Політики культивують у людей почуття неповноцінності
За даними Держкомстату, 84,5% громадян України вважають себе бідними. Така суб’єктивна бідність набагато небезпечніша, ніж об’єктивна, що ґрунтується на офіційних даних, заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень, член-кореспондент НАН України Елла Лібанова, повідомляють podrobnosti.ua з посиланням на «Дзеркало тижня».
«Хочу підкреслити, що фантастично зросла межа бідності, яку визначає саме населення. Раніше вона більш-менш відповідала тій, яку визначав уряд», — говорить Лібанова.
Вона вважає, у такій ситуації винна політична й економічна еліта. «Економічна еліта всіляко демонструє свій добробут, не розуміючи, що її поведінка провокує, давить на мозок середньої людини. Що я маю на увазі? Україна займає у Європі третю позицію з кінця за ВВП на душу населення, але при цьому за кількістю продажу дорогих автомобілів ми в першій європейській п’ятірці», — каже експерт.
Вона зазначила, що за фактично зруйнованої системи дитячих дошкільних установ пропонуються щедрі виплати при народженні дитини: «50 тисяч гривень — це ж на сьогодні три з половиною річні фонди заробітної плати! Не усвідомлюючи, що вони роблять, політики культивують серед населення почуття неповноцінності», — зауважує Лібанова.
Лібанова застерегла, що, можливо, це найсерйозніше з того, що зараз відбувається. «Про це треба говорити. Я абсолютно певна, що суб’єктивна бідність небезпечніша, ніж об’єктивна. Вона дуже схильна до закликів ззовні. Вона чекає, доки хтось її поведе на барикади, видасть намети», — підсумувала соціолог.
Розумами людей правлять агресивні песимісти
Американські вчені прочинили завісу таємниці над тим загадковим механізмом, який лежить в основі формування нашої думки про навколишній світ. Давно відомо, що кожна людина в міру своєї схильності зовнішньому впливу відчуває на собі вплив, а іноді й тиск із боку тих, хто входить в коло його спілкування. Але тільки зараз фахівці встановили, що найвпливовіша негативна інформація: вона засвоюється одержувачем набагато краще й затримується в пам’яті набагато довше, ніж різні похвали, компліменти та інші позитивні відгуки, передає «Утро.ru».
Психологи з Університету Індіани мали на меті підтвердити, що думки одних людей здатні вплинути на погляди інших. Але в ході запланованих експериментів їм вдалося виявити абсолютно несподіваний аспект: люди більш схильні сприймати негативну, а не позитивну інформацію.
В основу дослідження лягла серія простих експериментів, у ході яких люди обговорювали свою думку про запропоновані їхній увазі товари. Спочатку їм пропонувалося оцінити ту чи іншу річ, склавши про неї власне уявлення. Потім психологи опитували випробуваних і ділили їх на дві групи в залежності від того, була їхня думка позитивною чи негативною. У результаті серед учасників експерименту намітилося чітке розділення на песимістів та оптимістів: перші готові були люто критикувати новинки ринку, а другі прийняли їх цілком позитивно.
Потім дослідники організували дискусію з участю всіх добровольців й отримали несподіваний результат: після запеклого обговорення думок усіх присутніх багато оптимістів змінили свою позицію на повністю протилежну. Критично налаштовані споживачі зуміли настільки сильно вплинути на думку своїх опонентів, що ті перейшли в стан «противника». Причому на ситуацію не впливав той факт, що песимісти були в меншині: їхній вплив на оптимістів все одно був могутніший, ніж зустрічний.
До речі, дослідження впливу висловлених в інтернеті думок на формування поглядів користувачів послуг і товарів довело, що в умовах веб-простору популярними стають представники наполегливої і в міру агресивної меншини, які займають радикальні позиції і схиляють на свій бік ведену більшість.
Рано вставати шкідливо
Японські вчені встановили, що в «жайворонків» ризик розвитку захворювань серця вищий, ніж у любителів поспати довше, передає jobukr.net. Дослідження, проведене вченими з кількох університетів і клінік японського міста Кіото, виявило зв’язок між часом пробудження і станом серцево-судинної системи людини. «Встаючи дуже рано, щоб піти на роботу або зробити зарядку, людина не приносить користі своєму здоров’ю. Навпаки, вона, швидше, збільшує ризик виникнення захворювань серця й судин», — говориться в дослідженні.
Обстеживши 3017 осіб у віці від 23 до 90 років, вчені встановили, що в тих пацієнтів, хто вставав рано, серцево-судинна система виявилася вразливішою перед такими захворюваннями, як гіпертонія та інфаркт. Разом із тим вчені відмітили цікавий факт: у досліджуваній групі «жайворонків» було більше серед людей старшого віку. Можливо, це ставить перед наукою нове запитання: чи є зв’язок між часом пробудження й тривалістю життя.
Дослідження японських вчених, результати якого були представлені на медичному симпозіумі в Австралії, стали ще одним внеском у скарбничку наукових робіт щодо проблем сну. У червні 2007 року результати свого наукового дослідження опублікували американські вчені з університету Пенсільванії. Вони з’ясували, що хронічне недосипання збільшує навантаження на серце, підвищуючи тим самим ризик розвитку серцево-судинних хвороб, здатних призвести до смерті.
ДАІ на... сцені
Актори лялькового театру навчають дітей правилам дорожнього руху. У Київському академічному театрі ляльок проходить вистава для сімейного перегляду «Таємниця королеви доріг». Це головна подія 2007 року, яка відбулася у рамках програми «Ввічливість на дорозі», що розпочала свою роботу 1 липня цього року як соціальний проект «Всеукраїнська освітня програма «Ввічливість на дорозі».
За даними експертів, протягом кількох останніх років в Україні організовувались різні акції, спрямовані на пропаганду правил дорожнього руху. Але кількість аварій за участю дітей тільки за 2006 рік зросла більше ніж втричі. Особливої уваги заслуговує і той факт, що кожна друга дитина, котра постраждала від ДТП знаходилась у супроводі дорослого. Тож завданням програми є привити культуру поведінки на дорозі маленьким пішоходам і таким чином зменшити кількість ДТП за участю дітей. Адже, за статистикою, кожна друга автомобільна аварія, в яку потрапляють діти, стається через недотримання елементарних правил дорожнього руху, головними ж винуватцями ДТП стають діти від 7 до 14 років.
Вистава для сімейного перегляду «Таємниця королеви доріг», поставлена на базі Київського академічного лялькового театру за активної участі управління Державтоінспекції міста Києва, з’явилася на суд глядача вперше. Колектив готувався до прем’єри близько двох з половиною місяців. Їм вдалося створити яскраве, динамічне та інтригуюче шоу з повчальною функцією, яке ненав’язливо заохочує малюків знати і дотримуватись правил дорожнього руху. Його найважливіше завдання — показати глядачам в ігровій формі важливість виконання правил дорожнього руху і таким чином зменшити кількість ДТП за участю дітей. Призначена вистава для перегляду дітей віком від 5 до 10 років, а також — для їхніх батьків.
Як зазначає заступник директора Київського академічного театру ляльок Костянтин Пічугін, це — перша співпраця лялькового театру з управлінням Державтоінспекції міста Києва. На його думку, така форма інформування діток є не тільки цікавішою, а й легшою до сприйняття. Організатори програми «Ввічливість на дорозі» вірять, що завдяки кампаніям такого роду українські водії і пішоходи стануть більш ввічливими, а дороги — безпечнішими.
