У Луганську запровадили «Знак якості»
У Луганську відбулася презентація регіонального проекту «Телеекспертиза «Знак якості», авторами якого виступають Асоціація товаровиробників Луганщини «Ми» і ТОВ «Схід-Медіа груп». Новий телепроект передбачає проведення незалежної експертизи товарів як фахівцями Асоціації на предмет відповідності ГОСТам і нормам, так і покупцями, які можуть вибрати той продукт, якість якого підтверджено на їхніх очах. Це стосується всього, що виробляється, продається і купується в Луганській області. Голова правління «Укркомунбанку» Едуард Лозовський запевнив, що банк готовий допомагати допомогу місцевим виробникам, надаючи їм пільговий режим кредитів, тарифів та інших фінансових схем, що в кінцевому результаті буде сприяти ширшому виходу луганської продукції на ринки не лише області, але й за її межi. Клієнтами банку є понад три тисячі підприємств Луганської області, які вже зайняли провiдні позиції на ринку, причому велика частина з них є виробниками товарів народного споживання. За словами керівника проекту ТОВ «Схід-Медіа груп» Михайла Федотова, ця програма являє собою новий напрям у рекламній кампанії щодо просування продукції місцевих товаровиробників, повідомляє Олена ПРИВЕН, Луганськ.
За 6 років кількість ВІЛ-інфікованих кримчанок збільшилася в 9,4 разу
Загальне число ВІЛ-інфікованих у Криму досягло 3892 осіб, з яких дітей у віці 14 років — 388, і 674 хворi на СНІД, у тому числі 20 дітей. Про це на колегії Міністерства охорони здоров’я АРК у Республіканському центрі здоров’я повідомив головлікар Республіканського центру профілактики та боротьби зі СНІДом Олег Залата. 2002 року кількість ВІЛ-інфікованих у Криму збільшилася на 646 осіб, тобто до 3454, хворих на СНІД — на 186 осіб, тобто до 514. За рік від СНІДу померло 132 людини — якраз стільки, скільки за всі попередні роки. За кількістю ВІЛ-інфікованих Крим посідає 6 місце в Україні. Його випереджають Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська та Миколаївська області. У Криму найбільше число ВІЛ-позитивних зареєстровано зокрема в Сімферополі (1886 осіб), Феодосії (331 особа), Ялті (273 особи), Джанкойському (230 осіб), Сімферопольському (297 осіб) та Красногвардійському (167 осіб) районах. Як і раніше, найбільш уразливими віковими групами є 19—39-річні. У структурі ВІЛ-інфікованих 64,3% становлять чоловіки, а жінки 35,7%. Проте за останні 6 років число жінок, що заразилися, зросло в 9,4 разу. Сьогодні в Криму від ВІЛ-інфікованих жінок народилося 388 дітей. За словами Олега Залати, сьогодні лікуванню підлягає 36 дітей і 280 дорослих хворих на СНІД і ВІЛ-інфекцію в різних клінічних стадіях. Такі хворі мають довічно приймати препарати, вартість яких на одну людину щорiчно становить 8—10 тисяч доларів. Олег Залата зазначив, що за останні 3 роки значно знизилася частка інфікування наркоманів, хоча вони ще й досі становлять 58,9% від загальної маси інфікованих, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь.
Гроші за навчання студентів бухгалтерія клала в кишеню
Прокуратура Хмельницького вдалася до спроби спростувати в суді поширену серед громадськості думку про те, що вища школа тягне жалюгідне існування. «Слідством встановлено, що співробітники бухгалтерії Технологічного університету Поділля (ТУПу) привласнили 58343 гривні, заплачені студентами за навчання», — повідомила для «Дня» прес-секретар прокурора Хмельницької області Лілія Івах. У ТУПі навчаються так звані бюджетники та контрактники. Одначе на цьому служителі цифри не зупинилися. Почавши в уже далекому 2001 році складати відомості про соціальну допомогу «мертвим душам», одна з бухгалтерів-касирів закладу закінчила цю роботу аж у 2003- му, коли «по неї прийшли». Отак привласнила ще 88297 гривень готівки. «Ще трудівники бухгалтерії університету незаконно сприяли видачі 22 путівок для оздоровлення дітей», — додала Лілія Івах. Про чиїх то представників підростаючого покоління виявлялися ці невсипущі турботи? Не повідомляється. Одначе громадськість знає про драми, пережиті окремими представниками молодого покоління, що не змогли заплатити за навчання у вузі. Гіркі сльози бідолашних не справляли нiякого враження: розрахуйся, а тоді вже будеш допущеним до складання заліків та іспитів. Службові особи ТУПу днями стали персонажами кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах. — Ред. ) КК України. З достовірних джерел відомо, що ректор поважного навчального закладу самотужки виявив ці розкрадання і звернувся офіційно до прокуратури. Мовляв, робіть щось, бо геть розперезалися. Лілія Івах говорить, що прокуратура розгорнула рішучий наступ на корупціонерів і хабарників в освітніх закладах. І, крім цього, має ще ряд успіхів у тяжких справах під назвою «чисті руки», повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
Остання станція брежнєвського «довгобуду»
Влада Дніпропетровщини розробляє новий план добудування єдиної лінії метрополітену, закладеної в обласному центрі ще за часів Леоніда Брежнєва. Про це на зустрічі із земляками-депутатами Верховної Ради повідомив новий глава Дніпропетровської облдержадміністрації Володимир Яцуба. За його словами, будівельні майданчики й огорожі навколо двох недобудованих станцій метрополітену «спотворюють головний проспект Дніпропетровська». «Ці споруди потрібно прибрати, — заявив губернатор, — а метро добудувати». Масштабні будівельні роботи у центрі міста «заморозили» через відсутність фінансування ще у 1996 році, незабаром після здачі в експлуатацію першої черги лінії метрополітену, що нараховує всього 6 станцій і з’єднує західні райони Дніпропетровська з Центральним залізничним вокзалом. Друга черга тієї самої лінії, яку спочатку планували із трьох станцій, мала пройти під центральним проспектом міста, розвантаживши його від наземного транспорту. Проте над добудуванням єдиної лінії метро міська й обласна влада ламає голову досі. Передусім тому, що грошей у місцевих бюджетах не густо. Вихід із цієї ситуації вже пропонували дніпропетровські фахівці, які вважають, що проект добудування слід значно здешевити. Спочатку вирішили «вкоротити» другу чергу до двох станцій, продовживши лінію метро лише до середини проспекту, до Центрального універмагу. Тепер з’явився ще «економічніший» проект — відрізок, який залишився, будувати без проміжної станції. Проте і такий варіант вимагає чималих коштів — зі слів губернатора, на найближчі чотири роки потрібні 185 млн. гривень. Із них 45 млн. грн. знадобляться вже наступного року на відновлення робіт. Отримати ці кошти дніпропетровці сподіваються в основному з державного бюджету, який значною мірою формується за рахунок відрахувань з області. Щоправда, вирішити таке «надзавдання» парламентаріям від Дніпропетровщини, які помітно втратили свій вплив у Верховній Раді, буде непросто. Хоч від цього прямо залежить довголіття останнього в області великого «довгобуду», який залишився з колишніх часів, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».