Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Країна, яка має «свої очі»

27 вересня, 2007 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

НАШІІ — В ГРЕЦІЇ

Греція, острів Евбія... Це величезні, закручені по обидва боки, сходи з позолоченою огорожею, а біля неї повно людей, які просять милостиню. Багате місто, а в ньому стільки бідних. Африканці продають на тротуарах «палені» сумки Gucсi, Dolce&Gabanna, PRADA. Поліція їх нагонить, а вони з однієї вулиці переходять на іншу, несучи на плечах великі баули з білих простирадл: все ж і їм якось потрібно виживати. Дехто з них продає власноруч зроблені автентичні африканські маски, музичні інструменти, дерев'яні іграшки. Це щось особливе, тут відчувається особлива енергетика.

Саме на цьому острові посеред Середземного моря проходив другий Форум української діаспори: делегації від вищих навчальних закладів провели серію круглих столів з питань розвитку української мови, вивчення літератури та історії України в тих країнах, де живуть українці. Крім того, члени асоціації РУНЕ- МЕДІА (українських журналістів, які працюють за кордоном) провели серію дискусій, присвячених проблемам та перспективам розвитку української преси в діаспорі та народили ідею створити радіокультурний проект. Його гостями, де брали участь представники з 22-країн Європи та Америки, став перший президент України Леонід Кравчук та екс-прем'єр-міністр Володимир Пустовойтенко.

Делегати з Латвії, Естонії та студенти з України подарували грекам концерт народних пісень й танців, а опісля елліни з цікавістю розпитували нас про Україну і її культуру. Сама ж Греція вражала незвичністю.

КРАЇНА ХРАМІВ

В Греції живе більше десяти мільйонів людей, і половина з них — в Афінах. Люди, як і в кожному великому місті, кудись біжать, тротуари маленькі, і як тільки ті моторолери ладні там їздити?.. Дивує, що в місті багато сміття. Розповідають, що греки не завжди позитивно ставляться до турків, хоч в генетичному коді є значне змішання цих двох народів. Атени, як їх люблять називати самі греки, зберегли духовність. Прекрасні храми, де проходять божественні літургії, наче пробуджують місто: в неділю, коли починають дзвонити дзвони, то все замовкає, і здається, що на місто шле благословення сам Господь...

Рівень життя греків — досить високий. На одяг еллінки витрачають шалені гроші. Жінки — емансиповані. До тридцяти для них важливою є освіта, робота, кар'єра. Тільки потім — заміжжя, при чому десь під сорок — перша дитина. Греки не дуже люблять сплачувати податок. Самі розповідають, що приховують майже 90% своїх прибутків. Хитро, тому що державний бюджет виходить невеликим і можна очікувати на фінансову допомогу від Європейського Союзу.

Від Великої Греції залишилося багато каміння, яке стає предметом захопливого споглядання туристів. А що там дивитися? Колони, як колони, руїни, як руїни... Каміння та й все. Вітер вже давно розніс той стародавній дух, а земля стерлася, або покрилася всякою всячиною. В місті майже не має фонтанів, а ті, що є, працюють не часто.

Старі будинки переважно стоять на розі вулиць, а модерні споруди оригінальні тим, що на їхніх дахах ростуть дерева, буває навіть у два ряди. З балконів звисає всіляка зелень: вишукані квіти, оригінальні трави. І, бувало, йдучи повз них, почуваєшся, наче в саду. А уявіть, як приємно виходити на балкончик, і милуватися таким чудом природи? Коли дивишся зверху на грецькі білі будиночки, то здається, що Афіни святі і над ним літають янголи, які також люблять посидіти на терасі балкону і з'їсти смачнющу грецьку пахлаву.

КИЇВ?! РУСЛАНА?!

Греки щедрі, привітні, допитливі і відкриті душею. Завжди цікавляться в іноземців звідки вони приїхали. При чому кожен грек, отримавши відповідь, з радістю вигукував: «Київ?! Руслана?!» Взагалі Греція переповнена туристами. Сюди можна приїжджати щороку і завжди відкриється для вас щось нове. В Греції є таємниця... Можливо, вона пов'язана з міфами, які й завжди залишатимуться для кожної людини літературним шедевром. А може, скульптури Олімпійських богів, які своєю помпезністю та величністю здатні здивувати так, що брови туристів піднімаються високо-високо... Без сумніву, що велику роль у світосприйнятті греків відіграла давня філософія Арістотеля, Демокріта, Сократа, певним чином це відбивається на їхньому способі життя — помірному, неспішному, такому, де завжди є місце для краси та роздумів про вічне. І ще театральні маски — комічні, трагічні. Грецький амфітеатр — це містика минулого, яка й досі насторожує нас, акторів життя. Еллада — тепла, колоритна країна, яка на все «має» свої очі...

ВРАЖЕННЯ

В Греції можна зустріти багатьох українців. Львів'янин Орест десять років тому через економічну скруту, виїхав закордон.

— Для нас життя в Греції дуже складне. Вся фізична робота на плечах заробітчан, розповів він «Дню». — Штрафи за будь-яке порушення починаються від 600 євро. Неймовірна спека, люди такої температури не витримують, тому змушені багато працювати вночі. Греки дуже економні — бережуть їжу, воду. На дахах будинків, стоять великі бочки з водою, яку нагріває сонце, її на всі потреби вистачає на весь день. Елліни дуже люблять свою країну, дбають про кожну історичну пам'ятку. За рахунок розвиненого туризму процвітає економіка держави. Більшість людей займається туристичним бізнесом: готелі, таверни, вечори грецької культури, сувеніри, цукерні (тут дуже смачні тістечка).

А представник делегації з України, туристка Ольга , про Грецію говорить таке:

— Можна годинами просто сидіти і дивитися у далечінь і це ніколи не набридне. Скрізь приголомшуючі пейзажі, багате море, інколи там купаються цаплі і гуси, враження від височезних гір, які стеляться кольоровими смугами, перехоплюють дух... Сонце заходить пізно, але одна мить — і його немає. Дванадцять кілометрів, які ми пройшли у горах, дали нам відчуття справжнього грецького побуту. Селяни їздять на пікапах. В низьких, фігурних будиночках з великого, білого каменю на горбичку живуть люди. Щось схоже на наших гуцулів. Греки тримають коней, овець, до яких прив'язують гучні дзвіночки.. Також у горах можна побачити незвичайні хатки, старожили кажуть, що колись там жили дракони. Тут райські пляжі, багато оригінальних камінчиків, маленьких молюсків, равликів-павликів. Мармурові схили гір, розкішні пальми вимальовують картину чудесного берега на відлюдному острові...

... Острів лишився позаду: враження від місць вечірніх бесід про Україну та діаспору, красиві вітряки, білі зачинені будиночки, рибалок і дітей, які гуляють до опівночі, залишаться в приємних спогадах учасників другого Форуму української діаспори, який був організований за ініціативою Товариства української діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка». Президент цього товариства Галина Маслюк-Какку відмітила: «Ми вже вдруге проводимо цей захід, щоб популяризувати українську культуру. Сподіваємося наступного вересня острів Евбія зустріне нас так само гостинно».

Віра МАКОВІЙ, спеціально для «Дня» з Афін
Газета: 
Рубрика: