Заступник голови меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що «причина подібної поведінки людей криється в соціальній невпорядкованості, безробітті і злиднях. Більше 50% кримських татар, які повернулися на півострів, не можуть знайти роботу і не мають постійного житла».
Типовою для сімей репатріантів можна назвати ситуацію, яка склалася в кримському селищі Вільне, де проживають 118 депортованих, котрі є особами без громадянства або громадянами Узбекистану. Більшість iз них вирішила оселитися тут через дешеве житло, яке, виїжджаючи, продавали службовці недавно розформованого військового гарнізону. У куплених за безцінь будинках протікали дахи, були розбиті вікна та двері, відсутня електроенергія й опалення, але репатріанти вирішили, що, підзаробивши, зможуть зробити ремонт. На жаль, більше ніж за п'ять років проживання в Україні їм так і не вдалося влаштуватися на роботу, а отже, зібрати необхідну суму. Більше того, у багатьох iз них немає коштів навіть на прожиток. Розказує Джелял Базієв: «Життя в Криму виявилося набагато важчим, аніж ми могли припустити. Купити нам виявилося під силу тільки недобудований дім із земляною підлогою, в якому немає навіть водогону, а без води тримати худобу і вирощувати щось на городі — неможливо. Я та сини постійної роботи так і не знайшли, а дружині-пенсіонерці пенсію в розмірі 37 гривень виплачують далеко не регулярно. Проте влітку сини працювали в колгоспі, одержуючи 2,5 гривні в день, і було трохи легше, але що ми будемо їсти завтра — я не знаю. Якби могли припустити, залишаючи будинки і роботу в Узбекистані, що нас чекає тут, почекали б з переїздом».
Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного у квітні цього року за підтримки управління Верховного комісара ООН у справах біженців і під керівництвом доктора економічних наук Ірини Прибиткової, в якому взяли участь більше 800 респондентів, троє з десяти опитаних кримських татар жалкують про повернення до Криму. Причини — скрутні матеріальні умови і неможливість з'єднатися з сім'єю, котра залишилася в країні колишнього проживання. До речі, рівень інвалідності серед кримських татар, порівняно з 1997 роком, зріс за всіма категоріями. Сьогодні інваліди або важко хворі люди є в кожній четвертій сім'ї.
31 грудня 1999 року закінчується термін дії підписаної у серпні минулого року українсько-узбецької угоди, згідно з якою всі громадяни Узбекистану, котрі є представниками вигнаного з Криму 1944 року кримськотатарського народу, можуть вийти з узбецького громадянства і отримати українське за спрощеною процедурою без сплати консульського збору в розмірі $100. На сьогодні з 250 тисяч репатріантів, якi проживають у Криму, 192,7 тисяч скористалися наданою можливістю і отримали українське громадянство. З 64 тисяч кримських татар, які є громадянами Узбекистану, вирішили пройти цю процедуру 27 тисяч чоловік. Начальник відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи ГУ МВС України у Криму Надія Пояркова сподівається, що «всi бажаючі отримати українське громадянство встигнуть це зробити до закінчення терміну дії угоди. Так, у Крим iз посольства Узбекистану в Україні вже надійшло більше 11 тисяч довідок, які підтверджують вихід депортованих з узбецького громадянства».
За словами голови Державного комітету України у справах національностей і міграції Миколи Рудька, «проведення кампанії з набуття репатріантами українського громадянства було б неможливе без участі представництва Верховного комісара ООН з питань біженців в Україні. Щорічно для реалізації програми, а також реконструкції житла кримських татар, забезпечення їхніх соціальних потреб, зокрема медичного обслуговування, УВКБ ООН виділялося $2 мiльйони».
Що ж до облаштування колишніх депортованих на півострові, то, за словами голови меджлісу Мустафи Джемілєва, «з 20 млн. грн., передбачених бюджетом України на облаштування громадян, які повернулися з депортації, на сьогодні виділено тільки 8 млн., і коли будуть отримані інші гроші — не відомо». Тому, якщо найближчим часом ситуація не зміниться на краще, цілком iмовірно, що кримські татари, які повернулися з депортації, будуть знову вигнані з батьківщини, але цього разу не урядом, а убогістю.
ДО РЕЧІ
На прес-конференції, що проходила в Сімферополі, Президент Леонід Кучма заявив: «Незважаючи на те, що поверненням кримських татар займається тільки український уряд, а іншим депортованим надають допомогу інші держави, це зовсім не означає, що в підходах при розв'язанні проблем депортованих народів будуть якісь відмінності». Президент також висловився проти створення в Криму національної кримськотатарської автономії, оскільки «в Автономній Республіці Крим створена достатня правова база, а будь- які інші дії приведуть до порушення дисбалансу і негативних наслідків».
