Нещодавно Центр ЮНЕСКО «Мала академія наук України» став членом мережі Академії Copernicus. Ця міжнародна організація об’єднує провідні європейські університети і дослідницькі установи, її завдання — оприлюднення та обробка даних дистанційного зондування Землі на основі супутникової системи. Copernicus є програмою Євросоюзу і пропонує освітні та інформаційні послуги навчальним закладам, до яких Україна сьогодні має змогу долучитися. Це означає, що діти-члени МАН зможуть отримувати знімки з космосу будь-якої місцевості, вивчати питання і проблеми, які їх цікавлять, шляхом дистанційного зондування та ГІС-технологій.
«Здобути статус Академії Copernicus надзвичайно почесно, Україна — одна з перших країн Східної Європи, яка має таку можливість. Загалом ми стали 37-ю країною, яка увійшла до Copernicus, — зазначає Станіслав ДОВГИЙ, президент Малої академії наук України. — Починаючи з 2012 року, на базі київського відділення МАН провела унікальний проект — «Геоінформаційні системи та дистанційне зондування». І сьогодні наш шестирічний досвід отримав новий виток розвитку — напрямок дистанційного зондування та ГІС-технологій».
Станіслав Довгий розповів і про унікальний досвід роботи з NASA, національним аерокосмічним агентством США, в межах якого члени МАН досліджували знімки з Міжнародної космічної станції. «Кілька разів на рік нам надавався доступ до апаратури МКС, і школярі посилали запити на Міжнародну космічну станцію щодо території, яку вони досліджували. Астронавти, які перебували на станції, робили фотографії за допомогою цифрових камер, встановлених на борту МКС, і передавали їх, — пояснює президент Малої академії наук України. — Так наші учні створили карту вулканічної діяльності Землі, дослідили і нанесли на карту України об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, також була проведена робота із нанесення на неї ще 15 об’єктів, які стоять в черзі на здобуття статусу. Це дуже важливо, бо за допомогою космічних знімків можна досліджувати стан об’єкта, те, що відбувається на прилеглій території тощо. Важливою є робота наших учнів, пов’язана з дослідженням островів у Дніпровському басейні: з’ясувалося, що в останній час їхня площа почала різко зменшуватися через безконтрольний видобуток піску, також — дослідження сміттєвих полігонів Києва та багато інших».
Цікаву наукову роботу із дослідження дігерської субкультури Києва — підземної історії, яку не видно «на поверхні» — провів Данило ТКАЧЕНКО, учень-член МАН. Данило виконав наукову роботу, в результаті якої переконався, що в столиці печери є не лише на території Києво-Печерської лаври, а й в багатьох інших місцях. Його дослідження може стати в нагоді розробникам туристичних маршрутів у столиці.
«Я досліджував галузь урбан-туризму, завданням моєї роботи було вивчення покинутих підземних комунікацій, бомбосховищ, дренажно-штольневих тунелів, печер, ліній метро та іншого. У кожному туристичному місті є якісь підземні комунікації, де проводять екскурсії. Це дуже цікаво, і це не лише Києво-Печерська лавра, у Києві дуже багато таких місць. Наприклад, є підземні переходи під Дніпром на лівий берег», — ділиться результатами Данило.
За словами Станіслава Довгого, у Києві вже розпочалися навчання для вчителів: вони освоюють основи ГІС-технологій і дистанційного зондування Землі, зокрема вчаться обробляти знімки з супутника. Для цього виданий підручник, в якому є теоретична і практична частини. У перспективі МАН через свої філії в регіонах та інститути післядипломної освіти хоче розповсюдити ці знання по всій Україні. Те, що наука буде ширитись по всіх регіонах України, пообіцяли в Міністерстві освіти і науки.
«Якість освіти дуже різниться у місті й сільській місцевості. Ми бачимо ці розриви за результатами моніторингу, також — за результатами ЗНО. Очевидно, що в провідних університетських містах робота з учнями іде легше. Але таланти по території України розподілені рівномірно. Основне — щоб вчитель і батьки побачили талант і дали йому поштовх, — підкреслює Павло ХОБЗЕЙ, перший заступник міністра освіти і науки. — У нас є мережа МАН у кожному обласному центрі, в районних центрах. Ми можемо діяти через цю мережу, а також через інститути післядипломної освіти. Сподіваюся, що цим інструментом скористаються не лише МАНівці, а й регіональні відділення. Адже діти можуть багато дати для спільного поштовху вперед. Діти роблять дуже багато, і це може змінити свідомість тих, хто при владі».
