Свого часу в Україні, і на Тернопільщині зокрема, було престижно займатися фермерством. Проте дуже швидко люди зрозуміли, що це важка щоденна клопітка праця навіть з докладанням титанічних зусиль нічого не варта без глибоких знань. Більше того, ці знання необхідно постійно поновлювати, бути в курсі останніх тенденцій, оскільки ринкові умови настільки безжальні, що якщо не вловиш новітні віяння, то швидко станеш неконкурентоспроможним.
У Хоросткові, що на Гусятинщині, працює Подільська дослідна станція. Це єдина в області науково-дослідна установа в галузі землеробства і рослинництва, тому основні напрямки її діяльності визначені проблемами сільськогосподарського виробництва регіону. Відповідно до ґрунтово-кліматичних умов області і запитів виробництва науковці дослідної станції розробляють ефективні заходи збереження та підвищення родючості грунтів, проводять роботу по селекції озимої пшениці, ярої вики, конюшини, первинному та елітному насінництву основних культур, що вирощуються в області. І за 60 років своєї діяльності місцеві фахівці досягли значних здобутків: виведено 30 сортів озимої пшениці, 6 — озимого жита, 7 — ярої пшениці, 13 — ярого ячменю, 15 — гороху, 5 — злакових трав, 4 сорти гречки. А за останнє десятиріччя селекціонерами створено 8 сортів ярої вики, озимої пшениці та конюшини лучної, одержано 21 авторське свідоцтво, розроблено рекомендації щодо кооперативних форм використання сільськогосподарської техніки, вивчено і впроваджено сумісне застосування пестицидів і регуляторів росту рослин при захисті зернових культур, створено систему хімічного захисту ріпаку тощо. Тому не використовувати на практиці здобутки фахівців Подільської дослідної станції, а працювати методом власних проб і помилок, є вкрай нерозумно. Тим більше, що тут планується відродити проведення семінарів для працівників сільського господарства. Про таку ініціативу йшлося під час робочого візиту голови обласної ради Михайла Миколенка до Подільської дослідної станції. За словами директора цієї установи Дмитра Шуля, потребу в таких семінарах відчувають багато агропідприємств та фермерів краю. Михайло Миколенко познайомився з технологіями вирощування мікробульб картоплі в біотехнологічній лабораторії, елітними посівами зернових, хоростківським дендропарком, який закладено у 1972 році у двох стилях — англійському і французькому.
До речі, у парку ростуть тюльпанове дерево, павлонія, піонове дерево, лавровишня вічнозелена, магнолієвий сад та різновиди ялівців, буків, кленів, кипарисовиків, самшитів.
