Моряки — лідери «алкогольного рейтингу»
За даними одеських медиків, понад 47 тисяч жителів міста і області сьогодні перебувають на обліку в наркодиспансері. Область посідає «почесне» третє місце в Україні за кількістю наркозалежних громадян — 8 тисяч чоловік, і четверте — за кількістю тих, хто зловживає алкоголем — 39 тисяч чоловік. Хоч, на думку медиків, ці цифри є лише офіційною статистикою і не відображають істинного масштабу лиха. Основна проблема, за словами головного нарколога області Надії Федорової, полягає в тому, що серед пацієнтів наркодиспансера з’являється дедалі більше молоді, студентів. У 2004 році за кількістю студентів, затриманих міліцією у стані сильного алкогольного або наркотичного сп’яніння, впевнено лідирувала Одеська Національна морська академія, яка готує командний склад українського морського флоту. За нею з невеликим відривом слідував Національний морський університет, який займається підготовкою інженерів морського флоту, фахівців портових служб. Далі у списках зазначається один із найдорожчих вузів країни — Одеська Національна юридична академія під керівництвом сумнозвісного Сергія Ківалова. Про масові згубні пристрасті майбутніх суддів та прокурорів, учнів у стінах академії, в Одесі говорять уже не перший рік. На четвертому і п’ятому місці за кількістю небайдужих до алкоголю та наркотиків студентів знаходяться Національний політехнічний університет і Національний університет ім. Мечникова. Згідно з законом, медики не можуть повідомляти керівництво вузів про нездорові пристрасті їхніх вихованців. На це мають право лише представники правоохоронних органів, у випадку, якщо молода людина була затримана ними у п’яному стані або «під кайфом». А цих даних, на думку більшості ректорів вузів, недостатньо, щоб всерйоз вести боротьбу з наркоманією у середовищі студентів, повідомляє Олена АСТРАХОВИЧ, «День».
Памперси від... церкви
Харківських сиріт не забуває ані церква, ані влада. Обласному спеціалізованому будинку дитини №1, в якому живуть близько 100 малюків, віком від місяця до чотирьох років, вірменська апостольська церква Святого Воскресіння вручила щедрий подарунок, якого так потребують вихованці найстарішого дитячого будинку в місті — майже двомісячний запас памперсів. Більшість дітей хворі на церебральний параліч та інші порушення нервової системи. Продуктів харчування, медикаментів та іграшок, як запевняє головний лікар установи Роман Марабян, дітям вистачає, а ось з памперсами важче, тому майже три з половиною тисячі упаковок предметів першої необхідності дуже доречні. Вірменська церква допомагає цьому будинку дитини вперше, але, як говорять у церкві, не востаннє. Як заявив настоятель вірменського храму Тер Мкртич Григорян, церква існує віками, а разом з нею і добродійність. А від міської влади 170 вихованцям Харківського дитячого будинку змішаного типу до 40 наявних вручено ще 20 нових санок, повідомляє Марина ГОЛІНА, Харків.
Донбас створює робочі місця
Понад 3,5 тисячі нових робочих місць планують створити в Донецькій області в 2005 році. Також керівництво регіону буде стурбоване збереженням наявних 2,5 тисячі робочих місць за рахунок проведення традиційних «ярмарків вакансій». А головним завданням у питанні працевлаштування, на думку фахівців, сьогодні є підвищення престижу робочих професій й орієнтація молоді на отримання професій, що користуються попитом на ринку праці. Усі ці положення обговорювали при підписанні вже традиційної тристоронньої регіональної угоди між обласною державною адміністрацією, профспілковими організаціями й обласною організацією роботодавців на 2005-2006 рік. Крім уже названих завдань, у регіоні планується також забезпечити організацію громадських робіт щонайменше для 42 тисяч безробітних громадян. Також проводитимуть роботу з перекваліфікації інвалідів, перенавчання громадян, які потребують соціально-трудової та професійної реабілітації. Вирішення цих проблем фінансуватиметься за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів, із якого виділять приблизно 300 тис. грн. Слід відзначити, що підписання подібного договору в Донбасі протягом ось уже кількох років є потужним стабілізуючим чинником у процесі вирішення питань працевлаштування донеччан. Так, договір, підписаний на 2004 рік, виконаний повністю: створені 73 тисячі робочих місць, на 340 млн. грн. погашена заборгованість із зарплати, підприємства області виробили товарної продукції на 80 млрд. грн., отримано прибуток у розмірі 14 млрд. грн., середня заробітна плата досягла 715 грн., пенсія — 352 грн., повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА, Донецьк.
Половина одеських сімей — на межі бідності?
Щоб вижити за нинішніх цін в Одесі, середньостатистичному городянину необхідні 680 — 750 гривень на кожного члена сім’ї щомісяця. За даними заступника директора соціологічного центру «Пульс» Михайла Кунявського, потреби городян перевищують офіційно встановлений прожитковий мінімум і наближаються до суми не менше 1 тисячі 150 гривень на людину. На думку переважної більшості одеситів, прожитковий мінімум повинен задовольняти потреби в харчуванні, купівлі та ремонті одягу, утриманні житла з комплексом житлово-комунальних і побутових умов, охороні здоров’я, культурно-освітній сфері, страхуванні та накопиченні особистих заощаджень. Разом із тим, за результатами соцопитування, в 57% сімей дохід на кожного члена сім’ї нижчий за прожитковий мінімум, визначений самими одеситами. Цей рівень перевищений лише в 11% сімей. Зі слів Михайла Кунявського, минулого року вартість мінімального споживчого кошика для працездатної людини в Одесі становила 495-500 гривень, для пенсіонера — 360-365 гривень, а для середньої сім’ї з трьох осіб — приблизно 285 доларів. Найбільша складова такого кошика — продовольча. На неї припадають 280-285 гривень. І, на думку соціолога, затверджений парламентом загальноукраїнський прожитковий мінімум «на межі жебрацького». У ньому немає цілої низки речей, необхідних у наших кліматичних умовах. 56% одеських сімей заявляють, що живуть на межі, а то й за межею бідності. Разом із тим соціологи зазначають, що протягом останнього року в Одесі на 11% знизилася частка громадян, які заявили, що вони витрачають основну частину сімейного бюджету лише на найнеобхідніше. На 14% збільшилася частка сімей, які на прожитковий мінімум витрачають менше половини сімейного бюджету. На 5% побільшало тих, хто може дозволити собі практично все, окрім лише дуже дорогих покупок. Олена АСТРАХОВИЧ, «День».
