Нобелівську премію миру 2001 року може отримати американський гангстер, що відбуває довічне ув’язнення. Стенлі Уільямс більше 20 років очолював банду головорізів, і вже років п’ять як розкаявся та пише дитячі книжки про те, як погано бути вбивцею. Гонорари Уїльямс відправляє в центри боротьби з бандитизмом. Крім книг, він підтримує інтернет-проект «Мирні вулиці» — сайт, присвячений боротьбі з бандитизмом. За допомогою цього сайта молодики, що мають проблеми із законом, можуть зв’язатися з адвокатами і юристами п’яти країн світу. На премію миру колишнього гангстера номінував швейцарський парламентарій Маріо Фехр, після того як дізнався, що сайт відвідує безліч юних сомалійських іммігрантів в Цюріху. І те, що кількість злочинів, до яких причетні сомалійські підлітки, після відвідування сайта значно поменшала. Сам 47-літній письменник-в’язень був здивований цим фактом, і свої шанси на отримання премії оцінює як мізерні. Стенлі Уільямс, ватажок банди Кріпсів, яка понад двадцять років тримала в остраху половину Лос-Анджелеса, уперше виступив в ролі обвинуваченого в 1979 році за вбивство 17-літнього клерка, але був виправданий. У 1981 — обвинувачення у вбивстві сім’ї китайських іммігрантів. Батька, матір і дочку Уільямс убив, спокусившись на декілька доларів. Його засудили до страти, що була замінена на довічне ув’язнення. Провівши декілька років в одиночнiй камері, бандит зрозумів, що «все своє життя він займався тільки тим, що руйнував свою особистість». Зараз він всі свої сили спрямовує на те, щоб застерегти молодь від вибору, який колись зробив сам. Уільямс пише книги, які вважаються дитячими, хоч їх цілком можна назвати філософськими з елементами екшн. Його перша книга «Банди і насильство» розповідає про банди Лос-Анджелеса 70— 80-х рр., їх сфери впливу і міжусобну боротьбу. Основні банди того часу, Кріпси і Блади, постійно воювали між собою. «Коли Кріпси проявляли насильство, — пише Уільямс, — вони лише відповідали на інше насильство. Але, як виявилося, робили гірше тільки собі. Бандитизм — це не так весело, як може здаватися чорному хлопчиськові. Якщо ти займаєшся усього лише крадіжкою, ти змушений переховуватися від поліції або інших банд». Дві інші його книги — «Життя у в’язниці» і «В’язниця — це пекло» — звернені до учнів середньої школи. В них Стенлі Уільямс розповідає про те, що життя гангстера — це постійне ходіння по краю провалля, ім’я якому в’язниця. Вибирати цей шлях він радить тільки тим людям, які хочуть збожеволіти за рахунок держави. Незважаючи на те, що сам Стенлі Уільямс вважає, що премія йому навряд чи дістанеться, Нобелівський комітет може серйозно розглядати його кандидатуру. Бо ж отримав в свій час Ясир Арафат, якого багато хто вважав терористом, премію миру.
