У Сумах подорожчав хліб
Суми стали ще одним містом в Україні, де останнім часом піднялися ціни на хлібобулочні вироби. І піднялися суттєво. Як повідомив голова спостережної ради ВАТ «Сумський хлібокомбінат» Сергій Колесников, вартість буханки в залежності від сорту зросла на 20 — 35 відсотків, або на 28 — 44 копійки, Тепер, скажімо, хліб «Зарічний» замість 1,04 грн. коштує 1,44 грн., хліб «Поліський» замість 1,24 грн. — 1,72 грн., батон «Український» замість 0,96 грн. — 1,38 грн. Мінімально підвищилися в ціні лише ті сорти, які користуються найбільшим попитом в населення: «Дарницький» та «Білий», — які подорожчали всього на 20 та 8 копійок і коштують зараз 1,32 грн. За словами Сергія Колесникова, підвищення цін на хліб пов’язане насамперед зі зростанням вартості зерна, яке сьогодні хлібокомбінат купує по 1200 грн. за тонну. Виробляти з нього хліб — значить працювати собі на збиток, в зв’язку з чим керівництво акціонерного товариства й звернулося до обласної та місцевої влади з пропозицією про підвищення ціни на хлібобулочні вироби, яка керівництвом області та Сум була підтримана, повідомляє Сергій ХАНІН , Суми.
Сонце світитиме і вночі
Оригінальне та економічно вигідне вирішення проблеми освітлення вулиць древнього Острога, що на Рівненщині, запропонував місцевий винахідник Ігор Воляник. Вуличні ліхтарі вдень заряджатимуться від сонця, а ввечері і вночі відддаватимуть накопичену енергію людям. Нова енергозберігаюча система Воляника здобула грант на Всеукраїнському конкурсі програм розвитку місцевого самоврядування. Таким чином, острозький винахідник не лише запропонував вигідний для міста проект, а й одразу здобув 130 тисяч гривень для його впровадження, повідомляє Сергій СТЕПАНИШИН , Рівне.
Реструктуризація чи суд
Такий вибір постав перед всіма вінничанами, що мають значні борги за квартиру та комунальні послуги. На сьогодні борг населення Вінниці складає майже 59 млн. грн., а на більш як 2 млн. грн. вже заключено договори про реструктуризацію. Однак не всі боржники на це погоджуються. Як сказав начальник комунального господарства міста Анатолій Уздимір, люди сподіваються, що їхні борги з часом спишуть, але натомість справи передають до суду. У кожній комісії із реструктуризації боргів, які створені при ЖЕКах, працюють юристи, які спеціалізуються на претензійних справах. Лише за серпень—вересень вони передали до господарського суду міста 620 справ боржників, які відмовлялись реструктурувати свій борг і не погашали його, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА , Вінниця.
Кращі бійці заробили близько 600 гривень
Цього року 34 тисячі 545 студентів і старшокласників Луганської області працювали у складі студентських загонів і загонів старшокласників, повідомив представникам ЗМІ начальник управління у справах сім’ї і молоді Луганської облдержадміністрації Віктор Яриш. За його словами, 538 загонів старшокласників і 264 студзагони працювали в області та за її межами. Вони займалися прополкою сільськогосподарських культур, благоустроєм парків і скверів, збирали фрукти та овочі, виконували ремонтні і реставраційні роботи. 102 загони працювали у сільгосппідприємствах та оздоровчих центрах Криму. Крім того, цього року на території області діяли 66 благодійницький загонів. Їх учасники надавали безкоштовну допомогу ветеранам і пенсіонерам у лікарнях і територіальних центрах. На цих роботах було задіяно близько 4-х тисяч осіб. Влітку також було організовано 40 таборів праці та відпочинку з денним перебуванням, де працювало більше нiж 2 тис. осіб. Середня заробітна плата бійців у виїзних загонах цього літа склала більше як 200 грн. Кращі бійці за 24 дні робіт отримали близько 600 грн.
За словами Віктора Яриша, постійно росте число важких підлітків і дітей-сиріт, які працюють у складі трудзагонів. Цього року у складі молодіжних трудзагонів працювали 148 дітей-сиріт, майже 5 тисяч дітей із багатодітних і неповних сімей, 264 дитини, потерпілі внаслідок аварії на ЧАЕС і 647 неповнолітніх, схильних до правопорушень. Як відзначив Віктор Яриш, Луганська область одна з перших в Україні відродила рух трудових об’єднань молоді. Цього року виповнюється 40 років з моменту створення першого студентського загону області — загону Ворошиловградського машинобудівного інституту(сьогодні — Східноукраїнський Національний Університет), повідомляє Олена ПРИВЕН , Луганськ.
