Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Любов i голуби

19 грудня, 2003 - 00:00

Киянинові Юрію Івановичу Горбачову (на фото) 75 років, із яких вже майже 14 він, неподалік від арки Дружби народів, що на Печерську, щодня підгодовує голубів. Любов ця пенсіонеру обходиться недешево. Близько 300 птахів за день з’їдають 10 — 12 кг хліба, зерна та іншого корму, але «годувальник» не скаржиться. І голуби до нього звикли, тому що знають: з 9:00 до 12:00 щодня їжею і турботою вони забезпечені. Цікаво, що довгі роки Юрій Іванович працював на кіностудії ім. О. Довженка актором. У фільмі «Челюскінець» грав самого Кірова, знімався в фільмах «Ракети не повинні злетіти», «Чорний капітан» та iншi. Крім цього, він малює і продає картини. Ще одна стаття не найсуттєвіших, але, безсумнівно, приємних доходів — фотографування з туристами і голубами за символічну плату в кілька гривень. Смішні гроші, якщо врахувати, що заради свого щоденного захоплення Юрій Іванович потихеньку розпродує з будинку різні речі. Наприклад, нещодавно він продав цінні «цейсівські» мікроскоп і телескоп.

Як тут не пригадати знамениту площу св. Марка у Венеції, яку віддано «на відкуп» цим самим численним міським птахам. Там вони кружляють тисячами й анітрохи не бояться людей. Можливо, з невеликим побоюванням голуби ставляться до дітей, які своїми безпосередніми емоціями лякають птахів, але варто підняти вгору долоню із зерном і голуби тут же розміщуються на ній, як у себе вдома. У Венеції любов до голубів поставлено на прагматичний конвеєр, який сміливо можна прирівнювати до бізнесу. Одні продають (аж ніяк не за копійки) корм для птахів, інші прибирають площу після їхньої трапези. І всі задоволені, і всi при ділі. Проте наш герой навряд чи коли-небудь був у Венеції, але що до цього птахам-космополітам?

Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: