Важливим на сьогодні є вирішення не лише екологічних і геологічних проблем Фіоленту, а й збереження особливого культурного шару берегової смуги. Прирізка смуги землі вздовж обриву робить Фіолент важкодоступним місцем для жителів міста та приїжджих. Господарські будівлі на цій території неминуче руйнуватимуть ландшафт і ауру цієї місцевості. При проведенні перевірки дотримання режиму охорони і природокористування ландшафтного заказника «Мис Фіолент» севастопольською міською організацією Всеукраїнської екологічної ліги було виявлено, що в північно-східній частині його території ведеться будівництво, не пов’язане з охороною території заповідника, яке змінює характер місцевості. Як повідомила представник Всеукраїнської екологічної ліги Маргарита ЛИТВИНЕНКО, «раціональне використання природних ресурсів неможливе без розробки детального планування району мису Фіолент і його узгодження в установленому порядку. Зараз використання і розвиток території відбувається з порушенням вимог чинного законодавства».
«Прибережна зона Криму в районі мису Фіолент почала освоюватись ще за античних часів, — продовжує М. Литвиненко. — Проте тоді екологічна і геологічна ситуації були стабільними. На кінець ХVIII століття в Криму проживало близько 300 тисяч чоловік. Після приєднання до Росії за досить короткий час населення Криму потроїлось. Тепер на південному узбережжі густина населення у вісім разів більша від європейської. Під час прокладання дороги Ялта—Севастополь було переміщено понад 10 млн. кубометрів землі. Як результат — на землях Севастополя майже сотні ділянок, де відбуваються активні геологічні процеси, — зсуви, обвали, утворення підземних карстових пустот. З 1946 року, коли в Криму почали вести облік технологічних зсувів, число їх збільшилось у 25 разів.
У 1999 році скелясті породи зсунулись у зону, де купаються люди, об’єм переміщених мас — 20000 кубічних метрів, вага — 40000 тонн. Уламки порід скотились в акваторію Чорного моря, поховавши під собою пляжі, повністю змінили надбережний ландшафт. На щастя, жертв не було. У Мармуровій балці поблизу Георгіївського монастиря стався обвал трьох тисяч кубічних метрів скелястих порід, що зруйнувало високовольтний кабель, а передова брила зупинилось у 49 метрах від будівлі військової частини. Ця частина Криму, і мис Фіолент зокрема, хоч і розташованi поблизу моря, проте не на вологому грунті. Підземні води стримуються особливими глиняними породами. Коли ж починається «окультурення» дачниками земель, через створенню колодязів і свердловин (часто без дозволу) підземні води виходять на поверхню. Звідси і обводнення, зміна геологічної стабільності.»
Під загрозою зсуву перебуває також і унікальна археологічна й історична пам’ятка — Георгіївський монастир, розташований на верхньому уступі садових ділянок, які нині обводнюються окрім атмосферних опадів ще й поливом городів. Берегова лінія обриву на захід від Георгіївського монастиря до мису Фіолент не вивчена археологічно, проте викликає великий історико-культурний і науковий інтерес. На південно-західних обривах Гераклійського півострова, біля підніжжя мису Фіолент, відкрито античні сільськогосподарські ділянки; під сучасним Георгіївським монастирем знайдено середньовічні печерні й наземні монастирські комплекси. На жаль, освоювана територія Георгіївського монастиря ще дотепер не має статусу природо- заповідної з чітко регламентованим режимом охорони і обмеження господарської діяльності; вона не віднесена до заповідного фонду України, в межах якого використання природних ресурсів чітко регламентується і відбувається після надання відповідних дозволів.
Після численних звернень екологічних організацій Міністерством екології і природних ресурсів у місті Севастополі було прийнято рішення про призупинення освоєння земельних ділянок в районі мису і розглянуто пропозицію вчених щодо створення на цій території заповідного об’єкта. Проте особливих зрушень поки що нема. На дачних ділянках гори сміття, відсутні каналізаційні системи. За прогнозами геологів і екологів, якщо не вжити негайних заходів — не перенести городи від берегів вглиб узбережжя, закріпити схили, — збільшиться кількість обвалів і зсувів. Звичайно, зараз важко говорити про переміщення вже збудованих готелів і котеджів, хоча інколи потрібні й такі заходи. Це довiв випадок з базою відпочинку «Каравела», яка суттєво постраждала під час обвалу в 1999 році.
На засіданні «круглого столу», присвяченого розгляду ситуації навколо мису Фіолент, присутні, серед яких були й представники Інституту біології південних морів, організації «Екологія і життя», «Морского собрания», Севастопольської міської організації Всеукраїнської екологічної ліги, Ради громадських організацій Севастопольського зсувового поста, вирішили активізувати контроль щодо дотримання норм екологічного законодавства у цьому унікальному куточку Криму.
ДОВІДКА «Дня»
Мис Фіолент утворився в одну із фаз горотворення. Після відкладення сарматських шарів по площині розлому вздовж берега на декілька сот метрів були підняті рожеві юрські вапняки. З них і починається нова берегова частина Південного Криму. На захід від розлому із глибин земної кори були видавлені темні вулканічні лави — кварцові кератофіри, які підняли сарматські шари на висоту близько 150 м. Фасад величезної каратофірової брили зараз роздроблений на величезну кількість островів і скель. Після вищого пейзажного ландшафту розпочинається біла стіна сарматських порід. На ній є широкий уступ над шаром водонепроникних глин, на якому б’ють джерела. Давній вулканічний масив біля моря є справжнім музеєм природи, розташованим поблизу великої селітебної території.
Там, де море пробило наскрізь широкий виступ давнього масиву, утворився грот Діани. Саме тут багато вчених — як наших так і закордонних — сподіваються знайти легендарне таврське святилище древньої богині. Міф говорить, що коли греки зібрались у похід на Трою, вони затримались у гавані Авліда, чекаючи попутного вітру. Жpець Калхант повідомив, що богиня Аpтеміда (у римській міфології — Діана) розгнівалась через те, що один iз ватажків греків, мілетський цар Агамемнон, убив священну лань. Богиня вимагала принести в жертву дочку царя — Іфігенію, але в останній момент зглянулась над дівчиною, замінивши її на лань. Богиня перенесла Іфігенію до Тавpиди, зробивши жрицею у своєму храмі, де від її руки повинні були гинути всі чужоземці, які потрапляли у ці краї. Волею долі бpат Іфігенії Оpест з товаришем Піладом прибули до таємничої Тавpиди, щоб повернути до Еллади деpев’яний ідол — статую Аpтеміди. Коли вони намагались проникнути до храму, їх схопили і відвели до таврського царя Фоанта. Іфігенія врятувала брата і Пілада і разом з ними втекла з Тавриди. У Греції Іфігенія служила у хpамі Аpтеміди в містечку Бpавpоні. За переказами, там була і її могила, а в сусідніх поселеннях показували дерев’яну статую Аpтеміди, яку нібито доставили з Тавриди. Іменами Оpеста і Пілада названо скелі біля мису Фіолент.
