Сьогодні близько одного мільйона українців страждають від онкозахворювань. Серед них — від 150 до 170 тисяч — від раку молочної залози. І якщо багатьох із них за умови вчасного виявлення пухлини можна врятувати хіміотерапією, то 35 тисяч жінок, що мають високоагресивну форму, можна врятувати лише так званою таргетною терапією, яка на сьогоднішній день є вкрай дорогою.
«Минулого року на таргетну терапію в держбюджет було закладено 150 тисяч гривень, що дозволило пройти курс лікування 10 жінкам, цього року — жодної копійки», — розповідає голова ГО «Рівне право на життя» Тетяна ЛЕМАН, в якої страшна хвороба забрала матір.
В Антоніни Омельченко в березні цього року виявили саме цю агресивну форму раку молочної залози, і вона мусила продати квартиру, щоб мати можливість пройти курс лікування. «Одна капсула препарату коштує 24 тисячі гривень, на рік потрібно 18 таких капсул, саме ж лікування може тривати від року до трьох», — говорить жінка.
Таргетна терапія вважається одним із найперспективніших напрямків в онкології: препарати блокують поділ ракових клітин, а здорові клітини, на відміну від хіміотерапії, лишаються неушкодженими. На жаль, більшість жінок, що потребують такої терапії, не в змозі її оплатити. Хоча, приміром, у Росії прийнята велика програма «Онкологія», яка опікується й тими, хто потребує таргетної терапії. Схожа програми діє і в Білорусі. Наша ж держава й досі не усвідомила цінність життя кожної жінки — матері, доньки, сестри, дружини...
ДО РЕЧI
Як повідомили «Дню» в прес-службі Міністерства охорони здоров’я України, щороку в нашій країні реєструють 16 тисяч випадків захворювання на рак молочної залози. 25% випадків — це високоагресивний вид РМЗ. Лікування пацієнтів з цим статусом передбачено клінічним протоколом. Держава не закуповує для лікування цих пацієнтів препаратів таргетної терапії. Як пояснили в прес-службі Міністерства охорони здоров’я України, на це є кілька вагомих причин. По-перше, препарати таргетної терапії не передбачено у клінічних протоколах лікування онкохворих. По-друге, держава закуповує інші препарати, які входять у протоколи лікування і є ефективними. По-третє, препарати таргетної терапії є дуже дорогими. Наприклад, щоб забезпечити чотири тисячі пацієнтів (це ті 25% пацієнтів із високоагресивним видом РМЗ) препаратами таргетної терапії, потрібно витрачати на їхню закупівлю один мільярд 660 мільйонів гривень щорічно. Це при тому, що на всю державну програму з профілактики та лікування онкологічних захворювань державою передбачено близько 200 мільйонів гривень на рік, що складає 30 — 40% необхідного фінансування цієї програми.
