Площа біля національної святині Софії Київської потребує капітального ремонту. Так вирішила столична влада, чим викликала дискусію серед громади, як саме має виглядати історичне «серце» столиці. Свого часу Ярослав Мудрий на цьому місці відбив напад печенігів на Київ. Згодом, після появи Софійського собору, тут було монастирське подвір’я, проводилися вічові збори та ярмарки. У ХХ столітті майдан став місцем для мітингів і демонстрацій. Нині влада та експерти мають різне бачення того, як використовувати Софійську площу.
У департаменті культури Київської міської держадміністрації це місце не вважають сакральним, тому дозволяють проводити гучні концерти та шоу впритул до мурів святині. Чиновники не бачать у цьому жодних ризиків для стародавніх фресок і мозаїк Софії. До слова, після закриття на площі фан-зони Євробачення-2017, проти якої від початку виступала адміністрація Національного заповідника «Софія Київська», місто анонсувало... чергову розважальну програму на цьому місці. До Дня Києва тут три дні вируватиме танцювальний фестиваль, знову зі сценою напроти входу до заповідника.
Власне, у Софії Київській не проти зборів громади на площі та концертів, але все має бути в межах розумного — без перевищення охоронних норм і режимів використання буферної зони пам’ятки ЮНЕСКО. «День» спробував з’ясувати, чи дотримаються цих меж під час капремонту площі.
МІНІМУМ ВТРУЧАННЯ — МАКСИМУМ ОПІКИ
Для наших читачів позиція редакції щодо Софії давно відома — мінімум стороннього втручання та максимальна опіка. Те саме стосується і площі біля святині. Жодних підземних паркінгів чи надбудов до існуючих малоповерхових будинків тут не повинно бути. А такі ризики існують.
Цього разу йдеться лише про заміну плитки на площі на гранітне покриття. Хоча простір біля Софії потребує значно більшої уваги. Собор — одна з візитівок столиці, сюди привозять іноземні делегації, а похизуватися нема чим. Площа біля святині — як пустир, у центрі якого височіє пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому. Бракує комфорту та зручностей. І поява слизького граніту навряд чи додасть площі привабливості.
З джерел «Дня» відомо, що кошторис цих робіт сягає 27 мільйонів гривень. Дізнавшись про такі наміри, адміністрація заповідника спробувала домовитися з дорожніми службами, щоб за ці кошти провели хоч якийсь благоустрій площі, яка сьогодні більше нагадує парковку та не має жодних умов для відпочинку туристів. Тим паче, такі обіцянки заповідник отримав від міських чиновників на початку року, коли тільки зайшла мова про капремонт.
НЕПРИВАБЛИВА ТА НЕФУНКЦІОНАЛЬНА
На одній із робочих зустрічей комунальна корпорація «Київавтодор» отримала від заповідника пропозиції висадити на площі дерева, зробити зливову каналізацію, встановити урни, лави, клумби, світильники тощо. Чиновники відповіли, що прохання почули, та й по тому. Адміністрація «Софії Київської» підготувала листи до Міністерства культури, міського голови Києва Віталія Кличка та Державного агентства автомобільних доріг, щоб таки врахували їхні побажання, оскільки юридично заповідник не має жодних важелів впливу на функціонування площі
«Потреба замінити покриття на площі насправді піднімалося дуже давно, бо коли тут була остання реконструкція усередині 1990-х років, комунальні служби не зробили жодного термошва. Через це під час спеки матеріал тріщить, на плитах немає живого місця, — пояснює Вадим Кириленко, заступник директора Національного заповідника «Софія Київська». — Крім того, на площі немає жодного каналізаційного водоприймача, і під час сильних дощів накопичується до десяти сантиметрів води. Зараз площа перетворилась на автостоянку, вона ні для кого неприваблива, хоча раніше тут цвіли троянди, була зелена зона та лавиці. Сьогодні навіть нема куди виникнути сміття. Площа не функціональна ні для киян, ні для туристів».
КОНЦЕРТАМ — КАТЕГОРИЧНЕ «НІ»
«День» намагався з’ясувати у КК «Київавтодор», чи врахують побажання заповідника під час капремонту площі, але там відмовились будь-що коментувати телефоном. Тож чекаємо відповідь на інформаційний запит.
Натомість громадськість жваво взялась за обговорення теми. Хтось підтримує те, щоб це місце надалі використовували для народних гулянь, бо ж так було з давніх-давен. Хтось категорично проти. Між іншим, днями на сайті Київради з’явилася петиція з вимогою заборонити святкові заходи на Софійській площі, оскільки це руйнує собор, а самі заходи часто проводяться в антисанітарних умовах. Поки петицію підтримали всього 65 осіб, тож кияни — долучайтеся!
«Площа повинна жити своїм життям та виконувати своє функціональне призначення, але треба зберегти спокій та непорушність пам’ятки, — продовжує Вадим Кириленко. — От під час Євробачення-2017 поставили біля нас сцену з порушеннями будівельних норм — в охоронних зонах біля пам’яток треба дотримуватися відстані 20 метрів, а сцену поставили за десять метрів від мурів. Крім того, допустима гучність біля Софії — 60 децибел. Ми робили заміри під час роботи фан-зони — музика лунала на 85 децибел. Від цього стінка собору тряслася, це дуже погано впливає на фрески та мозаїки».
Можливо, якщо розумно підійти до благоустрою площі, усілякі шоу-програми стануть тут просто недоречними. До речі, шум і гам набрид не тільки заповіднику, а й місцевим жителям. Ірина Нікіфорова, активістка громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива», живе у кварталі поруч із Софією. Ірина зауважує, що під час роботи фан-зони Євробачення у її помешканні відчувалась вібрація від гучних звуків на площі. А що тоді говорити про Софійський собор, перед «обличчям» якого працювала сцена?
КОНКУРС У НІКУДИ
Деякі містяни пропонують провести міжнародний конкурс щодо благоустрою Софійської площі. Київ не раз проводив такі архітектурні відбори. До прикладу, міжнародний конкурс «Територія гідності», під час якого шукали концепцію оновленого громадського простору ядра міста, давно завершився, а жоден з проектів-переможців не реалізували через відсутність коштів.
Проти конкурсів співкоординатор Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук. За приклад він наводить Контрактову площу, яку кілька років тому за результатами іншого конкурсу мали перетворити на пішохідний простір. Та «Київавтодор» поклав тут новий асфальт.
«Щодо загального облаштування площі, то це очевидні речі, які потрібно просто робити. Площа має бути тиха, комфортна, спокійна, зручна для киян і туристів, — пояснює урбаніст. — Звісно, до її облаштування не можна підходити виключно з точки зору транспортної інфраструктури. Це насамперед пішохідна зона, вона повинна мати відповідне облаштування з озелененням під стінами Софії, з лавками та місцями для відпочинку. Друге питання — площа має бути повністю заблокована від проїзду та паркування автотранспорту».
Урбаніст зауважує, що облаштування площі не є компетенцією «Київавтодору», такі розпорядження корпорація повинна отримати від міської адміністрації. На жаль, позиція мерії не завжди спрацьовує на захист святині.
