Святкування Навреза (по іншому — Науриза) в Криму почалося ще вчора, 20 березня. Цей день згідно з народним календарем, присвячується проводам старого року. Ще за тиждень до свята господині кримські татарки прибрали житла, чоловіки готувалися до оранки та інших весняних робіт. Діти готували маски й костюми кози — вивернені навиворіт шуби з приробленим до них хвостом. А вчора ввечері кримські татарки наварили яєць, спекли кобете (листковий м’ясний пиріг), національне печиво. З настанням темряви в селах запалали багаття — це кримські татари спалювали старі речі. А діти вбралися в костюми кози й одягнули маски. Вони з пролісками в руках ходили від одного двора до іншого і співали новорічних пісень. Господарі пригощали дітей солодощами, горіхами.
Як розповів «Дню» етнограф Рефат Куртієв, цього вечора серед кримських татар дуже популярні всілякі ворожіння. Дівчата збираються в одному з будинків, де в глек із водою кидають свої каблучки або намисто, і глек цей у ніч перед наврезом ставлять під кущ троянди. А вже вранці дівчата збираються біля глека, наймолодшій зав’язують очі, і вона витягує з глека прикраси, і жартуючи пророчить долю їхнім господиням у наступаючому новому році — чи вийде вона цього року заміж, яким буде її суджений, в який дім вона потрапить...
Як розповідала «Дню» директор етнокультурного кримськотатарського музею Сафіє Емінова, фольклорні свята широко поширені серед кримських татар донині. Календар народу має глибоке етнокультурне коріння. Внаслідок складного етнічного процесу в період IV—XV століть сформувалося ядро кримськотатарського народу. Представники кожної групи зробили свій внесок у формування календаря й календарної обрядовості. У древньому Криму в часи формування всієї народності діяли як східні (12-річний тваринний), так і зодіакальний, мусульманський, і сонячний календарі. Але згодом у середовищі кримських татар затверджується сонячний календар. У золотоординський час (друга половина XIII століття — перша половина XV століття) велика частина населення Криму сповідувала іслам. У Кримському ханстві (друга половина XV—XVIII століття) іслам закріпляється як державна релігія. У Криму XIII—XIV століттях затверджується мусульманський календар, який внаслідок своєї специ фіки виконує особливу функцію в житті кримських татар — обслуговує релігійні мусульманські звичаї та обряди. Кримськотатарський народний календар додатково до календарів, що існують, пропонує докладніший відлік часу в межах тижня і діб без застосування годин. Наврез — це іранське слово: нав — новий і рез (руз) — день. Свято проводиться 21 березня в день входження Сонця в сузір’я Овна (Вівці), по-кримськотатарському — К’озу, коли день рівний ночі. Звичай святкування Навреза серед кримських татар виник не пізніше XII- XIII століть, разом із прийняттям ісламу...
Як розповіла «Дню» лідер Ліги кримськотатарських жінок Сафінар Джемілєва, сьогодні все правління Ліги і всі члени меджлісу роз’їжджаються в поселення кримських татар, де надвечір відбудуться народні гуляння.
У Тавричеському національному університеті на факультеті східної філології вже відбулася виставка етнографічного музею, присвячена Наврезу. В експозиції — предмети народних ремесел, вишивка, малюнки, гончарні вироби, ткацтво. Учора відбулися лекції і доповіді студентів про календарні традиції кримських татар. В Українському музично-драматичному театрі сьогодні відбудеться святковий концерт кримськотатарського національного ансамблю «Хайтарма». На факультеті тюркології, кримськотатарської і турецької філології в Кримському інженерно-педагогічному університеті силами викладачів, студентів і азербайджанського національно-культурного товариства проведені фольклорні читання, поетичні вечори й лекції.
Спеціальну програму, присвячену Наврезу, підготував і фольклорний ансамбль «Кърим». Як розповів його керівник Сервер Кокура, в основу її лягли національні легенди про Наврез, твори кримськотатарських письменників.
— У день Навреза, — повідомив «Дню» ще напередодні свята Рефат Куртієв, — старші чоловіки кримські татари після ранкового намазу відвідують кладовище, де приводять до ладу могили, читають поминальні молитви, в яких просять Бога й духів покійних про хороший урожай, множення стада. Так живі ніби спілкуються з душами покійних. Жінки чекають їх удома, варять яйця, готують білу халву, печуть кобете, готують суп із курки з локшиною; вважається хорошою прикметою, якщо локшина «втече» з каструлі: значить — рік буде врожайним. Дівчата одягають, як правило, зелений одяг, що уособлює пробудження природи...
Наврез є першим місяцем початку польових робіт, поділився Рефат Куртієв. Чоловіки, як правило, виходили в поле. Найшановніший старець, прочитавши молитву, проводив першу борозну й кидав у землю першу жменю насіння майбутнього урожаю. Етнографічні матеріали свідчать, що Наврез для кримських татар спочатку означав господарський новий рік, що почавшись у Наврез закінчувався 22 вересня — святом Дервіза.
Після 2000 року Верховна Рада й уряд Криму ввели в практику урочисте святкування Навреза. У день весняного рівнодення збиралися представники кримськотатарського, азербайджанського, казахського, киргизького та інших народів мусульманського віросповідання, що проживають в Криму. Була виявлена ініціатива додати традиціям Наврез-байрам статус загальнокримського свята і виступити з ініціативою про оголошення 21 березня неробочим днем. А голова Азербайджанської общини Криму Рагім Гумбатов пропонував оголосити 21 березня в Криму — Днем злагоди. На жаль, зазначають у меджлісі кримських татар, таке рішення досі не ухвалене.
