Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кримська війна — в деталях

Відкрилася виставка з приватного зібрання родини Шереметьєвих
12 листопада, 2004 - 00:00
КОЖНИЙ ПОЛК МАВ СВОЇ НОМЕРИ, ЕПОЛЕТИ, ГУДЗИКИ / ЖИВА ІСТОРІЯ МІНИ І ГРАНАТИ ЧАСІВ КРИМСЬКОЇ ВІЙНИ

У столичній галереї «Університет», що в приміщенні Національного університету ім. Т.Г. Шевченка, відбулося відкриття експозиції «Кримська війна: українська спадщина» з приватного зібрання родини Шереметьєвих. Виставка присвячена 150-й річниці Кримської війни (1853—1856 рр.), яка офіційно відзначається в Україні цього року.

Кримська, або Східна, як її ще називають, війна вважається найбільшим загальноєвропейським конфліктом кінця XIX століття, в якому брали участь Росія, Велика Британія, Франція, Туреччина, Італійське королівство Сардинія. Найкровопролитніші бої проходили на території Південної України, зокрема, відома битва під Севастополем. Важливим є той факт, що третину або навіть половину (за деякими історичними даними) Російської армії та флоту складали етнічні українці. Серед них, крім простих солдатiв і матросів, призваних у військо з кріпацтва, були й вихідці із знатних дворянських родин з Київської, Чернігівської, Полтавської, Таврійської та Херсонської губерній офіцерських та генеральських чинів. За словами Ігоря Шереметьєва, одного з власників колекції, нині можна називати прізвища конкретних людей, наприклад, мешканців Києва, вказавши їхні маєтки — будинки, що розташовані на теперішній вулиці Жилянській. Багато з них і поховано на київських кладовищах. «Героїчні захисники Одеси у квітні 1854 року: бомбардир Олексій Москаленко та рядовий Житомирського єгерського полку Денис Юніков», «Герой оборони Севастополя боцман Степан Буденко», «Захисники Севастополя Іван Димченко, Федір Заїка» — героїчність українців засвідчують підписи під фотографіями. Ще у цій війні особливо прославилися капітан другого рангу Олександр Завадовський, матроси Петро Кішка та Ігнатій Шевченко. А скільки їх невідомих полягло на полі бою... Нині про них хіба що можуть свідчити особисті речі або деталі обмундирування, що належали Полтавському пішому полку, 23-му Українському єгерського полку, Житомирському єгерському полку...

Загалом представлено понад чотири тисячі рідкісних експонатів: автентичні деталі обмундирування й амуніції воїнів країн-учасниць — гудзики, відзнаки й нагороди, еполети (погони), мундири, компаси, біноклі; предмети побуту — пляшки та фляги; зброя — ножі, шаблі, рушниці, гранати; фотографії, монети...

Приватне зібрання Шереметьєвих з даної тематики є найбільшим в Україні. А розпочалося все понад двадцять років тому. Відпочиваючи в Криму, брати Ігор та Олексій Шереметьєви придбали на місцевому антикварному ринку кілька полкових гудзиків, що належали російським солдатам часів Східної війни. Думали, будуть за сувеніри. «Але ми дедалі більше й більше цікавилися цим історичним періодом і почали збирати предмети військового побуту та мілітарики, — говорить Олексій. — Для цього листувалися з іншими колекціонерами, обмінювалися з ними знахідками, шукали тогочасні цінні речі в антикварних магазинах, у приватних осіб, відвідували місця бойових дій, працювали у фондах багатьох українських музеїв. А вступивши в Англійське товариство дослідників Кримської війни, побували у Музеї армії в Лондоні та Будинку інвалідів у Парижі, де цій темі присвячені окремі виставкові зали, і навіть певною мірою почали з ними науково співпрацювати». Справа в тому, що в лондонському музеї є мундир колишнього хірурга 70-го Британського пішого полку. Сам полк не брав участі у Кримській війні, але лікаря відрядили до Балаклави для роботи у військовому госпіталі. Попрацювавши трохи, він захворів і невдовзі помер. Його військове спорядження було передано батькам, а ті вже подарували для експозиції. У Балаклаві на місці розташування шпиталю Шереметьєви знайшли гудзик офіцера 70-го Британського полку (кожен полк мав свою форму, номери, еполети). З огляду на те, що з цiєї вiйськової формації там перебував єдиний чоловік — хірург, ймовірність того, що гудзик належав йому, дуже велика.

З особливих цінностей Ігор Шереметьєв називає срібного французького кавалерійського орла iз солдатської ташки (польової сумки), табличку від бандеролі англійського полковника Лоуренса з написом «Полковник Артур Лоуренс для солдатів 2-го батальйону бригади стрільців біля Севастополя», мiни i гранати... Цікаво, що перші протипіхотні міни, що застосовувалися в цій війні, були випущені на київському заводі «Арсенал». І порох виготовлявся на українських заводах, там і відливали гармати... Брати Шереметьєві переконані, що відвідувачам буде цікаво дізнатися більше про приклади героїзму українців у чужій війні, як це було вже не раз. Виставка триватиме до 7 грудня.

Надія ТИСЯЧНА, фото Михайла МАРКІВА, «День»
Газета: 
Рубрика: