Вакцинація проти ковіду постійно супроводжується поширенням дезінформації. Два місяці тому СБУ викрила так звану ботоферму в Дніпрі, що керувалась із Росії та мала понад п’ять тисяч ботів, які поширювали фейки про вакцинацію. Найпоширеніші з них, як наголошують у Міністерстві охорони здоров’я, що вакцина приводить до безпліддя в жінок, що змінює ДНК, що нобелівський лавреат Люк Монтаньє застеріг про негативні наслідки вакцинації, що вакциновані не можуть бути донорами крові, що вакцинація призводить до імпотенції.
Як кажуть фахівці, найефективніший фейк – це не абсолютна брехня, а брехня вперемішку з правдою. Наприклад, фейком називають, що вакцинація призводить до розсіяного склерозу. Правда в тому, що був випадок, коли в людини, яка брала участь у випробуванні вакцини, виявили цю хворобу, але з’ясувалося, що вона не пов’язана з вакцинацією. В дезінформації є політичний вимір, кажуть експерти, бо її головне завдання – викривити уявлення людей про реальність.
Як розповів консультант Світового Банку з кібербезпеки та аналізу даних, керівник навчання «Ю-Контрол» Михайло КОЛЬЦОВ, так звана ботоферма, це проєктна робота. Щоб її створити, виділяються кошти і наймаються живі люди або створюються технічні боти, які поширюють необхідну інформацію. Або це поєднано: і люди, і технічні боти. Боти можна створювати на спеціальних платформах, що здебільшого не вимагатиме навіть знань програмування, кажуть спеціалісти.
Михайло Кольцов зазначає, що один бот може спрямовувати цілу групу антивакцинаторів у потрібному напрямі – привертає увагу до теми, щоби ті передавали меседж. Експерт розповів про кілька ознак, за якими можна розпізнати бота: «В них мінімальна активність на сторінці, вони нічого не постять власного, вся їхня стрічка складається з репостів. Ритм цих репостів має великий розрив у часі. На сторінці не заповнена власна інформація, фото – це, як правило, анімаційний малюнок. Активність пов’язана з гострими темами – за їх межами немає активності. Одна з цікавих новацій, які почали вони додавати, це інформація про начебто місце навчання в популярному університеті. Розміщували крадене фото якоїсь конкретної людини, додавались у друзі до цих випускників, у людей складалося враження, що це знайоме обличчя, створювалася група, і за кілька місяців бот починав давати певні меседжі».
Щодо мереж, то за словами Михайла, технологічно найпростішим і дешевшим для створення ботів є вайбер – навіть не потрібно залучати живу людину, достатньо створити бота, який розсилатиме меседжі. Комунікація відбувається через групи, й у ці спільноти можна подавати меседжі. Ще більш спрощує «робот» те, що у вайбері можна знайти людину за номером телефону.
Складніше стало на Фейсбуці. Як зазначив Михайло Кольцов, Фейсбук після того як кілька разів був звинувачений у поширення дезінформації, почав покращувати свої алгоритми і створювати ботівські додатки там складніше через більше політик безпеки. Телеграм, за його словами, є дуже безпечний з технічної точки зору – зараз важко вкрасти ваш акаунт, за замовчуванням вимкнена функція пошуку вас за мобільним телефоном. Але там теж можна створити технологічного бота. Вотсап об’єднаний із Фейсбуком, працює за тим самим принципом. І взагалі майже немає обмежень на Ютубі – підключатися і коментувати може будь-хто.
За словами Михайла Кольцова, якщо людина бачить повідомлення від когось про, наприклад, антивакцинаторські теми, то може написати в кіберполіцію заяву. «Завжди є лінк на файл. Ви вказуєте джерело, меседж, додаєте скріншот, і поліція може цим зайнятися. Також можна писати скарги в Фейсбук… Часто працівники кіберполіції є учасниками різних подібних груп. Я думаю, що кіберполіція побачила, що патерни поведінки ботів, які розсилають антивакцинальну інформацію, дуже схожі на патерни ботів, які здійснюють фінансове шахрайство. Так їм вдалося відстежувати ботів у Дніпрі», - розповів експерт.
Також він нагадав правила гігієни в соцмережах: слідкувати, кого додаємо в друзі, щодо джерел інформації, то мати їх два-три, але перевірені, яким довіряєте, щоби мати змогу співставити меседж. Також обережно ставитися до емоційних текстів або якщо є підозріле фото – перевірити його в Гуглі.
