Найближчим часом у переліку національних програм у галузі охорони здоров’я з’явиться ще одна — «Розсіяний склероз 2005- 2010», яку було підготовлено та розроблено фахівцями Міністерства охорони здоров’я разом з провідними вітчизняними неврологами.
Довгий час на проблему росту цього захворювання у країні майже ніхто, крім хворих та їхніх лікарів, не звертав належної уваги. Між тим, ця хвороба дуже тяжка й підступна. Саме слово «розсіяний» означає, що у хворих виникають множинні вогнища уражень у центральній нервовій системі. За цієї хвороби уражається мієлінова оболонка, яка покриває, немов ізоляція, нервове волокно, що проводить інформацію в головному та спинному мозку. На місцях ушкодження мієліну утворюються затверділі рубці, які можуть цілком блокувати передачу нервових імпульсів, внаслідок чого виникають множинні порушення функцій нервової системи: знижується гострота зору, перед очима виникає «туман», з’являється слабкість у м’язах, і людині стає все важче ходити, порушується координація рухів, вимови...
«За останні роки практично в усіх країнах світу, зокрема і в Україні, спостерігається зростання захворюваності на розсіяний склероз (РС), — пише директор Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України, професор Петро Волошин. У 2003 році в Україні зареєстровано понад 18 тисяч хворих. Ця хвороба посідає провідне місце серед нетравматичних причин інвалідизації людей працездатного віку (21-45 років). Частіше страждають на розсіяний склероз жінки, а це, в свою чергу, впливає на демографічну ситуацію в країні.
Сьогодні в Україні, на жаль, недостатні доказові свідчення по діагностиці та лікуванню РС, а також нескоординовані клінічні та епідеміологічні дослідження цієї хвороби. До недавнього часу не існувало ефективних методів лікування РС, і лише не так давно були винайдені нові препарати, які впливають на основний патологічний процес. Як показали фармакоекономічні обґрунтування, їхнє застосування в лікуванні хворих на розсіяний склероз дає не тільки позитивні медичні результати, але й є економічно вигідним для держави. Зважаючи на це, у переважній більшості країн світу хворі забезпечуються цими ліками за державний кошт.
Дійсно, в кожній розвинутій країні Заходу існують державні та регіональні програми з розсіяного склерозу, які передбачають як забезпечення хворих медичними препаратами, так і медсестринський догляд і психологічну допомогу. І це не тільки прояв милосердя, але й жорсткий прагматизм. Адже дослідження в різних країнах показали, що поняття «дешеве зараз» не завжди відповідає поняттю «дешеве взагалі й надалі». Первинні вкладення в інтенсивну терапію РС на ранніх стадіях хвороби є найбільш економічно вигідними, тому що вони знижують ризик розвитку важких ускладнень та загострень, які погрожують життю та призводять до інвалідності, й таким чином зменшують витрати суспільства на терапію, реабілітацію та соціальне забезпечення хворих на РС.
Рання прогресуюча інвалідизація людей молодого віку лягає важким тягарем на плечі родичів, руйнує сім’ї, забирає цінних робітників. Сьогодні, на жаль, не існує засобів, що гарантують повне вилікування, однак в усіх країнах стандартом терапії є застосування ліків, що гальмують процес інвалідизації, зменшують кількість загострень та позитивно впливають на перебіг захворювання.
Те, що дешевше вкладати гроші в превентивне лікування, підтверджує й аналіз соціально-економічної ефективності лікування розсіяного склерозу, що оцінює прямі та непрямі витрати на утримання хворого. Прямі включають, насамперед, витрати на утримання хворих в лікувальному закладі, вартість лікарських засобів та немедикаментозних методів лікування, діагностичних досліджень, витрати з надання медичних послуг, включаючи оплату праці медичного персоналу. При цьому непрямі витрати визначаються відсутністю хворого на роботі або його виходом на інвалідність, витратами на оплату лікарняних листків, допомогою по інвалідності, втратами народного господарства у зв’язку із втратою працездатності хворого, а також частковою або повною втратою працездатності членів його родини, бо тяжкі хворі потребують постійного догляду тривалий час. Слід враховувати й нематеріальні витрати, пов’язані із зниженням якості життя хворого — це тяжкі страждання самих хворих та їхніх рідних.
