Про органічні продукти та ГМО останнім часом говорять більш ніж достатньо. Генно-модифіковані продукти їсти не можна, вони негативно впливають на імунну систему, розумову діяльність, репродуктивну здатність — це якщо не засвоїли, то принаймні чули практично всі. А що тоді можна й варто робити? Федерація органічного руху України разом із виробниками сертифікованої органічної продукції з України, Польщі, Угорщини та Швейцарії спробували це пояснити, провівши у Львові перший в Україні ярмарок органічних продуктів. Така практика поширена за кордоном вже понад 20 років, іноземці постійно проводять схожі ярмарки, а органічну продукцію купують в спеціалізованих магазинах. І там такі продукти суттєво дорожчі, ніж у нас. Насправді органічні продукти не становлять собою нічого надзвичайного: земля, вода, сонце, дбайливість, любов і ніяких домішок шкідливих хімікатів. Чому ж тоді так важко досягнути простого? Якимось містичним чином звичайну, здорову, природну їжу витіснили в резервацію. Якщо про якість продукції в супермаркетах і мови нема, то які продукти ми купуємо на ринках — ми не знаємо, часто довіряємо зовнішньому вигляду продавця. Це й є підступною та небезпечною стороною привабливого, на перший погляд, світу великих магазинів та влаштованого побуту. Тож чи потрібні суспільству сертифіковані органічні продукти й чи дбає про здоров’я нації держава відповідними законами та регламентацією — ці питання наразі залишаються відкритими.
Андрій КОНЯШИН, виконавчий директор Федерації органічного руху України:
— Наша федерація всі зусилля направляє на те, щоб українці споживали здорові органічні сертифіковані продукти. Донедавна виробники української органічної сертифікованої продукції відправляли її на експорт. Тому федерація робить усе, щоб ця продукція залишалася на внутрішньому ринку. Сертифікація виробництва передбачає детальне відслідковування всього процесу виробництва: починаючи від насіннєвого матеріалу, води, землі, обробки, зберігання та переробки продукції й закінчуючи упаковкою та продажем. Організації, які проводять сертифікацію, пройшли міжнародну акредитацію згідно з міжнародними стандартами. Але на даному етапі в Україні йде спір: займатися органічним виробництвом чи ні. Споживач приходить на ринок і хоче купити якісний товар; якщо він буде знати, що це дійсно якісний товар без різноманітної хімії й ГМО, то він його купить. Чи вигідно це фермеру? — бо він теж повинен мати певний зиск від своєї діяльності. Якщо він вирощує органічну продукцію, з одної сторони, є певна економія в виробництві, бо він не купує хімікатів, мінеральних добрив. Але певну частину врожаю він може втратити, тому компенсує це вищою ціною. Органічна продукція повинна бути дорожчою і через те, що вона проходить сертифікацію, яка коштує грошей. П’ять років тому ми проводили опитування, і 5% населення України сказало, що вони готові купувати органічні продукти за ціною, вищою, ніж ринкові. Але відтоді в Україні вже багато що змінилося. Населення світу йде до цього з часів так званої «зеленої революції» — коли почали масово використовувати засоби хімізації, і, відповідно, збільшилися врожаї.
Олена БЕРЕЗОВСЬКА, голова правління Асоціації споживачів органічних продуктів, керівник торговельного дому «Органік-ера»:
— Людина будує свій організм на основі того, що їсть. Якщо вживати гербіциди й пестициди, організм теж їх розкладає — і в результаті будує себе з неживих білків. Від здорової їжі людина наповнюється живими силами, які в рослин ніхто не забрав. Український покупець не готовий ідейно до думки про своє здорове харчування, і тут справа не в грошах. Навіть та сама картопля дорожча в середньому на 50 копійок, але, якщо замислитися, скільки разів на день ви її їсте й якої якості, відразу приходить розуміння, що краще заплатити за здорову їжу, ніж за ліки від їжі нездорової. Проблема не в ціновій політиці, а в ідеології, бо люди не готові й не розуміють різниці. Тому наш торгівельний дім займається не лише продажем органічних продуктів та екологічно безпечних, перевірених, зі сертифікатами якості, сертифікатами дієтичного харчування. Ми відслідковуємо логіку здорового харчування та активно її пропагуємо, беремо участь в різних акціях, фестивалях, видаємо екологічну літературу.
Ігор КОЦЮМБАС, директор ДНКІ ветпрепаратів та кормових добавок, доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН:
— У сучасних умовах виробник націлений на одержання максимального прибутку і може порушувати питання годівлі й застосування ветпрепаратів. Тому першочергове завдання інституту — перевіряти корми для тварин, щоб забезпечити їхню безпеку та якість і переконатися, що годівля тварин відбувається згідно з міжнародними нормами. Зараз в Україні незадовільна ситуація з кормовими добавками й преміксами: понад 900 — імпортні, і лише 92 — вітчизняні. Цю проблему треба вирішити, бо країна, яка не має своєї потужної кормової бази, не може самостійно й плідно розвивати тваринницьку галузь. Тому ми запропонували проект Закону про корми, який, надіємося, ВР прийме найближчим часом. Не менш важливий момент — лікування тварин. До кожного препарату є певні приписи і настанови із застосування, і якщо ними нехтувати, то знижується якість м’яса, меду, яєць чи молока за рахунок залишків ветпрепарату в продуктах, вони стають небезпечними. Під егідою Державного комітету лабораторій ветеринарної медицини України вчені, звичайно, відслідковують порушення, знаходять причини. Адже в певні терміни після лікування тварини її не можна забивати на м’ясо або використовувати молоко, оскільки це теж небезпечно для здоров’я людини. Наш інститут стоїть на міжгалузевому кордоні, щоб не допустити порушень. Залишається ще один важливий нюанс — питання фальсифікації продуктів. Ми можемо одержати якісні й безпечні корми, використовувати такі ж препарати й після цього одержати чисту продукцію, але все одно виникають різного виду фальсифікати. У м’ясопродуктах йде заміна, наприклад, високосортного м’яса низькосортним, супродуктами, неїстівними продуктами, добавками рослинного походження, зокрема, різними видами сої. Це відбувається з порушенням всіх рецептур і стандартів — як наслідок, теж приносить негативний результат: здешевлює саму м’ясопродукцію, за яку людина платить певні кошти; така фальсифікація може спричинити розлади здоров’я через надлишок стабілізаторів, емульгаторів, барвників, які застосовуються, щоб продовжити термін зберігання продукції.
