«Шановна редакціє газети «День»!
Мене дуже зацікавила стаття Віктора Тимченка про прогрес на переговорах німецьких підприємців та адвокатів жертв нацизму (№131, 21.07.99 р.). Мені також довелося працювати в бауера і на заводі Боша в м. Бамберг (Баварія) довгі три роки, а компенсації я одержав аж 600 марок. На жаль, від Національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» роз'яснень я не отримав. Дуже вас прошу розповісти про наступний раунд переговорів у Бонні, адже конкретних результатів із нетерпінням чекають тисячі людей.
КОМЕНТАР «Дня»
Як повідомив «Дню» президент Української іноземної юридичної колегії, член наглядової ради українського Національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» Данило Курдельчук, могутнім каталізатором нових переговорних процесів послужили судові позови на німецьких підприємців. Укрін'юрколегія за допомогою німецького адвоката Петера Крузе підготувала більше як 700 позовів, розміри яких становлять від 25 тисяч до 50 тисяч німецьких марок. Справедливої компенсації чекають близько 600 тисяч наших співвітчизників, вивезених у 40-і роки на примусові роботи в Німеччину. Українські «остарбайтери» на жовтень 1944 року становили третину всіх іноземних робітників у Німеччині (а на червень нинішнього року — третину живих претендентів). Тим часом із DM124 млрд. їм дісталося лише DM400 млн., або... 0,3% від загальної суми компенсацій.
Переговорний процес, другий раунд якого відбувся в Бонні (він мав технічний характер), а подальший — у Вашингтоні, за словами президента Укрін'юрколегії, йде досить складно. Проте вже досягнуто декілька принципово важливих попередніх домовленостей. Зокрема, країна проживання і рівень життя на сумі виплати не відіб'ються, а становитиме вона приблизно DM10 тисяч компенсації кожному «остарбайтеру». На останньому засіданні у Вашингтоні було визначено і дату «припинення» терміну: 16 лютого цього року, тобто компенсацію одержать ті, хто дожив до цього дня або ж їхні спадкоємці. Шанс одержати компенсаційні виплати з'явився в так званих «переміщених осіб», тих, хто був мобілізований на роботу в межах окупованих територій. На жаль, мова поки що йде лише про тих, хто працював на промислових підприємствах приватного сектора. Доля інших, котрі гнули спину в публічному секторі економіки або в сільському господарстві, малолітніх в'язнів і жертв медичних експериментів буде вирішуватися після прийняття відповідного закону Бундестагом і створення Федерального фонду гуманітарних виплат.
Переговори триватимуть у серпні і вересні. На думку Д.Курдельчука, конкретних рішень потрібно чекати не раніше як на кінець року.
