У холі критої ковзанки «Атек» дуже людно. Однак, здається, штовханина нікого не бентежить. У черзі до віконця з написом «прийом ковзанів» — особи бадьорі і рум’яні; у вікно прокату — стоять з радісним передчуттям. 20.30, початок чергового масового сеансу: перевзутий у ковзани народ незграбно дріботить на льодове поле. І почалося... Молодий хлопець, який упевнено відчуває себе на льоду, намагається навчити азам катання свою подругу, яка із завидною завзятістю норовить на цей лід «сісти». Інший — явно уявив себе льодовим «Шумахером», внаслідок чого мало не постраждав «паровозик» із чотирьох явних «неофітів». Переконлива перемога сучасних технологій відчувається і на ковзанці: один ковзаняр «переслідує» товариша, який виписує хитромудрі піруети, і намагається зняти його на камеру мобільного.
За один сеанс масового катання на «атеківське» льодове поле може вийти близько 220 чоловік. І, головне, хочуть виходити: в окремі дні тут бувають такі аншлаги, що адміністрації доводиться вдаватися до вельми непопулярних заходів — обмежувати кількість ковзанів, що видаються напрокат. Що зробиш: нормативи, які вимагають «вийняти і дати» кожному «фігуристу» 8 кв. м. льодового простору. За словами співробітника «Атека» Віталія, в останні 2-3 роки є всі ознаки льодового «буму». Цікаво, що останнім часом часті гості «Атека» — не просто самотні ковзанярі: багато фірм проводять тут... свої корпоративні вечірки. Коли замовника запитують, чому — відповідь, як правило, одна: «Ресторани, прогулянки на теплоході, що, як правило, супроводжуються випивками, набридли. Хочеться чогось такого». І... організовують наступну вечірку тут же. «Це добре, що все більше людей прагнуть провести дозвілля з користю для здоров’я», — справедливо зазначає Віталій.
До речі, про те, щоб школярі проводили свої зимові канікули з користю, потурбувався і столичний мер. Згідно з його розпорядженням, на спортивних майданчиках і стадіонах Києва буде організовано 154 льодові ковзанки. З цією метою районним адміністраціям доручено забезпечити організацію і освітлення льодових ковзанок на спортивних майданчиках і стадіонах. Звичайно, усе це буде можливо при відповідних погодних умовах. А вони останнім часом якраз і підводять. Перетворити стадіони і спортивні майданчики на ковзанки, можна лише за умови, що температура повітря хоча б тиждень не підійматиметься вище десяти градусів морозу. Це, не секрет, уже стало рідкістю.
Є інший варіант — штучні ковзанки, на яких тренуються фігуристи, ковзанярі та хокеїсти. У певні дні тижня на них організовуються сеанси масового катання — тобто льодовий стадіон стає надбанням широкої громадськості. Яскравий приклад тому — вищезазначений «Атек». Ясна річ, за те, щоб покататися на льоду, необхідно заплатити — у столиці ціна коливається близько 10 гривень (студентам і дітям — знижки). Не працюють ковзанки тільки влітку — з настанням тепла інтерес до цього виду дозвілля гасне.
У всі ж інші місяці попит істотно перевищує пропозицію. Через це виникає маса неприємних для клієнтів ситуацій. Основні скарги — на тісноту і нестачу ковзанів потрібного розміру. «Коли я прийшла на ковзанку, усі ковзани мого розміру уже розібрали, — розповідає Людмила. — Довелося брати на розмір більше, і їздити у них мені було дуже незручно». До речі, за словами директора ковзанки «Сніжинка» Ніни Сонцевої, бажаючих кататися більше не стало, менше стало... власних ковзанів. Останнім часом вони серйозно подорожчали, тому сьогодні більшість бажаючих покататися віддає перевагу прокату. Як розповідає Н. Сонцева, на частину ковзанів «Сніжинки» навіть приклеєно папірці з написами. Справа у тому, що у ковзанки є свої постійні клієнти. Багато з них — діти, у яких немає власних ковзанів і які починають вважати «своїми» певні прокатні ковзани. Співробітники «Сніжинки» йдуть їм назустріч, і залишають засоби пересування на льоду, що сподобалися маленьким відвідувачам.
