Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / СУСПІЛЬСТВО

12 квітня, 2007 - 00:00

Європейські імплантологи зібралися у Львові

Третя Східноєвропейська конференція з питань стоматологічної імпланталогії відбулася у Львові. Представники 17 країн світу, зокрема, провідні спеціалісти цієї галузі з Австрії, Бельгії, Нідерландів, США, Франції, Німеччини, Швеції та інших країн світу акцентували свою увагу на новітніх методиках імплантології. Учасники конференції відмічали, що за час, який минув від Першої конференції, відбувся значний поступ у цій галузі. Ще у 2002-му, коли після тривалого застою, пов’язаного з офіційною забороною імплантації в СРСР до 1986 року, намітився інтенсивний розвиток імплантології, Асоціація імплантологів України вирішила провести першу свою конференцію. З того часу лікарі світу й України, зокрема, здолали велику дорогу в керунку до покращання якості життя людей. Розширенню можливостей імплантології сприяли розробки нових оперативних технологій, видів імплантатів, біоматеріалів-замінників кістки та матеріалів, що стимулюють та прискорюють утворення нової кістки, клітинно-тканинна біоінженерія. І те, що така конференція проходить у Львові, в Україні, свідчить, що спеціалісти цієї медичної галузі намагаються не відставати від передового світового досвіду, а також про визнання львівської школи імплантологів. Хоча, звичайно, кількість людей, що звертаються до імплантологів в Україні, як і кількість спеціалістів-імплантологів високого рівня, у нас значно менша, ніж, приміром, в Австрії. Однак ніяк не меншою є кількість дітей, що народжуються без жодної здатності мати постійні зуби, і пов’язано це, зокрема, із Чорнобилем. Тому у Львові відкрився Центр стоматологічної імплантології, й допомога дітям з порушенням розвитку зубів тут надається безкоштовно. Якщо раніше українські імплантологи працювали лише із закордонними матеріалами, то тепер у конкуренцію з німецькими матеріалами, наприклад, фірми «Тренол», вступили імплантати львівські та запорізьські. Сьогодні люди вже не хочуть носити зйомні протези, кількість осіб, що ставлять імплантати, росте. І хоча у нас немає поки що спеціальної державної програми на підтримку людей, що потребують імплантатів, як, приміром, у Бельгії, можливість мати гарну усмішку дістають все більше людей. Ірина ЄГОРОВА, «День».

Рівняйся на Федана!

Вірогідно, що такий девіз почне надалі рухати роботу Волинської обласної клінічної лікарні. Бо ремонт, проведений у відділенні урології, яке очолює висококласний хірург Юрій Романович Федан, того вартий, про що й говорили на відкритті представники влади, колеги та потенційні пацієнти. Держава виділяє не надто багато коштів на такі заклади, і якби не ініціатива у свій час головного лікаря Івана Миколайовича Сидора, тут би мало що мінялося. На щастя, маємо час, коли у лікарні є і сучасна апаратура, і сучасні інтер’єри. Ремонт у відділенні тривав два роки і сім місяців. І увесь цей час пацієнти та медики квартирували по інших відділеннях. На Заході клініки на подібні ремонти закриваються повністю, навіть у сусідньому Рівному обласна лікарня, кажуть, має резервне приміщення. У Луцьку про це лише мріють і виходять з того, що є. Інша річ, що головна лікарня Волині має немало добрих друзів — бізнесменів, підприємців, банкірів, які по змозі діляться з народною лікарнею коштами. Із 400 тисяч гривень, у які обійшовся ремонт відділення, 60 відсотків дали саме спонсори з поважних волинських фірм. І таким чином оновлено не одне відділення, закуплено чимало дороговартісної апаратури для цієї лікарні. Між іншим, корінний львів’янин Федан 27 років тому їхав на Волинь, в обласну лікарню, всього на один рік. Відробити і повернутися у галицьку столицю... Проте потрапив у такий професійний колектив, що не захотів його змінювати. За цей час став відомим лікарем не лише на Волині, він очолює велике (на 55 ліжок) відділення, з якого пацієнтів дуже рідко відправляють на лікування у столицю чи інші великі центри. Справляються власними силами. Одне хвилює: якщо на початку своєї лікарської кар’єри у відділенні за рік приймали до десятка онкохворих, то нині їхня кількість за такий же час сягає двох сотень. Так що працювати є над чим, але в умовах, гідних професіоналів. Наталія МАЛІМОН, «День».

Перекинувся човен. Не стало чотирьох людей

Другу добу розшукують водолази тіла чотирьох громадян із Хмельницького. «Трагедія сталася 9 квітня близько 14 години на річці Дністер біля села Пижівка Новоушицького району», — повідомив для «Дня» начальник відділу Хмельницького річкового рятувального координаційного центру Петро Охрименко. Дві сім’ї вирішили відпочити на Дністрі. Там сіли у моторний човен. Коли вже були близько до протилежного берега, човен перекинувся... «Не стало 38-річного чоловіка, його 36 річної дружини, їхньої 15-річної доньки. Разом із ними пішов на днорічки і 25-річний Андрій. Із п’ятьох на човні залишилася живою тільки 26-річна Алла, дружина Андрія», — продовжив Петро Охріменко. «Мабуть, Алла дуже хотіла жити. Вона спершу відчайдушно трималася за край перекинутого човна, потім попливла за течією. Була у холодній воді щонайменше три години, за цей час пропливла до чотирьох кілометрів», — говорить Охрименко про волю до життя молодої жінки. Виявилося, що крики про допомогу почув черговий Пижівського водозабору. Він тут-таки зателефонував до в.о. начальника відділу дільничних інспекторів Новоушицького райвідділу внутрішніх справ Бабія. Коли Алла була за метрів 30 від берега, старший лейтенант міліції Бабій зміг надати їй допомогу. Наразі вже ніщо не загрожує життю 26 річної вдови.Відстань поміж двома берегами річки у цих місцях — до 800 метрів. Причина, з якої сталася ця трагедія, встановлюється, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

Газета: 
Рубрика: