Вони також налагодять роздільний збір сміття. Із зібраної сировини планується виробляти теплоенергію, добрива та біогаз. Щорічно домогосподарствами Вознесенська продукується 12,3 тисячі тонн відходів рослинного походження. Більшість залишків деревини, харчових відходів, листя та трави вивозять на заміське звалище: зібрані разом різні побутові відходи не можна використовувати як сировину для переробки. На вивезення та утилізацію сміття місто щороку витрачає близько 400 тис. гривень, оплата цих послуг лягає на плечі жителів Вознесенська у вигляді комунальних тарифів. Внаслідок накопичення на міському звалищі відходів рослинного та промислового (хімічного) походження також значно погіршується екологічна ситуація. Реалізація проекту сприятиме покращанню екологічної ситуації у Вознесенську, а також допоможе заощадити на комунальних платежах. Для демонстрації цього в одному з навчальних закладів міста буде встановлено котел, що вироблятиме тепло з паливних брикетів. За попередніми розрахунками, на опаленні одного навчального закладу можна буде заощадити від 40 до 60 тис. грн. на рік. «Подорожчання енергії спонукає людей до активнішого пошуку і використання альтернативних енергоресурсів, — каже президент Фонду «Східна Європа» Енді Вілсон. — Ми сподіваємося, що організація переробки та використання відходів у Вознесенську надихне інші міста України впровадити подібні проекти у себе». Грант у розмірі $24 747 «Агентству економічного розвитку м. Вознесенська» надано в рамках програми Фонду «Східна Європа» «Енергоефективність: місцеві партнерські ініціативи».
Повітря в Ялті повне канцерогенного бензапірену
Ялта ввійшла до переліку кримських міст із найгіршими показниками щодо рівня забруднення навколишнього середовища, випередивши деякі промислові регіони півострова. Як показали дані вимірювань індексу забруднення атмосфери (ІЗА), в курортній столиці Криму повітря набагато брудніше, ніж, наприклад, у Арм’янську. За інформацією Центральної геофізичної обсерваторії МНС України, практично щодня фахівці відбирають проби повітря на наявність чотирьох основних інгредієнтів: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту, а також інших специфічних забруднюючих речовин. До трійки найбільш забруднених кримських міст увійшли промислові міста — Арм’янськ (ІЗА — 10,7), Красноперекопськ (ІЗА — 12,3) і курортна Ялта (ІЗА — 12,1), яка залишила далеко позаду Сімферополь, Керч і Севастополь. Причому, в Арм’янську та Красноперекопську багато шкідливого формальдегіду, пилу, діоксиду азоту та аміаку. У Ялті брудне повітря повне бензапірену — дуже сильної канцерогенної речовини 1-го класу небезпеки. Бензапірен наявний у газоподібних відходах промисловості, вихлопах автомобілів, у тютюновому димі та в продуктах згоряння їжі. Примітно, що, як правило, до 40% викидів цієї шкідливої речовини припадає на міста, в яких розташовано підприємства чорної металургії, 26% припадає на побутове опалення і 16% — на хімічну промисловість. У Ялті не дуже піклуються про чистоту повітря — в місті є лише один стаціонарний пост для вимірювання ІЗА. У геофізичній обсерваторії зазначають, що в порівнянні з першим півріччям минулого року рівень забруднення повітря в Арм’янську та Красноперекопську знизився. У Керчі, Севастополі та Сімферополі стан атмосфери останнім часом істотно не змінювався.
Три тисячі осіб добровільно зводять рахунки з життям щодня
Як повідомляє Центр новин ООН, у середньому щодня у світі біля трьох тисяч осіб добровільно зводять рахунки з життям. Кожні 40 секунд хтось помирає з власної волі. Кількість спроб покінчити з собою в 20 разів більша, ніж власне самогубств. Самогубство є 13-ю за рахунком причиною смертності та входить до трьох основних причин смерті людей віком 15—44 роки. За кількістю самогубств на душу населення лідирують країни Азії, особливо Китай, Японія й Індія, а також країни Східної Європи. Експерти ВООЗ вважають, що основними причинами самогубств є бідність, безробіття, страх перед покаранням, душевні хвороби, домашні негаразди, пристрасті, пересиченість життям і важкі захворювання. ВООЗ спільно зі своїм партнером Міжнародною асоціацією із запобігання самогубствам закликали держави забезпечувати належне лікування й догляд за людьми, котрі намагалися здійснити самогубство, а також більш зважено освітлювати такі випадки у засобах масової інформації. Вони закликали обмежити доступ до засобів самогубств, таких як пестициди, лікарські препарати, зброя. Більшість людей, які намагаються покінчити з собою, не мають твердого наміру померти. Багато самовбивць відкрито попереджають про свої наміри. Тому до всіх подібних погроз необхідно ставитися серйозно.
