За допомогою клонування людських ембріонів творець овечки Доллі збирається отримати покоління здорових людей.
Відтоді, як професору Яну Вілмуту вдалося клонувати овечку Доллі з дорослої клітини, він не переставав називати себе «переконаним противником» клонування людини. Однак у своїй новій книжці «Після Доллі» Вілмут стверджує протилежне.
На прикладі Доллі технологія клонування показала себе настільки надійною, що суспільство може сміливо клонувати ембріони людини й модифікувати її гени. Будь-які засоби годяться, аби уникнути появи на світ немовлят з серйозними захворюваннями, вважає «батько-творець» знаменитої овечки.
У книжці, написаній у співавторстві з науковим редактором The Daily Telegraph Роджером Хайфілдом, професор Единбурзького університету підкреслює, що ядерний трансфер 100 клітин людського ембріона, необхідних для клонування при подальшому екстракорпоральному заплідненні, не можна назвати клонуванням людської особистості. Кульмінацією його експериментів з ядерного трансферу (або клонування), що проводилися в Інституті Росліна, було народження в липні 1996 року Доллі. 1997 року була створена овечка Поллі, яка несла в собі людський ген, нагадує gzt.ru. На її прикладі вчений довів, що клонування дає чудову можливість робити необхідні й точні генетичні зміни в ембріонах. Зараз Вілмут пропонує використати ті ж методи для того, щоб отримати здорове покоління людей.
Згідно з Вілмутом, методика клонування та генетичної модифікації набагато досконаліша, ніж просте тестування ембріонів на предмет присутності в їхньому організмі ушкоджених генів. Професор Вілмут пише: «Лікарі нададуть подружжю, що перебуває в групі ризику, можливість зачаття за допомогою методів IVF. Далі вони розіб’ють ембріон на клітини й скоригують у них серйозні генетичні дефекти. Потім будуть клоновані явно здорові клітини, з яких з’явиться новий, ідентичний колишньому ембріон. У результаті його імплантують в яйцеклітину для розвитку звичайної вагітності». Народжена дитина стане копією оригінального ембріона, але в кожній клітині її організму хворі гени будуть виправлені і стануть здоровими. При цьому оригінальний ембріон викинуть у «відходи виробництва», як це робиться при абортах.
«Звісно, мене непокоїть те, що отримана дитина буде клоном іншої людської істоти, і я переконаний противник цього. З другого боку, ембріони, що перебувають на найбільш ранній стадії розвитку, не є особистостями. Тому я вважаю можливим трансфер ядер клітин для того, щоб упередити розвиток у дитини тяжких спадкових захворювань. На мою думку, етично це набагато більш виправдано, ніж зачаття та народження немовляти, приреченого страждати й померти».
Ранню версію свого проекту з клонування людини професор Вілмут представив два роки тому. Тоді проект розкритикували як наївний і безвідповідальний, однак мало хто звернув увагу на те, що клонування та генетична модифікація людини виливалися у Вілмута в поступову зміну генофонду всього людства. Це занепокоїло деяких вчених, які зауважили, що генетичні зміни в клітинах людини-клона передадуться в його спермі або яйцеклітинах наступним поколінням.
У книжці «Після Доллі» професор Вілмут детально описує етичні та технічні сторони клонування й доходить висновку, що ця технологія безпечна, а її можливості такі великі, що було б аморально не спробувати коригувати генетичні дефекти у людських ембріонів. А на питання, використовувати цей метод чи ні, мають відповісти батьки дитини.
«Хоча технології трансферу ядер клітин, генетичних маніпуляцій і створення стовбурових клітин уже сформовані й вивчені, я впевнений, що деякі люди швидше вважатимуть за краще лікувати своїх тяжко хворих дітей, ніж зроблять їхні гени суб’єктами людського втручання, навіть якщо воно грунтується на серйозних наукових дослідженнях. Але щонайменше у них буде вибір. Мені здається, що можливість прийняти рішення самому в скрутній ситуації — це першорядний чинник», — зазначає Вілмут.
«Я хочу надати людям нові можливості, допомогти їм привести в цей світ здорових дітей. Використання генетичних і репродуктивних технологій не є кроком назад, у пітьму, це крок уперед, до світла», — впевнений вчений. Нещодавно стало відомо про те, що в співпраці з колегами з лондонського Інституту психіатрії професор Вілмут сподівається клонувати ембріони від людей з бічним аміотрофічним склерозом. Отримані ембріони також будуть розбиті на клітини для того, щоб зрозуміти причини виникнення цього невиліковного захворювання рухової системи, яке розвивається у людини в середньому віці й призводить до паралічу.
