На Дніпропетровщині створюють перший в Україні Музей історії місцевого самоврядування.
З такою ініціативою виступив голова обласної ради Юрій Вілкул, який підписав відповідне розпорядження. Приміщення для музею виділене в самому будинку обласної ради, де в минулому працювало багато відомих людей. Серед них, передусім, називають імена Л. Брежнєва, В. Щербицького, А. Ватченка. З огляду на це під час створення музейної експозиції не обминуть увагою і П. Лазаренка, парадний портрет якого висить у галереї голів обласної ради. Бурхлива діяльність Павла Івановича, який нині перебуває під судом в Сполучених Штатах, як кажуть в облраді, буде висвітлюватися «на загальних засадах».
Облаштуванням музею та формуванням його експозицій займеться організаційна рада, до складу якої увійшли керівники Дніпропетровського історичного музею, державного обласного архіву, ветерани місцевого самоврядування та відомі вчені. Загальний контроль покладений на одного із заступників голови обласної ради Тетяну Полейко, яка сама пройшла всі щаблі роботи в органах місцевого самоврядування, починаючи з сільради. На її думку, історія місцевого самоврядування на території Дніпропетровщини має чи не найбагатші традиції в Україні. Саме тут, нагадує вона, в свій час розташовувалася Запорізька Січ з її демократичним ладом. Крім того, з дніпропетровської землі у велику політику стартувало чимало державних діячів, багато з яких починали свою кар’єру в місцевих радах. За неписаною традицією в самому приміщенні облради досі зберігається первинний вигляд деяких робочих кабінетів. Своя історія та визначні пам’ятки є також в міських і районних радах.
Як вважає директор Дніпропетровського історичного музею Надія Капустіна, вивчення історії місцевого самоврядування на території області дає можливість створити декілька варіантів тематико-хронологічного освітлення проблеми. Однак почати слід із козацьких часів й обов’язково відобразити діяльність земства. Першим етапом створення музею стане комплектування фондів, збір свідчень і документів, які дозволять музейним працівникам відобразити етапи становлення та головні події в розвитку самоврядування на Дніпропетровщині. Деякі історичні документи та свідчення зберігаються в фондах історичного музею й обласного архіву. Проте чимало унікальних фотографій, листів досі залишаються в сільських і сімейних архівах або місцевих краєзнавчих експозиціях. Зібрати та систематизувати ці матеріали, дати можливість попрацювати над ними фахівцям і створити на їхній базі музейний фонд — таке завдання ставлять в обласній раді. До такої важливої справи, вважає декан історичного факультету Дніпропетровського національного університету Сергій Світленко, потрібно залучати не тільки вчених, але і студентів.
Свої пропозиції з створення експозицій музею внесли колишні керівники області Юрій Бабич і Віктор Богатир. Обидва ветерани місцевого самоврядування вважають символічним, що музей з’явиться в рік 75-літнього ювілею Дніпропетровської області. До речі, керівництво обласної ради подумує над тим, щоб біля входу в «першу приймальну» повісити меморіальну дошку з нагадуванням про те, хто саме п рацював в головному кабінеті області. Інтер’єр цього кабінету не міняли з брежнєвських часів, доки декілька років тому один із колишніх голів облради Микола Швець не вирішив провести там євроремонт. Проте оновлення апартаментів провели дуже обережно. Робочий стіл голови, шафи і місце для нагород залишилися старими, з меблів замінили стільці, що розхиталися під дніпропетровськими керівниками. Цікаво, що приїжджали в минулому році на святкування брежнєвського ювілею гості з Москви. Вони були дуже здивовані, що в обласнiй радi досі не водять екскурсії. Схоже, що тепер, з відкриттям нового музею, цей недолік буде виправлений.
