Протягом січня-квітня 1997 року в обласній службі зайнятості перебувало на обліку майже 60 тисяч незайнятих громадян. Чисельність безробітних на фіксованому ринку праці станом на 1 травня складала 46,1 тисяч осіб. Це 9,2 % загального безробіття України. Склалася ситуація, коли на одне вільне місце претендує 55 осіб, а ІТП - 74 особи на одну вакантну посаду. В окремих районах рівень безробіття може сягнути 10-відсоткової межі. Окрім того, у I кварталі цього року у вимушених відпустках без збереження заробітної плати перебувало 152,3 тис. осіб, в умовах неповного робочого дня (тижня) працювало 86,6 тис. осіб.
За 4 місяці цього року до центрів зайнятості області надійшли списки на вивільнення 27,4 тис. працівників. Найчисленніші з них від ДГХП "Сірка" (Миколаївський район) - 4,2 тис. і Головного заводу ЛОРА - 3,8 тис. працюючих. Прикро, що серед тих, хто втрачає роботу, переважають жінки та молодь до 28 років.
Саме час сказати про вкрай незадовільну матеріально-технічну базу служб. З 28 районних та міських центрів зайнятості - 25 орендують приміщення, та й ті не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. У більшості центрів зайнятості працівникові, який веде прийом громадян, випадає працювати з 50-90 відвідувачами щоденно. Люди годинами простоюють у чергах, щоб отримати довідку на субсидії, пройти перереєстрацію, в очікуванні будь-якої, навіть найнепрестижнішої роботи.
Служби зайнятості фінансуються нестабільно: мають місця затримки виплат допомоги з безробіття, заробітної платні працівникам служби зайнятості, невчасно проводиться оплата за оренду службових приміщень, зв'язок, комунальні послуги. Зупинено створення матеріально-технічної бази служби.
Відсутність стабільного фінансування не дає змоги здійснювати активні заходи щодо реалізації політики зайнятості - створення нових робочих місць, перенавчання незайнятих громадян, організація громадських робіт та ін.
Кожна гостра колізія на ринку праці викликає незадоволення, обурення, відчай тих, кого безробіття кинуло на грань виживання. Колективні листи з сотнями підписів надходять, зокрема, з Яворівщини, Стрийщини, Дрогобиччини, Миколаївщини, Жидачівщини та інших районів.
