Стару цукерку загорнули в новий кращий фантик — таке нагадують зміни в комунальному підприємстві «Київська міська лікарня ветеринарної медицини». Понад місяць тому з посади директора ветклініки пішов Михайло Заславський, добіг кінця термін дії його контракту. Пан Заславський запевняв, що за рік на цій посаді перетворив комунальне підприємство на найкраще в Україні — але чомусь працювати там далі не захотів.
Тимчасово виконуючим обов’язки директора міської ветклініки призначено Наталію Мазур — про це йдеться у розпорядженні київського мера Віталія Кличка від 26 грудня 2018 року. Нового директора обиратимуть за передбаченою законом процедурою, тобто на конкурсній основі, як було й у випадку із Заславським.
Все законно і начебто добре. Але громадськість насторожена тим, що за зміною посадовців не змінюється «начинка» клініки ветеринарної медицини. Торік комунальне підприємство отримало 20 мільйонів гривень на стерилізацію та вакцинацію тварин, а також на функціонування загалом. Та й досі відлов і стерилізація безпритульних котів і собак — прерогатива волонтерів. Імідж комунальному підприємству псує не лише низька якість послуг, а й фінансові зловживання, які тягнуться з року в рік, тоді як покарань — жодних.
20 МІЛЬЙОНІВ НА ВІТЕР
Відтак у Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) протягом грудня-січня були внесені відомості про відкриття у прокуратурі та НАБУ кримінальних проваджень на підставі звернень журналістів газети «Громадянська республіка» і засновників громадської організації «Громадянські слідчі». У процесі журналістського розслідування вони знайшли факти неправомірної вигоди посадових осіб Київської міської держадміністрації та комунальних підприємств «Притулок для тварин», «Центр ідентифікації тварин» та «Київська міська лікарня ветеринарної медицини».
У заяві керівника ГО «Громадянські слідчі» Артура Муляра йдеться про суму завданих збитків — це 19,9 мільйона гривень. У витягах з ЄРДР також фігурують суми в 610 тисяч і 404 тисячі гривень. Усі цифри мають підтвердження. Так, сума в 19,9 мільйона гривень — це результат аудиту ефективності оцінки діяльності КП «Притулок для тварин», КП «Центр ідентифікації тварин» та КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» у травні 2016 року. Його проводив департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Нагадаємо, саме після виявлених порушень у Київраді вирішили реорганізувати три комунальних підприємства в одне — КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини».
«У ході аудиту встановлено фінансових порушень на загальну суму в 19,9 мільйона гривень, зокрема: внаслідок недотримання підприємствами бюджетного законодавства та недоліків, які негативно вплинули на результативні показники їхньої роботи, сума порушень, що призвели до втрат, становить 1,26 мільйона гривень; ризику втрат фінансових і матеріальних ресурсів — на суму в 4,4 мільйона гривень; інших порушень — на суму в 14,3 мільйона гривень», — ідеться на сайті департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.
Дані, оприлюднені у витягах ЄРДР, також узяті з результатів аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності в трьох комунальних підприємствах, але раніше, протягом 2013—2015 років. Це витрати, пов’язані з порушенням законодавства: нецільове використання коштів, неправомірні витрати та недостачі. Між тим, аудиторська перевірка КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» 2017 року виявила лише дрібні порушення щодо ведення бухгалтерського обліку та достовірного формування фінансових звітів. Наскільки ефективно працювала комунальна ветлікарня за директора Михайла Заславського, поки оцінити важко, бо профільний департамент ще не проводив фінансового аудиту.
Бентежить інше: ще за результатами аудиту 2016 року мерія планувала звернутися до правоохоронних органів. Так, у протоколі засідання постійної комісії КМДА з питань екологічної політики від 22 березня 2017 року зафіксовано, що депутати підтримали рішення «звернутися до правоохоронних органів щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які, за результатами аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств «Київський міський притулок для тварин», «Центр ідентифікації тварин» та «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», завдали збитків державі на суму в 19,9 мільйона гривень».
ГРОМАДА ЕФЕКТИВНІША ЗА МЕРІЮ?
Про покарання винних говорив і сам Заславський, який теж перевіряв роботу своїх попередників. Але які порушення виявив, чомусь публічно не заявляв. Тож замість чиновників відновлювати справедливість взялася громадськість. Саме з ініціативи активістів розпочато розслідування фінансових зловживань у комунальній ветклініці.
«Ситуація в цілому така, що порушення існують уже протягом років, а реально ми не бачимо покараних, не бачимо повернення коштів, є лише заяви різних посадовців, що порушення були. Але чому ніхто так і не довів справу до кінця? — зауважує активіст ГО «Громадянські слідчі» Михайло МАРЧЕНКО. — Є подібне рішення комісії з питань екології Київради щодо необхідності розслідування. Жодного результату. Про порушення говорив міський голова Віталій Кличко — ніякого руху. Усі посадовці твердять протягом років про корупцію, а до НАБУ, наскільки мені відомо, ми звернулися перші. Тобто пересічні громадяни ефективніші за цілу КМДА з усіма її юристами? Це схоже на кругову поруку, коли нові посадовці просто ігнорують свої обов’язки і правопорушення попередніх керівників. Але так не має бути: громадськість має знати правду, а нові керівники повинні боротися з правопорушеннями, а не покривати їх як співучасники».
Зоозахисники давно ставлять за взірець львівське комунальне підприємство «Лев», яке з невеликим бюджетом успішно наводить лад у ситуації з безпритульними тваринами в місті. За словами зоозахисниці Наталії ВИШНЕВСЬКОЇ, значно просунулися комунальні підприємства Дніпра й Житомира. Перший крок — публічність, на їхніх сайтах можна знайти інформацію про фінансову діяльність, про те, скільки тварин стерилізовано, а для скількох знайшли господарів, та інші відомості.
«Для початку потрібно зробити елементарні речі: оприлюднити, скільки коштів надано на комунальне підприємство із бюджету, що скільки коштує, як проводяться тендери. Як тільки це буде доступно для киян, тоді буде менше й питань, — вважає Наталія Вишневська. — Бо грошей надається більше, ніж на подібне львівське підприємство, але безпритульні тварини залишаються. Купуються якісь трактори, а на купівлю відеокамер грошей немає. Немає елементарних речей, які вже зроблені в інших областях: навігатори на машинах, які допомагають відловлювати тварин, працююча електронна реєстрація, картки на кожну тварину. Проблему неефективної роботи київської ветеринарної клініки можуть розв’язати чиновники, але вони не зацікавлені у нормальному менеджменті. За рік можна навести порядок, та їм це не треба, бо вони мають свій інтерес».
