За декілька днів до прибуття американського президента його дружина здійснила блискавичний візит до Парижа. Кореспондент «Paris Match» зустрівся з нею.
Закордонні подорожі — це завжди ковток свіжого повітря для американських Перших Леді. Досвід волі, втечі з пекла Вашингтона. Для Лори Буш (Laura Bush) паризький ранок минулого тижня почався саме так, як вона любить починати свій день у Білому домі: прогулянкою інкогніто разом зі своєю дочкою Дженною (Jenna) берегом озера у Булонському лісі. Під час свого першого сольного турне після 11 вересня Лора відвідала Париж, Будапешт і Прагу. Її чемодани повні всякої всячини — довелося навіть скласти перелік речей на комп’ютері. Для кожного офіційного заходу своє плаття, свій кравець. На брифінгах її радників озвучується така важлива інформація, як клички кішок та собак глав держав. Перша Леді — чемпіон із організованості. Але не варто себе обманювати. Ця жінка, яка пообіцяла своєму чоловіку, коли він був ще губернатором, ніколи не примушувати його проголошувати промови, несподівано стала дуже впливовою персоною в питаннях міжнародної політики. Вона дуже серйозно обдумує свої висловлювання. Адже коли вона говорить, її слухають усі американці, починаючи із «найголовнішого».
— З якою місією ви прибули до Європи сьогодні?
— Я виступлю із промовою перед ОЕСР та зупинюся детально на «Законі про освіту», який провів мій чоловік. Але я також хочу, користуючись нагодою, поговорити про Афганістан. 23 березня весь світ побачив дівчаток, які повертаються до афганських шкіл. Для багатьох із них це сталося вперше у житті. Найближчими тижнями у Кабулі розпочне роботу новий уряд, і я хочу вірити, що жінки увійдуть до нього, а афганські дівчатка продовжуватимуть навчання.
— Ви хотіли залишатися у тіні, але війна вирішила інакше. Як вам вдалося зберегти спокій і висоту духу під час жахливих подій 11 вересня?
— Мій чоловік і я — люди глибоко віруючі. Це нам дуже допомогло. Наш союз дуже міцний, і це додає нам сил, ми допомагаємо один одному. Люди, які стільки вистраждали, втративши своїх близьких, є для мене прикладом для наслідування. Коли я бачу тих, хто вижив, їхня життєва енергія, їхнє бажання продовжувати передається й мені. Приклад — Маріанна Перл (Marianne Pearl), яка втратила свого чоловіка, журналіста.
— Президент іноді говорить: «Лора завжди була здатна знаходити інтерес до життя поза політикою». Чи так це сьогодні?
— Так, цілком так. Під час виборчої кампанії ми будували дім на нашому ранчо у Техасі. Ми були щасливі, якщо перепадала хвилинка, щоб побувати там. Ми любимо довгі прогулянки. Ми закохані у свіже повітря. Одна з незручностей життя у Білому домі — нелегко вийти на прогулянку: там завжди буває дуже багато людей.
— Як уникнути відчуття, що живеш у скляній кулі?
— Як засобу захисту я віддаю перевагу гімнастичному залу Білого дому, я люблю ходити по тренувальному килимку. Але найкраще рятує читання, я можу провести довгий час за книгою.
— Відтоді, як ваш чоловік став президентом країни, чи можете ви говорити з ним про проблеми світу, так щоб вас не почали підозрювати у спробах вплинути на президента?
— Я не намагаюся бути його радником. Я — його дружина. Це дуже різні речі. Щовечора ми розповідаємо одне одному, як минув день. Уранці разом читаємо газети. Ділимося враженнями про деякі нотатки. Одночасно, як і будь-яка пара, говоримо про наших дітей, про наших домашніх тварин і про те, як ми проведемо майбутній уїк-енд.
— Президент змінився після 11 вересня?
— Усі ми так чи інакше змінилися. Мій чоловік завжди був дуже рішучим. Усе життя він був атлетом, дисциплінованою людиною. Нам, звичайно, стало важче жити. Ми розуміємо, наскільки спокій і безпека важливі для нашого світу. Треба виграти війну проти тероризму. Кожен батько, вчитель, кожен лідер повинен засудити ці жахливі акти, коли дітей посилають висаджувати себе у повітря та вбивати інших людей цими бомбами.
— Перш ніж стати Першою Леді, ви були викладачем. Вам не вистачає колишньої роботи?
— Мені дуже її не вистачає. Діти завжди потiшні, з ними цікаво. Я завжди любила слухати, про що вони говорять у класі.
— Ви говорите, що освіта — засіб від усього зла на планеті…
— Перемога над тероризмом залежить і від освіти, яку отримують діти у всьому світі.
— Яка порада вашої свекрухи, Барбари Буш, виявилася найкращою з тих, що вона дала вам, перш ніж Ви стали господинею Білого дому?
— Вона не давала мені багато порад. Вона чудово знає, що невістки не дуже люблять отримувати накази від свекрух. Проте якось вона сказала мені: «Ніколи не критикуй промови твого чоловіка!». І розповіла, що одного разу вона це зробила, і ось через багато тижнів чоловік приніс їй листи своїх підлеглих, у яких вони клятвено запевняли у тому, що це була найкраща промова у його житті.
— Ви дотримуєтеся цього правила?
— Так, я послухалася її поради. Але одного разу, коли мій чоловік ще був у Палаті представників, в окрузі, де ми обоє росли, на заході Техасу… ми спокійно поверталися додому на машині після засідання передвиборного штабу, і раптом Джордж повернувся до мене і спитав: «Як тобі моя промова? Скажи мені правду!». Він щойно повернув на алею перед будинком. Я відповіла: «Непогано!» І він в’їхав у стіну гаража!
