Все-таки недаремно таблоїди називають бютівця Валерія Писаренка показним женихом: мало того, що молодий, перспективний політик — ще й кулінар!
Готувати Валерія навчила мама, та й життя примусило...
— Моя мама могла приготувати будь-яку страву української кухні. Вона чудово готувала, — розповідає Валерій. — Іще я пройшов студентську школу. Я жив у гуртожитку, й там мені нагодилися всі мої кулінарні навички. Меню, звісно, було не дуже різноманітним. Часто їли вівсянку, різні каші, але при цьому готували й супи, й борщі.
— А як часто перепадав шматочок м’яса?
— М’ясо їли не так часто. Може, раз на тиждень, коли приходила чергова посилка тому чи іншому студентові. Вона зазвичай «реалізовувалася» на весь поверх або на кілька кімнат. І все це перетворювалося на якісь страви.
— Але зараз ви є завсідником дорогих ресторанів. Якій кухні надаєте перевагу?
— Я консерватор у їжі. Не люблю експериментів. Японська або китайська кухня не для мене. Я дуже люблю нашу українську кухню й італійську. Різні види вермішелі й паст.
— А що, скажімо, готуєте собі на сніданок у вихідні дні?
— Зараз дуже добре пішла б манна каша з полуницею. Манну кашу, гадаю, може приготувати будь-який чоловік, головне — контролювати нагрівання молока.
— Але манна каша доволі специфічний продукт.
— Це залежно від того, як приготувати. Манна каша, насправді, — дуже хороша страва. Ще я на сніданок можу приготувати різні оладки, сирники та млинці.
Читачам «Дня» Валерій Писаренко розповів свій рецепт млинців.
— Рецептів приготування млинців дуже багато, але для себе я обрав один уже дуже давно. Млинці не рвуться при перекиданні, немає горезвісної «першої грудки», виходять повітряними й ажурними.
Для цього рецепта знадобиться 3 склянки кефіру, два яйця, 0,5 ч. л. соди, стільки ж солі, 4 ст. ложки крохмалю, 8 ложок борошна, півсклянки цукру і соняшникова олія.
Жовтки збити з цукром. До кефіру додати соду, розмішати й дати постояти кілька хвилин. Потім додати до жовтків крохмаль, борошно та кефір, добре вимішати, щоб не було грудочок (я кефір додаю частинами).
Ввести акуратно збиті білки з сіллю та олію. Перший раз додати на сковороду крапельку олії, потім додавати не треба. Випікати тоненькі млинці, перевертати лопаткою. Викладати на тарілку, змащуючи вершковим маслом. Можна їсти окремо, можна — з різним начинням. Наприклад, із тією ж полуницею.
