Трішки навчання, грошей, велике бажання діяти — і мрія готова до здійснення. Так виглядає програма неформальної громадянської освіти сільської молоді «Майстерня сільських ініціатив». Троє дівчат-координаторок за підтримки меценатів навчають молодь перетворювати свої мрії на здійснені проекти, які позитивно впливають на життя всього села. Наразі проект охоплює три регіони — Донецьку, Івано-Франківську та Черкаську області. За три роки активістки залучили до «Майстерні сільських ініціатив» понад чотири десятки сіл.
Основна цільова аудиторія — старшокласники. Їхніми зусиллями вже створені літні кінотеатри, футбольні поля, дитячі майданчики, відзняті документальні фільми про історію сіл, запрацювали дитячі гуртки. Спілкуючись з учасниками та керівниками проекту, переконалися, що вони — наші однодумці, адже, як і «День», гуртують людей довкола цінних ідей і примножують простір розумного у країні.
МАЙДАНЧИК-ПОДАРУНОК
Школярка Ганна КІЛЯР живе у селі Староварварівка Донецької області. Дівчина дає собі тиждень на завершення власного проекту — створення дитячого майданчика на території школи. Ганна каже, що це своєрідний подарунок рідному навчальному закладу. Та скидається на те, що це подарунок для всього села, де попри мальовничі краєвиди, не було зручного місця для дитячого відпочинку.
«У нас немає місця, де могли би проводити вільний час діти дошкільного віку та молодші школярі. Ми бачили, що їм не вистачає чогось, щоб разом гратися і спілкуватися. Тому вирішили облаштувати для них такий простір. Зараз бачимо, що недарма. Ми ще добудовуємо майданчик, а діти вже приходять сюди гратися, — розповідає Ганна. — Зараз ми на завершальному етапі, уже поставили лави та дві гойдалки, вкопали стовпчики і старі шини, щоб діти бігали по них, зробили пісочниці. Ще хочемо висадити дерева і зробити клумбу».
Бюджет проекту — три тисячі гривень. Його надає «Майстерня сільських ініціатив» як грантові кошти. Школярі додали до цього власні заощадження, хто скільки міг, також долучили батьків та вчителів. Так, учитель трудового навчання підказував, як краще змайструвати лавиці, а тато Ганни привозив із Краматорська необхідні матеріали. Довкола однієї ідеї об’єдналося все село, а учні набули корисного досвіду.
«Особисто я в цьому проекті перевірила свої організаторські здібності, — розповідає Ганна. — Мені сподобалося збирати команду і працювати гуртом. Завдяки цій роботі я обрала майбутній фах. Один із перших навчальних семінарів був на тему прав людини, і мені захотілося пов’язати свою професію з правом. Сподіваюся, що там, де я навчатимусь, будемо створювати щось на зразок цього».
«АКВАРЕЛЬКА» З «БАРАБАНОМ»
Щоб долучитися до «Майстерні сільських ініціатив», потрібно заповнити анкету на офіційному сайті програми. Із вересня координатори запрошують учасників на навчання. Це три семінари, під час яких старшокласників вчать створювати ідеї, розробляти плани для їх реалізації та, врешті, допомагають втілити їх у життя. Проекти — найрізноманітніші. Для глибинки це прорив, хоча міським жителям ідеї школярів можуть видатися банальними.
Зокрема, в доробку «Майстерні сільських ініціатив» уже є екоклуб GreenTeamVS учнів Косівської гімназії-інтернату (Івано-Франківська область), який влаштовував акції зі збору сміття. Ще є гурток «Дірявий барабан», де школярі Ірдинської школи, що на Черкащині, вчать молодших учнів гри на гітарі. До речі, школярі з селища Ірдинь реалізували ініціативу «Друге життя зупинки» — відновили дах старої зупинки, поштукатурили стіни і розмалювали їх петриківським розписом. А в селі Михайлівка на Донеччині відкрилась художня студія для дітей «Акварелька». Ніби нічого надзвичайного, але пригадую своє дитинство в селі, де практично не було цікавого дозвілля, а місцевих старшокласників не цікавило нічого, крім походеньок до бару, і ці результати вражають.
НА ПРОЕКТОР — НАКОЛЯДУВАЛИ
Починалося все років п’ять-шість тому. Як згадує координаторка «Майстерні сільських ініціатив» Оксана ІВАНІК, програма вчила активних людей реалізовувати соціальні проекти. Випускники державної програми вирішили продовжити справу. Оксана родом із Краматорська, тож стала координатором проектів у Донецькій області.
«Я сама із села, тому знала, що це таке, що молодь після школи з нього їде. Тож ми взяли за цільову аудиторію старшокласників, які можуть щось зробити, провести певні заходи, щось ремонтувати-будувати й підтягувати менших. Це був ризик, бо не було зрозуміло, як це працюватиме. Адже в інтернеті з такими школярами сильно не поспілкуєшся, треба їхати в село, — каже Оксана Іванік. — Жителям Донецької області це було трохи незрозуміло та страшно, бо починалося все 2014 року. Та коли минув рік, ми були в захваті, бо не очікували, наскільки сільська молодь зможе розворушити громаду».
Оксана погоджується, що дитячі ідеї — не надто інноваційні. Унікальними є умови, в яких вони реалізуються. Наприклад, в одному селі дівчата робили пляж і дитячий майданчик. Крім грантових трьох тисяч гривень, спромоглися назбирати ще 15 тисяч гривень. А молодь на Черкащині взялася за літній кінотеатр, однак не було проектора. Гроші на нього наколядували.
ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СЕЛА
Головним меценатом проекту є Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини та Фонд Роберта Боша. Фінансування передбачено до кінця нинішнього року, а далі активістам потрібно буде шукати нових спонсорів, чим зараз і займаються, подаючи заявки у різні міністерства та на державні програми.
«Класно, коли німецькі платники податків переживають за те, що відбувається в українських селах. Але це наші села, і наша держава має це фінансувати, — додає Оксана Іванік. — Крім того, ми хочемо партнерства з формальною освітою, щоб школи запозичали наш досвід. Реально класно бачити, коли учасник проекту, який у вересні прийшов закомплексований, без потенціалу, через рік представляє ідею перед ЗМІ або стає президентом школи. Для нас ці ініціативи є інструментом розвитку школярів та всього села».
Результати майстерні вимірюються не лише парками-майданчиками-фільмами. Це мотивує громаду згуртуватися і дає відчути міць, для дітей це стає цінним досвідом. А в масштабах країни такі низові ініціативи доводять: хочеш змін — просто дій.
Фото надані «Майстернею сільських ініціатив»
