Дніпропетровщина змінює символи
Герб і прапор своєї області в обстановці повної одностайності затвердили депутати Дніпропетровської облради, що зібралися на останню сесію 23 скликання. Як повідомила у виступі заступник голови облради Алла Малая, яка очолювала роботу конкурсної комісії, робота над символікою Дніпропетровської області тривала майже півроку. У комісію надійшло немало цікавих проектів, однак переможцем був визнаний викладач медичної академії Олег Потап, який запропонував зобразити на геральдичному щиті козака з пищалем і дев’ять зірок — за числом паланок Війська Запорізького, що знаходилися на території сучасної Дніпропетровщини. Герб і прапор по діагоналі розділяють червоні і блакитні хвилі — символ плавкого металу і вод Дніпра. Простота ця, очевидно, приємно здивувала не лише членів комісії, але й сподобалася експертам у Києві. Варто відмітити, що прийняття символіки Дніпропетровщини, мабуть, не єдине історичне рішення, яким увінчало себе нинішнє скликання обласної ради. Його керівництву і депутатам довелося долати також наслідки «культу особистості» ще й двох знаменитих персон — П.І. Лазаренка і В.І. Леніна. Першого, після втечі до Америки, раптово позбавили звання почесного голови облради, а 3-метрову статую другого на десятому році незалежності України винесли з вестибюля у підвал. Проте нинішня подія — прийняття герба і прапора — за своєю значимістю повинна перевершити дві попередні. Оскільки прапор буде підніматися перед будівлею облради на великі свята, а зображення герба прикрасять не лише фасади будівель обласної влади, але і стели або арки при в’їзді на територію області. Зараз вони увінчані двома орденами все того ж Леніна, якими Дніпропетровщина за трудові досягнення у сільському господарстві та промисловості була нагороджена за часів соціалізму, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День» .
В Сумах будуть готувати журналістів політологів
Сумський державний університет виступив з ініціативою відкрити на базі спеціальності «переклад» гуманітарного факультету спеціалізацію «переклад та журналістика». Її підтримали у Києві. Науково-методична рада інституту журналістики при Київському національному університеті імені Шевченка дала добро, і відтепер здобути журналістську освіту можна буде і в Сумах. Причому, оволодіваючи основами журналістської майстерності, студенти не менш ретельно вивчатимуть і дві іноземні мови: англійську та німецьку, а також педагогіку. Так що перспективи працевлаштування випускників обнадійливі, вони матимуть можливість маневру: базовий напрям — філологія, плюс підготовка, яка дозволить працювати як в ЗМІ, так і власне перекладачем, або й викладачем іноземної мови. Ще одна спеціалізація, яка вводиться паралельно, — «переклад, видавнича справа і редагування» — теж ноу-хау для Сум, і теж не зайва. Область таких фахівців потребує, адже значний відсоток тих, хто працює у місцевих ЗМІ та видавництвах, спеціальної освіти не мають, повідомляє Алла АКІМЕНКО із Сум.
Губернатор Закарпаття проти «втечі» лісів
Голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль запропонував Кабінету Міністрів збільшити розмір зборів за митні оформлення та внести до Верховної Ради, в порядку законодавчої ініціативи, пропозицію щодо введення експортного мита на лісоматеріали. Україна, як малолісна держава, традиційно імпортувала лісосировину і до 1990 року потребу на 60 відсотків задовольняла за рахунок її завезення, переважно з Росії. Протягом останніх чотирьох років імпорт деревини в Україну практично припинився, а експорт збільшився майже в 4 рази. Хоча експортні поставки продукції деревообробки за цей період залишилися на тому ж рівні. Деревина вивозиться в непереробленому вигляді. «Тенденція до зростання експортних поставок деревини триватиме й надалі, оскільки при мінімальних затратах підприємницькі структури отримують надприбутки», — відзначив Г. Москаль в офіційному листі до Кабміну. Мета звернення — захист економічних інтересів держави, а також врегулювання вивезення деревини в круглому вигляді за кордон, повідомляє Василь ЗУБАЧ , Ужгород.
«Відмінник освіти України» з Німеччини
Міністерство освіти і науки України нагородило медаллю «Відмінник освіти України» референта з педагогічних зв’язків Гете-Інституту Інтер Націонес у Києві пані Гізелі Гібтнер, повідомляє Людмила РЯБОКОНЬ , «День» . У радянський час НДР забезпечувала Україну, як і весь Союз, дешевими підручниками у великій кількості. Однак у той час вивчення мови зводилося лише до занять з граматики та перекладом. Сьогодні головним у вивченні іноземної мови стало оволодіння нею на рівні вільного спілкування. Для цього потрібні зовсім інші технології навчання, інші підручники. Завдяки пані Гібтнер в Україні з’явилося багато нових німецьких підручників. Вона постійно підтримує створення підручників з німецької мови українськими авторами. До речі, викладачами Горлівського інституту іноземних мов Оленою Паршиковою й Наталією Дрючків створено підручник для наймолодших «Німецька у грі». Однак для якісної роботи з вивчення мови недостатньо тільки підручника, а потрібен цілий навчальний комплект, що включає ще і відео- та аудіоматеріали. У доповнення до підручника для малюків Гете-Інститут допоміг створити у Німеччині касети, на яких, використовується українська музика у поєднанні з німецьким текстом. Ці касети Гете-Інститутом розповсюджуються для вчителів безкоштовно. Пані Гізелі Гібтнер сказала кореспонденту «Дня», що підручник з німецької мови обов’язково повинен бути адаптованим у плані українського менталітету, з включеннями типових фрагментів з життя нашої країни. «Щоб сьогодні у цьому світі знайти себе, вже не досить знання однієї мови, можливо, потрібно знати їх зараз не менше трьох», — вважає Гізелі Гібтнер.
