У Луцьку буде анонімна клініка для молоді
Її відкриють на базі діючої міської дитячої поліклініки. Начальник міського управління охорони здоров’я Федір Кошель каже, що ідея таких клінік в Україну прийшла з Заходу, і в тих містах, де вони вже діють, вони себе цілком виправдали. Оскільки підлітки вразливі й не дуже хочуть ділитися своїми проблемами, то пацієнтів хоча й реєструватимуть, але їхніх імен не записуватимуть, а будуть присвоювати медичній карточці код. І триматимуть їх у сейфі. Підготовчі роботи до відкриття майже завершені, адже такий підрозділ вимагає окремого входу. У клініці працюватимуть підлітковий терапевт, гінеколог, дерматовенеролог, уролог і психолог. Також безкоштовно роздаватимуть презервативи, щоб молоді люди використовували і розуміли значення контрацепції, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
На Рівненщині відкрили перший в області хоспіс
Заклад розрахований на 40 ліжок. Тут зможуть перебувати не лише онкохворі, а й, зокрема, люди після інсульту, ті, у кого церебральний параліч, атеросклероз. Направлятимуть у відділення не лише лежачих, а й пацієнтів із больовим синдромом, які мешкають у віддалених селах, куди не завжди може доїхати «швидка». Окрім лікарів, пацієнтами опікуватимуться соціальні працівники, представники товариства Червоного хреста України, студенти та монашки. Лише в Рівному за рік від невиліковних хвороб помирає до тисячі людей, констатують лікарі. Таким пацієнтам необхідний спеціальний догляд. Саме тому на базі Дубенського медичного коледжу створили відділення паліативної допомоги. Тут хворі отримуватимуть і медичну, і соціальну допомогу, як зауважує заступник голови облдержадміністрації Світлана Сад. Це розвантажить стаціонарні відділення лікарень та зменшить кількість викликів «швидкої». За потреби такі заклади створюватимуть і в інших районах Рівненської області, повідомляє Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.
«Шевченківський гай» у Львові відновлюють норвежці
Цього року норвезькі майстри вже приїжджали до Львова: реставрували хату з села Мшанець. Тепер предметом спільної роботи українських і закордонних майстрів стала хата із села Либохори. «Фонд ревіталізації, міська рада, управління культури із залученням працівників нашого музею склали проект про ревіталізацію, експертами якого обрали саме норвежців, позаяк Норвегія є одним з основних і найбільших культурологічних донорів у всьому світі», — розповів «Дню» керівник Музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» Іван Косачевич. Загалом упродовж 2011-го місто отримало на відновлення Шевченківського гаю близько 350 тис. грн. Про це «Дню» повідомив заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів: «Є певні домовленості, що наступного року фінансування продовжуватиметься у більшому масштабі». На думку В. Косіва, вкрай важливо, що, крім грошей, до Львова приходять майстерність і досвід: «Ми працюємо разом не лише для того, щоб вигляд хати був ніби автентичний, — наголошує чиновник. — Нам важливо, щоб автентичним був сам процес, з дотриманням усіх технік». Наступний спільний об’єкт реставрації у «Шевченківському гаї» — церква з Чернівців. Нагадаємо, що «Шевченківський гай» у Львові — це етнопарк у північно-східній частині міста у місцевості Кайзервальд (вул. Чернеча Гора, 1) на території понад 80 гектарів. До музею перенесено історичні споруди з різних регіонів Західної України. Зокрема, дерев’яну церкву 1763 року із села Кривка Турківського району, садибу з будинком 1812 року і стайнею 1903 року із села Либохора Турківського району, бойківську хату 1909 року із села Тухолька Сколівського району, обійстя із села Забрідь Великоберезнянського району Закарпатської області. Ідея створити «Шевченківській гай» належить відомому українському вченому Іларіону Свенцицькому, який наприкінці 20-х років ХХ сторіччя започаткував роботу із створення музею просто неба, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
На Сумщині названих батьків навчають соціального оптимізму
На Сумщині стартував унікальний проект допомоги багатодітним родинам, ініціатором якого cтала громадська організація «Калинове гроно», очолювана мамою-вихователем дитячого будинку родинного типу Ніною Чернявською. Мета проекту «Школа соціального оптимізму» — організувати клуби взаємодопомоги для названих батьків. У рамках проекту проводять тренінги, де прийомні родини знайомляться між собою і вчаться разом протистояти повсякденним стресам, яких не уникнути. Допомагають їм у цьому досвідчені психологи. Адже вже давно помічено: подружні пари, що вирішили створити дитячий будинок родинного типу, рано чи пізно стикаються з проблемою психологічного «вигорання». Невипадково більшістю таких «домашніх» дитячих будинків «завідують» саме мами: чоловіки частенько не витримують і кидають багатодітну родину. За словами Ніни Чернявської, ідея проекту виникла через проблеми, що постають в прийомних родинах і в тих родинах, які лише замислюються над тим, щоб узяти дітей на виховання. І частенько йдеться не про фінансові проблеми, а саме про проблеми психологічні. Проект «Школа соціального оптимізму», який підтримали зарубіжні донори, націлено на розвиток в Україні родинних форм виховання. Свого часу Сумщина однією з перших почала практикувати нові форми виховання дітей. Саме тут було створено перші дитячі будинки родинного типу, повідомляє Алла АКІМЕНКО, Суми.
