Трагедія у Львові породила багато версій щодо її причини, озвучені в ЗМІ. Серед них недофінансування армії, криза військової авіації, відсутність реформ. Все це викликає здивування. Коли ви вдома пересолите суп, ви ж не посилаєтеся на нереформованість харчової промисловості або недофінансування.
Передусім, що ж сталося у Львові? Я сам служив у військовій авіації багато років і, переглянувши численні кадри авіакатастрофи, дійшов наступних висновків. Екіпаж виконував найскладніші фігури вищого пілотажу на неприпустимо малій висоті безпосередньо над головами глядачів. Намагаючись вивести літака з прямовисного пікірування, льотчик, як кажуть в авіації, «перетягнув ручку», літак вийшов на закритичні кути атаки, втратив стійкість, звалився на крило і впав на глядачів. Хто ж винний у цьому?
Мені здається, що безпосередніми винуватцями трагедії є самі льотчики, що виявили неприпустиму самовпевненість. Вони ж добре розуміли, що стовідсоткової гарантії надійності авіатехніки немає і ніколи не буде. Не буде ніколи гарантій від помилок льотчика. Літак, на жаль, може впасти на землю в будь-який момент. Як же вони могли пілотувати на такій малій висоті над головами тисяч глядачів, знаючи про це?
По-друге, незрозуміло, що ж робило командування корпусу в період підготовки і проведення цього польоту? У командира авіакорпусу понад десяток заступників і помічників. Це — генерали і полковники, льотчики високої кваліфікації. Вони повинні розробити і подати на затвердження командиру заходи безпеки. Ці заходи мають бути записані в польотному листі. Наприклад: мінімальна висота виведення з пікірування — 500 метрів і таке інше. До польотного листа додається інженерно- штурманські розрахунки польоту, де визначається, які фігури пілотажу виконуватиме екіпаж, запас пального і найменша висота введення літака в дану фігуру тощо. На польотній мапі екіпажу має бути прокладена директриса, тобто лінія, вздовж якої здійснюється пілотування. Ця лінія розташована так, щоб під час падіння літака в будь-який момент глядачі не постраждали.
У зв’язку з особливою важливістю польоту командир корпусу повинен перед польотом особисто перевірити знання екіпажем заходів безпеки, запас пального і провести інструктаж як екіпажу, так і керівника польотів. Можливо, що декому ці дії можуть здатися нудним бюрократизмом, але вони б врятували життя глядачів. Поміркуйте самі тепер, як треба фінансувати армію і які треба провести реформи, щоб примусити командування виконувати свої службові обов’язки?
Тепер піднімемося вище. Безумовно, трагедії в Криму (збитий російський літак Ту-154) і у Львові, великі аварії на шахтах із загибеллю людей вказують на кризу. Але на кризу чого? На мій погляд, це криза бюрократичної системи, яка відірвалася від суспільства в умовах безвідповідальності та стала неспроможною управляти складними процесами в економіці і Збройних силах. Вищі і середні урядовці захрясли у комерційних і політичних інтересах, а своїх обов’язків не виконують. Скільки сталося аварій на вугільних шахтах, скільки загинуло шахтарів, а причини одні й ті самі: невиконання правил безпеки. Люди, які мають забезпечувати безпеку, займалися іншими питаннями: кошти, виділені на забезпечення безпеки і на зарплату шахтарів, витрачають не за призначенням. Без реформи і фінансові вливання результату не дадуть.