Правда, нерідко прокати несуть збитки. Причина проста: крадіжка. Щоб з цим боротися, вирішено було брати за пристойні ковзани відповідну заставу — де 200 гривень, а де і 500. Також на певних ковзанках у заставу беруть техпаспорт від автомобіля, а то і «громадянський» паспорт, незважаючи на те, що законом це забороняється. Ініціаторами «документальних» застав часто стають самі клієнти — вільні 200 — 500 гривень є далеко не у всіх, не кажучи уже про автомобіль. «У нас була практика брати у заставу мобільні телефони, — розповідає Ніна Сонцева, — але потім перестали. Один раз нам підсунули поламаний апарат. Тобто клієнти зі спокійною душею обміняли абсолютно неробочу «мобілку» на цілком пристойні ковзани». Також припинили видачу ковзанів на студентські квитки — часто, як показала практика, вони виявлялися своїм господарям не потрібними.
Проте украдені ковзани — не найбільші збитки власників ковзанок. Наприклад, гіпермаркету «Караван», який на даний момент будує власну ковзанку площею 11316 квадратних метрів, проект обійшовся у 700 тисяч євро. Як розповідає керівник «Каравану» Олександр Грановський, проект не бізнесовий, а рекламний — окупляти подібний захід доведеться років десять. Правда, є й інша версія. Як по секрету розповіли «Дню» на одній з ковзанок, день роботи ковзанки повністю окупляється за два сеанси масового катання.
Словом, у Києві можливість відчути себе фігуристом є практично у кожного. У регіонах справи йдуть значно гірше. Наприклад, у Криму взагалі немає штучної ковзанки, і, ясна річ, надто рідко з’являються звичайні. Як повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО , у 80 х роках дляСімферополя було спроектовано грандіозний Льодовий палац. Його будівництво розпочалося під керівництвом ЦК комсомолу. Було зварено величезний металевий каркас будівлі, на який було витрачено приблизно 1 мільйон радянських рублів, але потім гроші закінчилися, будівництво було відкладено. Каркас потихеньку собі іржавів, терпляче чекаючи фінансового благополуччя. І не дочекався. З розвалом СРСР усі надії на поновлення будівництва зникли. Було кілька спроб продати недобудовану будівлю, певні занадто сміливі підприємці висували різні ідеї добудування і модернізації Льодового палацу, але нічого не вийшло. Металевий каркас, що поступово поржавів почали називати «Льодове позорище». Сьогодні остаточно вирішено, що будівництво поновленню не підлягає.
Земельну ділянку під Льодовим палацом, що не відбувся, уже виділено одній з будівельних фірм, і на місцевому телебаченні вона щосили уже рекламує майбутнє будівництво — там виросте елітний житловий будинок з широкими лоджіями і двориками-патіо для власників квартир… Найближчі для кримчан ковзанки є у Дніпропетровську й Одесі.
Харків, як і Київ, чекає морозів. Як передає Марина ГОЛІНА, наразі в усіх районах міста збирається інформація про стан майданчиків для можливого залиття ковзанок. У основному для цих цілей використовуються хокейні «коробки», футбольні поля, а також незайняті «п’ятачки». Поки дозволяла погода, усі ці майданчики готували і очищали від сміття співробітники районних жеків. Тепер по всьому місту розпочнуться роботи з залиття, правда, для цього необхідні гроші, оскільки вода не безкоштовний ресурс. А ось «льодовим» бізнесом на Харківщині не займаються. Єдине місце організованої ковзанки знаходиться на базі Харківського Палацу спорту. Тут за невелику плату будь- хто бажаючий може взяти напрокат ковзани і покататися.
