Відразу в двох містах Харківської області стартували пілотні проекти з реформування в первинній медицині, розроблені громадськими організаціями раніше, ніж щось зрушилося на загальнонаціональному рівні. Чугуїв та Куп'янськ стали місцями, де до 2017 року випробують різні моделі роботи сімейних лікарів, з урахуванням успішного європейського досвіду - в проектах беруть участь експерти Естонії та Німеччини. Аналогічні проекти запустять і в Одеській області.
Фінансову сторону підтримали міжнародні донори, але розмір вкладень організатори поки не розголошують. «Можу сказати, що ми виграли тендер, але договору ще не підписані, тому ми не повідомляємо обсяг фінансування», - каже Михайло Довгопол, координатор проекту та член Харківської експертної групи з питань підтримки медреформи. Саме ця група, до якої увійшли представники різних громадських організацій і чугуївських органів самоврядування, створила «дорожню карту трансформацій первинної медицини». Простіше кажучи, прописала схему основних напрямів у роботі лікарів, які поміняють. Однак, як подіють схеми у реальному житті, стане ясно тільки під час роботи проектів, кажуть ініціатори, практика покаже, що може бути застосовано для української ґрунту, а що ні.
Основні проблемні питання пілотів, що запускаються, обговорили 28 квітня в Харкові на круглому столі «Дієві діалоги про первинну медицину», де зібралося близько 60 фахівців, які підтримали проект. Тут були сімейні лікарі, медичні управлінці, керівник з департаменту охорони здоров'я Харківської ОДА, прибули також експерти з Естонії, яка успішно провела радикальні реформи в первинній медицині.
Президент естонської асоціації сімейних лікарів Рут Калда каже, що Україна за організацією медицини зараз перебуває в тому ж стані, що і Естонія в 90-ті роки, проте в їхній країні зміни в медицині відбувалися одночасно з впровадженням системи страхування. При цьому перевага України в тому, що можна взяти готовий практичний досвід інших країн. «У вас є можливість «перескочити» через тривалий шлях розвитку, проб і помилок, який пройшла медицина в цивілізованому світі, й одразу використовувати наявні моделі - але пристосувати їх до місцевих умов», - упевнена Рут Калда.
На обговоренні практикуючі фахівці говорили про те, що пора прибрати «плани» прийому пацієнтів, коли виділяється 15 хвилин на людину, що якість роботи лікаря найкраще регулює ринок і вигідний контракт, а не штрафи, під страхом яких лікар вважає за краще не діяти, щоб не помилитися. Легалізацію ринку, демонополізацію медичної освіти називали кращими стимулами для розвитку лікарів. Думали, як виправити абсурдну ситуацію, коли і без того недостатні кошти, виділені на медицину, використовують неефективно. Йшлося і про виховання відповідальності пацієнта за стан свого здоров'я.
У розробці пілота врахували власний досвід впровадження сімейної медицини, оскільки подібні спроби робляться в Україні вже близько десяти років, проекти з трансформації медреформи успішно реалізували в Комсомольську, Дніпропетровську, Вінниці. «У нас в Чугуєві реформування почалося ще в 90-ті роки, але поки значних зрушень не відбулося, - пояснює головний лікар Чугуївського центру первинної санітарно-медичної допомоги Тетяна Черевань. - Гострим залишається питання навчання, перекваліфікації лікарів для сімейної медицини. Також лікарям бракує адекватної заробітної плати та обладнання. Але зараз назрів відповідний момент для реформ, коли можна вибрати з різних варіантів відповідний, змінити структуру надання медичної допомоги, коли сімейний лікар зможе стати менеджером».
Запуск пілотів у Чугуєві і Куп'янську дозволить вчитися, обмінюватися досвідом, а головне - допоможе підібрати локальні моделі, які відповідають потребам місцевих громад, пояснює координатор проекту Михайло Довгопол. Через 12 місяців роботи пілотів їхні результати стануть основою подальшої широкої реформи, держструктурам залишиться просто підтримати успішні проекти, що вже працюють, готовий досвід застосують на рівні Харкова.