Порівняльний аналіз, проведений вітчизняними та зарубіжними спеціалістами, показав, що непрямі витрати в середньому в п’ять разів (!) перевищують прямі. А в цілому медичні та немедичні витрати на лікування одного хворого на РС, наприклад, у Німеччині складають 40,4 тисячі доларів США.
Фармакоекономічний аналіз був проведений і в Україні — на кафедрі організації та економіки фармації (з курсом фармакоекономіки) Національного фармацевтичного університету під керівництвом професора Алли Немченко. Порівнявши витрати закладів охорони здоров’я при застосуванні традиційних схем терапії та схем з використанням препаратів превентивного ряду, науковці прийшли до досить показових висновків. Так, економічний ефект на одного хворого вже через рік становить значну суму. У масштабах країни — це семизначна цифра. Звісно, неможливо виразити в грошовому еквіваленті якість життя людини, точно підрахувати втрати народного господарства через утрату працездатності хворого та членів його родини, але це дослідження наочно демонструє переваги превентивного лікування, які зростають щорічно, виходячи з особливостей перебігу цієї важкої хвороби.
Таким чином, вважають медики, використання імуномоделюючих препаратів сповільнює прогресування ступеня інвалідизації в залежності від початкового рівня стану хвороби та препарату, що вживається хворим. Витрати на нього «окупаються», оскільки дозволяють запобігти інвалідизації.
Звичайно, досвід використання сучасних препаратів для лікування розсіяного склерозу в Україні досить обмежений: вони дуже дорогі, й дозволити собі лікуватись можуть лічені хворі. Та навіть за таких умов попередні результати свідчать про покращання або стабілізацію стану пацієнтів, які потребують продовження терапії, але не мають такої можливості. Зараз вони об’єдналися у товариства хворих на РС і звертаються до різних установ та організацій з проханням допомогти продовжити лікування.
Підтримують ці звернення українські лікарі та вчені, які розуміють, що зростання чисельності хворих на РС, переважне ураження цією хворобою осіб молодого та середнього віку, неухильне збільшення серед хворих кількості непрацездатних інвалідів на тлі обмеженої можливості надання їм адекватної ефективної допомоги в повному обсязі робить проблему розсіяного склерозу вкрай актуальною для України, переводячи її з суто медичної у ранг соціально-економічної.
Розуміють це і в Міністерстві охорони здоров’я, де розробили нову національну програму, яка передбачає цілу низку дій з метою забезпечення своєчасного та в необхідному обсязі лікування хворих. Це, насамперед, створення державного реєстру хворих на РС; організація централізованої закупівлі медикаментів, лікувального й діагностичного обладнання; впровадження системи реабілітації хворих і, поряд з тим, виділення коштів на проведення власних досліджень проблеми — наприклад, на розробку методик лікування РС за допомогою стовбурових клітин, вивчення патогенетичних механізмів захворювання за допомогою сучасних методологічних підходів та досліджень, зокрема молекулярно-генетичних.
Розробка цього документу — результат принципової та послідовної політики нинішнього керівництва МОЗ з покращання якості медичної допомоги в країні. До цього про прийняття ще однієї національної програми не могло бути й мови: фінансування галузі йшло за залишковим принципом, і не виконувалось навіть те, що було закладено в бюджеті. Лише нещодавно у фінансуванні галузі відбулися кардинальні зміни: вперше за роки незалежності вона почала фінансуватись в повному обсязі від запланованого. У медичні заклади пішли ліки та обладнання, почалась робота з оптимізації діяльності галузі, пошуку ефективних каналів співробітництва із зарубіжними організаціями та розробка нових національних програм. Таким чином, впровадження програми «Розсіяний склероз 2005-2010» дозволить тисячам хворих на РС громадянам гарантовано отримати необхідне лікування на високому сучасному рівні, зберегти не тільки належну якість життя, але й саме життя.