У центральному парку Вінниці ковзанку вручну заливає місцева аматорська хокейна команда. Як повідомляє Мирослава СОКОЛОВА , хокеїстам хочеться грати, і за те, що парк надає їм місце, після ігор вони пускають на поле бажаючих покататися на ковзанах. За вхід платять невеликі гроші, тут же можна взяти на прокат ковзани або наточити свої. Але, як запевняє директор парку Володимир Телесник, ковзанка працює не на гроші, а на підтримку іміджу парку. У міському спорткомітеті радіють і тому, що катання на ковзанах у місті живе. А ще чекають, коли комунальні служби впорядкують ковзанки у дворах багатоповерхівок — саме на них документально покладено це зобов’язання. Зрозуміло, що на фоні існуючих комунальних проблем, ковзанка відходить на задній план.
У південному місті Одесі, де, за свідченням Олени АСТРАХОВИЧ , навіть калюжі покриваються льодом не більш ніж місяць-два на рік, виховалися одні з кращих фігуристів країни. Їхні імена знає сьогодні весь світ — Оксана Баюл, Віктор Петренко. Танцювальна пара Грушева — Гончаров уперше вийшли на лід також в Одесі. У той час у місті ще працювали три льодові майданчики: Палац спорту, мала і велика ковзанка «Крижинка». Крім них були доступні усім і кожному ставки парку «Перемога». Сьогодні у місті й області залишилася всього одна «Крижинка». І та з нестандартним маленьким полем — 20 на 40 м. Каток фінансується з обласного бюджету. Але для організації повноцінного навчального процесу: проведення змагань, зборів грошей, що виділяються, катастрофічно не вистачає. Тренери вдаються до допомоги спонсорів, батьків учнів. Але з кожним днем підприємців, бажаючих фінансувати спортивні досягнення, стає все менше. Розбилася об підводні камені економіки й ідея створення у місті приватних ковзанок. Спочатку бажаючих її реалізувати було багато. Особливо після того, як Оксана Баюл і Віктор Петренко стали переможцями олімпіад. Підприємці буквально атакували директора спорт-школи Володимира Мельниченка пропозиціями. Але потім, ймовірно порахувавши кількість необхідних витрат проекту, один за одним почали зникати.
ДО РЕЧI
Перелік льодових ковзанок на спортивних майданчиках і стадіонах Києва
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ район: Школи: № № 15, 21, 59, 92, 110, 112, 122, 130, 150, 227, 273. Жеки: № № 101, 102, 103, 105, 106, 112.
ДАРНИЦЬКИЙ район Школи: №№ 111, 177, 160, 255, 266, 267, 289, 290, 303, 305,314, 316.
ДЕСНЯНСЬКИЙ район: Стадіон навчальної позашкільної установи районного спортивно-оздоровчого центру (вул. Драйзера, 2-б). Школи: №№ 39, 107, 213, 238, 263, 264, 293. Жеки: №№ 302, 307, 311, 313.
ДНІПРОВСЬКИЙ район: Школи: №№ 11, 99, 31, 65, 125, 126, 128, 141, 158, 167, 184, 188, 204, 234, 246.
ОБОЛОНСЬКИЙ район: Школи: №№ 8, 9, 104, 68, 170, 194, 216, 225, 226, 231, 233, 240. Жеки: №№ 1, 2, 3, 5, 12, 13, 14.
ПЕЧЕРСЬКИЙ район: Школи: №№ 5, 32, 47, 88, 90, 109. Жеки: №№601, 603, 604, 605, 606, 607, 608.
ПОДІЛЬСЬКИЙ район: Школи: №№ 63, 118. Підлітковий клуб «Олімп» (просп. Правди, 98).
СВЯТОШИНСЬКИЙ район: Школи: №№ 35, 83, 197, 200, 254.
СОЛОМ’ЯНСЬКИЙ район: Стадіон ЦСКА (просп. Повітрофлотський, 10). Школи: №№ 7, 46, 52, 60, 64, 69, 159, 164, 166, 174, 187, 221, 229, 318, 324.
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ район: Школи: №№ 1, 28, 41, 61, 70, 82, 101, 102, 139. Жеки: №№ 1002, 1009, 1011, 1013, 1014, 1015, 1016.
За матеріалами прес-служби КМДА
