Проблема розкрадання люків комунальних мереж у Донецьку стала для влади шахтарської столиці настільки глобальною, що вона вирішила не витрачати себе на дрібниці та звернулася за допомогою одразу до міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка. Прохання про допомогу міститься в спеціальному відкритому листі КП «Донецькміськводоканал», яке просить міністра звернути увагу правоохоронних органів на дедалі частіші випадки крадіжки, що поступово призвели до справжньої катастрофи.
Насамперед у листі зазначається, що в результаті розкрадання водоканал щорічно віддає понад мільйон гривень, які витрачають на заміну украдених люків. Але попри це, а також те, що на сьогодні в Донецьку відкритими залишаються понад чотири тисячі колодязів, правоохоронні органи у відповідь на звернення підприємства відмовляються порушувати кримінальні справи, посилаючись на ст. 11 ч. 2 Кримінального Кодексу та мотивуючи відмову тим, що розкрадання люків «малозначне та не становить громадської небезпеки».
Однак фахівці водоканалу не поділяють оптимізму міліції, стверджуючи, що крадіжка люків може призвести до дуже серйозних наслідків: у результаті виявляються відкритими каналізаційні колодязі, діаметр яких становить від 0,6 до 2,5 метрів. При цьому швидкість руху води в цих колекторах також досить висока — 1,0— 4,0 м/с. Тобто падіння в такий колодязь може призвести до важких травм або до смерті.
У листі наведений навіть конкретний приклад, який стався зовсім недавно, коли в каналізаційний колектор у Куйбишевському районі Донецька потрапив юний житель шахтарської столиці. Восьмирічний Ігнат Бубнов, провівши в колодязі кілька годин і пропливши стічними водами понад кілометр, дивом залишився живий. «Нехай міліція спробує пояснити батькам Ігната, що відкриті люки не становлять небезпеки. Якщо справа доходить до загрози життя дитини, то це вже проблема не лише підприємства, це проблема щонайменше всього міста Донецька», — йдеться в листі.
При цьому фахівці зазначають, що наведений випадок — аж ніяк не єдиний. У судах Донецька вже розглядали кілька позовів громадян, потерпілих після падіння у відкриті колодязі. Кілька разів відкриті люки ставали причиною загибелі людей, яких збивало з ніг могутньою течією води. Тіла загиблих виявляли через декілька кілометрів на решітках каналізаційних насосних станцій або донецьких очисних споруд, куди їх виносив потік, що рухався зі швидкістю до 150 кілометрів на годину.
Крім того, відкриті колодязі, розташовані просто на проїжджій частині, неодноразово ставали причиною аварії на дорогах.
Зараз, за словами керівника КП «Донецькміськводоканал», підприємство збирається ініціювати розробку регіональної, а в перспективі — національної — програми профілактики крадіжки люків й іншого обладнання підприємств сфери комунального господарства.
Хоча фахівці зазначають, що крадені люки, як правило, збувають у пункти металопрокату, що суттєво спрощує їх пошук і боротьбу з їх розкраданням: досить відстежувати пункти прийому, і «по гарячих слідах» карати винних.
ДО РЕЧІ
У сфері переробки металобрухту кольорових і чорних металів багато працюють нелегально, купівлю та здачу металобрухту здійснюють за готівковий розрахунок із метою уникнення сплати ПДВ і відприбуткового податку. Про це, як передає proua.com, нещодавно говорили на нараді в Міністерстві промислової політики України. Підприємців, які офіційно працюють на цьому ринку, не влаштовує чинна система здачі та прийому металолому. На сьогодні в цій сфері обертаються 5,5 млрд. грн. у вигляді готівкових коштів, а також 1,3 млрд. грн. у вигляді ПДВ, не сплаченого до бюджету. Кажучи про пункти прийому металобрухту, було відзначено, що на один легальний пункт прийому металобрухту припадають понад сім нелегальних. Водночас неофіційно в цій сфері працюють до 1 млн. осіб. На засіданні вказували на необхідність «розробити єдині правила гри на цьому ринку», внести зміни до Закону України «Про металобрухт» із метою урегулювання питань стягування ПДВ із операцій з металобрухту, а також ліцензування діяльності підприємств й організацій, які працюють на цьому ринку.