Віктор МЕЛЬНИК, фермер, Вінницька область:
— За іронією долі я потрапив на роботу в Швейцарію, працював на біодинамічних фермах у 1996— 1998 роках, а потім вирішив сам це спробувати в Україні. Спочатку було дуже важко, але я вирішив іти до кінця. Не можу сказати, що це легко, але й не скажу, що невигідно: цього року практично все розписано, є вже постійні клієнти. Мені подобається те, що з кожним роком клієнтів все більше. Це і є основною перспективою, і моє завдання — оптимізувати вирощування, щоб забезпечувати продукцію в достатній кількості. У Швейцарії вже давно вирощують не лише органічну, але й біодинамічну продукцію, яка ще на крок вища. Ставлення швейцарців до цієї продукції відрізняється від нашого, вони впевнені в гарантіях сертифікатів. Українців досі лякала ціна, але ми бачимо, що останнім часом людей тривожить якість того, що вони споживають, і тому вони згодні платити більше, аби лише хтось займався цією справою.
Тетяна ЧУЧКО, керівник громадської організації «Клуб відновлювального органічного землеробства»:
— Українське суспільство готове до споживання органічної продукції. Дехто не розуміє, які продукти ми зараз їмо. Якщо попросити покупців супермаркетів назвати хоч один продукт, який людина може купити, не нашкодивши здоров’ю, ніхто не зможе назвати такого. Тому ми розказуємо й показуємо на практиці, що земля — це живий організм, а люди сучасними методами агротехніки її просто знищують, коли можна просто господарювати на ній із розумом, з меншими затратами часу, сил і коштів. Основні наші слухачі — городники, дачники, частина фермерів, які дивуються і кажуть, що так не може бути. Наша методика така проста, бо вона народна, ми повертаємося до національних джерел, до того, як століттями працювали наші предки. Головне, що ми своїми методами не тільки вирощуємо чисту продукцію, тобто позбавлену нітратів, пестицидів, але можемо реанімувати й відновлювати запущені землі. Майже в кожному місті, обласному центрі є такі клуби, їх понад 80 по всій Україні. У нашому клубі вже більше двох тисяч членів. Ми розвиваємо програму чистих продуктів, проводимо роботу з фермерами; якщо вони будуть вирощувати лише органіку — кожен зможе її купити.
Михайло СТОВП’ЮК, голова асоціації «Чиста флора», виробників органічної продукції в Західному регіоні:
— Незабаром органічне здорове харчування буде не модним, а необхідним. Цього року ми брали участь у світовій виставці «Біофак 2009» у Нюрнберзі, де Україна представляла свою продукцію вперше. У всьому світі держави надзвичайно сприяють розвитку здорового виробництва й здорового харчування. Це вразило, адже у нас в Україні навіть немає закону, який би регулював органічне виробництво, не говорячи вже про допомогу й стимуляцію. Маючи на українському ринку значний досвід, ми створили свою асоціацію, яка допомагає тим, хто хоче вирощувати органічну продукцію. Люди повинні відчувати, що є якась альтернатива — здорова продукція з відповідними сертифікатами, досвідом і доглядом, ми хочемо зробити так, щоб така їжа була доступною не лише соціально захищеним верствам населення, щоб її собі могла дозволити й бабуся, і матір дитини, щоб вона була присутня на кожному столі. Саме тому моя методика підходу до бізнесу полягає в тому, що я не ставлю за мету давати націнку 50%, я даю відсотків 10, хай воно не буде накладно людям. Якщо людина хоче споживати таку продукцію, нічого страшного, що я зароблю кілька відсотків, адже треба думати не про високі капітали, а про перспективу й розвиток, про здоров’я своєї нації, врешті-решт. У всьому світі бізнесмен радіє, коли заробляє стабільно і чесно кілька відсотків, а у нас є тенденція до обов’язкового подвоєння капіталів.
Тарас, студент Національного університету «Львівська політехніка»:
— Я пишу магістерську роботу на тему «Вплив раку на людину» і знаю про те, як хімічні препарати впливають на організм і приводять до різних мутацій на клітинному рівні. Щоб цього не трапилося — треба вживати органічні продукти без всяких хімічних домішок. Екологічна ситуація теж неблагополучна. На жаль, дійсно сертифіковані органічні продукти — рідкісне явище у Львові, тому що в магазині ми бачимо одні нітрати й хімікати, на ринку ми не знаємо, що нам продають. Якщо у мене є можливість купувати органічне й знати, що воно дійсно якісне, я готовий платити більше.
