Замки Львівщини об’єднають в єдиний заповідник?
Міністр регіонального розвитку та будівництва Василь Куйбіда запропонував об’єднати десять замків, палаців і садиб Львівщини в єдиний заповідник. Про це він проінформував, перебуваючи з робочим візитом на Львівщині. Як передає прес-служба міністерства, до заповідника, згідно з концепцією голови відомства, повинні ввійти замки в Бродах, Добромилі, Золочеві, Олеську, Свіржі, Жовкві. Пропозицію міністра підтримало керівництво області.
За словами В. Куйбіди, створення такого заповідника і визначення його статусу залежатиме тепер від позиції Міністерства фінансів та профільної комісії Верховної Ради. Він указав, що до цього часу Мінфін був проти, оскільки ніби перекладається відповідальність на державу. Міністр зазначив, що в разі створення такого заповідника, його дирекція, ймовірно, створюватиметься на базі дирекції Жовквовського заповідника.
Кримські татари схвалюють європейські пріоритети України
Переважна частина корінного населення АР Крим цілком позитивно ставиться до євроінтеграційного вектору української зовнішньої політики, повідомляє УНІАН, посилаючись на президента Центру близькосхідних досліджень Олександра Богомолова, який взяв участь у круглому столі «Конфліктний простір: земля, релігія і право в Криму».
За словами О.Богомолова, проведене його Центром дослідження засвідчило, що позиція кримських татар у цьому питанні є ціннісно орієнована і зумовлена, насамперед, складним історичним минулим цього народу. Говорячи про ставлення кримських татар до Росії, О. Богомолов відзначив, що корінне населення Криму сприймає Росію у контексті «травматичного досвіду». «А та частина кримських татар, яка орієнтована на російський вектор, вважається маргінальною», — зауважив експерт.
Вчені виявили білок, що блокує розмноження ВІЛ
Американські біологи виявили білок, який не дає новим часткам вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) вийти із зараженої клітки, перешкоджаючи тим самим розмноженню вірусу. Автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Medicine, вважають, що їхнє відкриття допоможе створити нові способи боротьби з ВІЛ.
Вірус імунодефіциту людини, що викликає СНІД, як й інші віруси, є внутрішньоклітинним паразитом і не може розмножуватися без участі живих клітин. Віруси різними способами «обдурюють» системи клітини, примушуючи їх виробляти вірусні білки замість власних — віріони, які на кінцевій стадії розвитку мають вийти назовні через мембрану зараженої клітини.
Вченим раніше було відомо, що більшість клітин людини містять фактор, що регулює вихід вірусних часток, але досі цей фактор не був ідентифікований. Біологи з медичних шкіл Університету Еморі (штат Джорджия), Університету Вандербілта і клініки Майо встановили, що частки ВІЛ «замикає» в клітках білок CAML (calcium-modulating cyclophilin ligand).
Цей білок працює на останній стадії життєвого циклу вірусу, утримуючи віріони в мембрані клітини. Однак ВІЛ виробив і засіб оборони проти CAML — вірусний білок Vpu. Якщо Vpu відсутній, частки вірусу не можуть відділитися від мембрани.
Коли дослідники в лабораторії «видалили» з людських клітин білок CAML, вони виявили, що Vpu більше не потрібний для виходу часток вірусу з клітки. Коли вчені ввели CAML у клітини, які в звичайних умовах не перешкоджають виходу частин ВІЛ, віріони залишилися на поверхні клітки.
«Це дослідження дуже важливе, оскільки демонструє, що CAML — це природжений механізм оборони від ВІЛ. Ми продовжимо досліджувати механізм, який використовує білок Vpu для протидії CAML, і уточнюватимемо, як саме CAML утримує частини вірусу на клітинній мембрані. Ми сподіваємося, що це дасть нам нові способи лікування», — зазначає один з авторів, професор Пол Спірмен з Університету Еморі.
Ладан — потужний антидепресант
Дим ладану містить речовини, які відганяють страх, з’ясувала група вчених з Ізраїлю та США, повідомляє УНІАН. Автори дослідження — біологи з американського університету Джона Гопкінса та Єрусалимського університету — дослідили, що палаючий ладан (смола ладанного дерева — рослин роду Boswellіa) активує погано вивчені іонні канали в клітинах мозку й знижує рівень тривоги. Про це зазначається у статті, опублікованій в науковому виданні FASEB Journal. Дим ладану та фіміаму з найдавніших часів використовується в релігійних церемоніях, у тому числі в християнському богослужінні.
«Незважаючи на інформацію, яка міститься в деяких давніх текстах, вплив ладанного дерева на психіку не досліджувався. Ми встановили, що ацетат інценсола (іncensole acetate), компонент смоли ладанного дерева, в експериментах на мишах знижує рівень занепокоєння й впливає на поведінку як антидепресант», — говорить Рафаель Мечоулем, один зі співавторів роботи.
Щоб визначити психоактивний ефект ладану, дослідники ввели ацетат інценсола миші. Вони встановили, що речовина впливає на ділянки мозку, про які відомо, що вони пов’язані з емоціями, а також з тими нервовими вузлами, на які діють існуючі антидепресанти. «Розуміння того, як ацетат інценсола, отриманий з ладану, впливає на певні зони мозку, може допомогти нам також у вивченні хвороб нервової системи», — зазначає він.
За даними Національного інституту здоров’я США, від депресії та пов’язаних iз нею розладів страждають приблизно 14,8 мільйона дорослих американців.
