Регулярно у ЗМІ та соціальних мережах можна прочитати про збір коштів на лікування наших бійців, поранених у зоні АТО. Часто там можна прочитати, що хлопцям «потрібне лікування за кордоном, бо, на жаль, Україна не може допомогти таким хворим»... Однак, виявляється, наша держава має засоби, які могли б пришвидшити загоєння ран навіть у тяжкопоранених. Ці ліки вже були перевірені в умовах бойових дій як екстрена допомога, адже їх було розроблено й застосовано ще під час Другої світової війни нашим співвітчизником, видатним ученим Олександром Богомольцем. Це — так звана сироватка Богомольця, якою успішно лікували інфекційні хвороби і переломи у військових, а також — вогнестрільні поранення, ураження очей, ставили на ноги хворих із сепсисом, і це ще в 1941 — 1945 роках. Тоді сироватку було випробувано на 5637 хворих.
Є безліч свідчень лікарів, наприклад, Н.С. Солун та Е.М. Солун, щодо надзвичайної ефективності препарату Богомольця в умовах війни. Сироватка сприяла одужанню більшості хворих. Продовживши дослідження та вдосконалення свого препарату академік Богомолець помітив, що його сироватка сприяє лікуванню й інших захворювань.
Цікаво, що з часом, актуальність винайденого препарату не зменшилася. Із кожним роком лікарі, які використовують сироватку у своїй практиці, відкривають нові можливості та властивості винаходу Богомольця. Такі свідчення, зокрема, вдалося зібрати й синові Олександра Богомольця — Олегові, який продовжив працю батька.
Одна біда: зараз випуск «сироватки Богомольця», який здійснювався київським підприємством «Біофарма», тимчасово припинено. Для відновлення виробництва потрібно внесення поправок до Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині». Так, для виготовлення сироватки потрібні донорські органи. Річ у тім, що антиретикулярна цитотоксична сироватка (або скорочено АЦС ), — препарат, отриманий з крові коней, гіперімунізованих антигеном, і виготовлений з клітин селезінки і кісткового мозку людини, тобто органів, які багаті на сполучну тканину. Такі органи, з дозволу родичів, раніше бралися у людей, які, наприклад, загинули під час автокатастроф. Нині, у чинній редакції закону, така практика не є можливою.
Уже кілька років небайдужі громадяни, медики, депутати роблять спроби на законодавчому рівні підтримати випуск надзвичайно потрібного препарату, особливо ж гостро питання про відновлення серійного випуску винаходу Богомольця постало, коли в Україні розпочалась АТО.
Тепер уже група активістів Майдану обходить кабінети українських чиновників та можновладців, доводячи необхідність внесення поправок та доповнень у згаданий вище закон про трансплантацію, які дозволили б відновити випуск «сироватки Богомольця», хоча б для потреб АТО. Волонтери переконані, що такі поправки допомогли б урятувати не одне життя українського військового та прискорили б одужання сотням українських солдатів.
Про «сироватку Богомольця» я дізналася від лікаря з міста Трускавець Володимира СТЕЦИКА, який перейняв досвід використання сироватки від київського лікаря-науковця Інни Мягкої. Він уже понад 14 років використовує цей препарат для лікування своїх пацієнтів.
За багаторічну лікарську практику лікар Стецик зібрав сотні позитивних свідчень щодо сироватки. Він випробував цей препарат і на собі, і на своїх рідних, і на знайомих, за допомогою сироватки поставив на ноги чимало відпочиваючих зі складними хронічними недугами, Володимир Ількович з усією відповідальністю стверджує, що препарат просто конче необхідний нашій армії сьогодні.
Те, що препарат прискорює одужання поранених від вогнепальної зброї, підтверджують і свідчення лікарів, які використовували сироватку для лікування воїнів-афганців, які між собою називали її «кінська» сироватка. Ці свідчення підтвердив Володимиру Стецику і голова Спілки афганців Дрогобича, який під час війни в Афганістані сам став свідком, як військовому вдалося врятувати життя і вивести його із септичного стану тільки завдяки використанню «сироватки Богомольця».
До речі, як за часів СРСР, так і в наші дні цим препаратом лікували багатьох високопоставлених осіб. Лікар-онколог Г. Паніна із міста Сєверодонецька застосовувала цю сироватку і для лікування чорнобильців. Є свідчення успішного застосування сироватки при захворюваннях нервової системи, у психіатрії, офтальмології, АЦС добре лікує ревматизм, виразкові хвороби шлунка та 12-палої кишки, ендоміокардити, хронічні гнійні процеси в легенях, судинну дистонію, гепатити різної етіології.
У Києві винахід Богомольця для лікування хворих активно практикувала Інна Мягка, кандидат медичних наук, доцент кафедри терапії Інституту вдосконалення лікарів, яка 40 років присвятила терапевтичній дії та написала докторську дисертацію щодо успішних результатів впливу сироватки під час лікування атеросклерозу судин головного мозку. Терапевт Олена Петрівна Холод-Корнієнко вважає себе ученицею і послідовницею Інни Петрівни, вона говорить, що й досі не може збагнути, як можна було припинити випуск препарату і продати такий стратегічний об’єкт як «Біофарма». За свій багаторічний досвід роботи на кафедрі терапії поруч з Інною Петрівною, а також працюючи спочатку заступником головного лікаря, а потім головним лікарем у Чорнобильському районі, вона багаторазово переконувалась у високих результатах використання «сироватки Богомольця» для діабетиків, хворих на атопічний дерматит, бронхіальну астму (ядуху), а також опромінених чорнобильців, з метою профілактики онкології. За словами пані Олени, зараз з підприємства «Біофарма» звільнено лаборантів, які знали рецептуру виготовлення препаратів, тому, зволікаючи з відновленням випуску, можна згаяти час. Олена Петрівна також дуже переймається тим, що сироватка не потрапляє до наших поранених бійців.
На жаль, у СРСР «сироватку Богомольця» не запатентували. У багатьох країнах АЦС з’явилася під назвою «серум Богомольця». Довгі роки препарат не застосовувався через безвідповідальні дії чиновників.
«Отож виходить, — говорить Володимир СТЕЦИК, — що хоча сироватка АЦС і має унікальні лікувальні властивості, але навіть зараз, коли в країні склалася така воєнна ситуація, ми чомусь не використовуємо препарат, який міг би поставити на ноги багатьох травмованих і тяжко поранених під час АТО. Нам залишається тільки сподіватися, що в чиновницьких кабінетах зрозуміють важливість відновлення випуску цих вітчизняних ліків. Наші волонтери надії не втрачають...»