Дитину, знайдену на цвинтарі, всиновили
З ініціативи ужгородського жіночого «Зонта-клубу» вчора в місцевому ресторані «Корона» вперше відбулася благодійна акція, присвячена покинутим дітям. Одного такого хлопчика знайшли на старому міському цвинтарі й передали в Ужгородську міську дитячу лікарню. Малюка нарекли на честь лікарки, котра врятувала йому життя, Любомиром. Під час акції дитину всиновили.
На жаль, матерів-«зозуль» ще багато. Тільки в Ужгородській міській дитячій лікарні, повідомила головний лікар цього закладу Оксана Передрій, перебуває семеро «відмовничків». Тому кошти, зібрані під час благодійного вечора, направлені на поліпшення умов перебування діток у цій лікарні, догляду за ними та лікування. А на виручені кошти, як сказала президент «Зонта-клубу» Тамара Грицо, вирішили придбати конкретні речі — електробойлер, пелюшки тощо. В програмі нової акції — показ осінньої колекції модного одягу Ужгородської швейної фабрики, виступи хору «Кредо», камерного квартету Ужгородського музичного училища. Запрошені зробили свої благодійні внески, повідомляє Василь ЗУБАЧ , Ужгород.
Які лампи, таке й світло
Через скупе фінансування вулиці у Вінниці освітлюють неефективно. Світло в темну пору горить лише на центральних і прилеглих до них вулицях, а на 30% електричних стовпів лампочки, найімовірніше, взагалі не ввімкнуть: їх просто немає. Мерія виділяє гроші на лампи надто скупими порціями і, як усі скупі, платить двічі, пояснив ситуацію директор підприємства «Вінницяоблсвітло» Василь Хіміч. Через обмеженість у грошах електрики купують звичайні лампочки, а не натрієві, хоч кожна з останніх горить стільки, як ящик звичайних. Крім того, натрієва лампа довгострокова, вона окупає себе за рік, бо бере 70 Вт, а не 250, як звичайна. За рік натрієві лампи лише на одній вулиці дали місту економії електроенергії на 23 тис. грн. Утім, світловики, щоб хоч якось освітити бодай центр, змушені вибирати не якість, а кількість, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА , Вінниця.
«План» по забрудненнях перевиконано
У Сіверськодонецьку на Луганщині майже в 1,5 разу «перевиконано» план надходжень до міського фонду охорони навколишнього середовища. При річному плані 51 тис. 800 грн. — за 9 місяців поточного року надійшло понад 76 тис. грн. У міськраді збільшення надходжень пов’язують зі змінами в системі нарахування платежів: якщо раніше за відрахування, передбачені за забруднення навколишнього середовища, підприємства платили за прогнозованими розрахунками, то зараз платять за фактом забруднення. Підприємства почали випускати більше продукції, внаслідок чого збільшилася кількість шкідливих викидів. У зв’язку з «перевиконанням плану» надходжень до фонду охорони навколишнього середовища, на сесії міської ради було прийнято рішення збільшити доходну частину фонду і переглянути напрями використання його коштів. Відповідно до цього рішення, на 32 тис. 500 грн. збільшено фінансування заходів для зниження впливу забруднення навколишнього середовища на здоров’я населення міста, повідомляє Олена ПРИВЕН , Луганськ.
До Європи з... рушницею
Учора Дунаєвецька міська рада (Хмельницька область) «знайшла» три тисячі гривень, аби придбати для місцевого комунального господарства «Новатор» рушницю, що стріляє снодійними набоями. «Біда змусила. Люди беруть маленьких цуценят, потім виганяють їх на вулицю, аби не голодувати. То розплодилося багато бродячих собак — збиваються в зграї, лякають маленьких дітей і людей похилого віку. Це обурює громадськість. Водночас люди рішуче виступають супроти традиційного способу винищення «братів наших менших». Говорять, що ця кривава розправа травмує психіку підростаючого покоління», — повідомила для «Дня» секретар міської ради Галина Панасевич. Тому й вирішили витратитися на «компромісну» рушницю: «Аби в Дунаївцях було так само, як у цивілізованій Європі». Зброю доручать найкращому мисливцеві міста. Його анкетні дані чомусь не розголошуються. Зробивши перший крок, «батьки» провінційних Дунаївців поки що достеменно не знають, яким саме буде другий. Як вирішуватиметься доля приспаних Полканів і Каштанок? Чи влада «знайде» й гроші на стерилізацію та утримання тварин у відведеному для цього місці, відтак Дунаївці остаточно просунуться до Європи?.. «Купимо рушницю, а потім депутати на сесії вирішать, як далі бути. Фінансові можливості міста, на жаль, дуже скромні», — говорить Галина Панасевич, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День».
